В) у порушенні всмоктування ліпідів

Відповіді до завдань:

Завдання 1 - Г; Завдання 2–А,В; Завдання 3– Б, В, Г, Д; Завдання 4– Б, В, Г; Завдання 5– Б, В; Завдання 6 – Б, В, Г, Д; Завдання 7– А; Завдання 8–Б, В, Г; Завдання 9 – А, В, Г; Завдання 10– Б, В; Завдання 11–В; Завдання 12 – Б; Завдання 13 – В,Г; Завдання 14 – Б.

Теоретичні питання, на базі яких можна

виконати цільові види діяльності:

· Визначення атеросклерозу. Роль гіперліпідемій, загального та місцевого запалення, ушкодження судинної стінки і тромбоцитів у розвитку атеросклерозу

· Фактори ризику

· Особливості клінічних проявів залежно від переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерій нижніх кінцівок)

· Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних методів дослідження

· Диференційний діагноз

· Ускладнення

· Загальні принципи лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу

· Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Зміст теми

Атеросклероз -захворювання, в основі якого ле­жить ураження аорти і її магістральних гілок за рахунок утворення атеросклеротичних бляшок, що різною мірою звужують просвіт судини та призво­дять до гострого або хронічного зниження кровообігу в життєво важливих органах.

• При хронічній, повільно наростаючій облітерації клінічну картину атеросклерозу визначає ступінь недостатності кровопостачання органу, що живиться уражено артерією.

• Можлива гостра оклюзія просвіту артерії тромбом і/або вмістом пошкодженої атероматозної бляшки, що веде до утворення ділянок некрозу (інфаркту) або гангрени органу чи частини тіла, розташованих в бас­ейні ураженої артерії.

• Найбільш схильні до атеросклеротичного ураже­ння області біфуркації сонної артерії, коронарні артерії і черевний відділ аорти.

Епідеміологія

150:100 000 у віці 50 років. Ускладнення атеросклерозу - головна причина смертності. Переважаючий вік — немолодий. Переважаюча стать - чоловіки (5:1).

Класифікація

Для характеристики гіперліпідемій застосовують класифікацію ВООЗ (запропоновану Д.С.Фредріксоном), в основі якої лежить розподіл по фенотипам (табл. 1).

Класифікація Фредріксона не дозволяє судити про етіологію порушень ліпідного обміну або проводити диференціальну діагностику між природженими і придбаними типами дисліпідемії. Проте вона дозволяє встановити характер порушень ліпідного обміну і визначити ступінь його по­тенціальної атерогенності. Після встановлення фенотипу гіперліпідемії не­обхідні подальші дослідження для виявлення захворювання, що лежить в ос­нові виявлених порушень ліпідного обміну.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: