Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Дрібнозернистий бетон




Бетон, який виготовляють без крупного заповнювача, нази­вають дрібнозернистим бетоном. Такий бетон застосовують для виготовлення тонкостінних армоцементних конструкцій, бетон армують сталевими тканими сітками із дроту Ø до 2 мм. Крім того, дрібнозернистий бетон, в якому найбільша крупність заповнювача не перевищує 10 мм, доцільно застосовувати для густоармованих конструкцій.

Для зниження витрати цементу важливе значення має оптимізація гранулометричного складу заповнювачів різних фракцій, а також показники їх якості. Як правило, застосовують приро­дний чистий пісок з модулем крупності до 2,5 з добавкою дріб­ного щебеню фракцій 2,5-5,0 мм і 5-10 мм. Суттєвий ефект має введення пластифікуючих добавок - зменшується водопотреба бетонної суміші, знижується В/Ц.

Для зниження витрати цементу потрібно застосовувати хі­мічні добавки, крупні піски з оптимальним гранулометричним складом, ефективне ущільнення суміші.

Серед хімічних добавок доцільно застосовувати добавки гід­рофільного типу-ЛСТМ, сулерпластифікатори і т.п.

Ефективне ущільнення цементно-пісчаної суміші досягаєть­ся пресуванням, трамбуванням, вібролресуванням, роликовим ущільненням, вібровакуумуванням.

Дрібнозернистий бетон має підвищену міцність при згині, водонепроникність і морозостійкість, тому його можна ефективно застосовувати для дорожніх покриттів у районах з дефіцитом якісного щебеню, для залізобетонних труб і гідротехнічних споруд.

38. Декоративний бетон

Для одержання білих і кольорових бетонів застосовують білі, кольорові і різні мінеральні або органічні пігменти.

Пігменти дозволяють одержати широку гаму кольорів: від чорного (оксид заліза) і зе­леного (оксид хрому) до фіолетового (оксид марганцю) і чорно­го (перекис марганцю). До білих пігментів відносять крейду або вапняк, до чорних - сажу, до жовтих - вохру, яка є сумішшю каоліну з оксидом заліза. Застосовуючи змішані пігменти, одер­жують бетони різних кольорів і тонів.

Для одержання достатньої щільності і кольорової виразнос­ті поверхні декоративного бетону порівняно із звичайним бето­ном застосовують деяке збільшення витрати цементу. В кольорових бетонах застосовують чисті кварцові піски, ба­жано світлих відтінків, без домішок частинок оксидів заліза, які придають бетону сірий колір. Як крупні заповнювачі можуть за­стосовуватися світлий вапняк і доломіт, а також відходи каменедроблення у вигляді піску і щебеню із мармуру, відсіву грані­ту, туфу.

Бетонну суміш треба берегти від забруднення при приготу­ванні, транспортуванні і укладанні у форми. Тривалість змішу­вання сумішей для кольорових бетонів дещо більша, ніж для звичайних бетонів. Форми для виготовлення виробів повинні бути хімічно нейтральними, жорсткими, чистими і водонепроникни­ми. Найчастіше застосовують сталеві форми, з різноманітним рельєфом і високою якістю поверхні.

Для формування виробів доцільно застосовувати глибинне вібрування, що забезпечує добре заповнення форм навіть склад­ної конфігурації—при глибинному вібруванні зменшується повітро-втягування в бетонну суміш на межі бетону і форми. Вико­ристовують також ударне формування і низькочастотне віб­рування.

При бетонуванні виробів із кольорових бетонів треба засто­совувати спеціальні композиції для змащування форм, наприклад на основі парафіну або воску, які не забруднюють лицьову по­верхню бетону.

Шлаколужні бетони

Шлаколужні бетони – нова група бетонів на основі шлако-лужних в'яжучих, створених під керівництвом В.Д.Глуховського у Київському інженерно-будівельному інституті.

В залежності від потрібних властивостей і призначення шлаколужних бетонів їх структура може бути щільною, крупнопористою, поризованою і ніздрюватою. За середньою густиною їх поділяють на важкі і легкі, а за найбільшою крупністю заповню­вачів — на дрібно- і крупозернисті.

Вихідними матеріалами для шлаколужних бетонів є шлаколужні в'яжучі, крупні і дрібні заповнювачі, модифікуючі добавки. Як крупні заповнювачі слід використовувати щебінь і гравій, які застосовуються для звичайних бетонів на ПЦ і його різновидах, але при цьому допустимий більш високий вміст пилоподібних і глиняних частинок. Як дрібний за­повнювач можна застосовувати дуже дрібні піски, відходи промисловості, а також сипучі мате­ріали, в яких масова доля пилоподібних і глиняних часток складає до 25 %.

Відповідно до ДСТУ Б В.2.7-24-95 вста­новлені марки за міцністю для шлаколужних бетонів від М200 до М1400 (відповідно класи від В10 до В110), за морозостійкіс­тю від F200 до F1000, за водонепроникністю від W4 до W30. Такі показники для портландцементних бетонів практично не­досяжні.

Основні фактори міцності шлаколужних бетонів:

- вид шлаку, його модуль основності і тонина помелу;

- вид лужного компоненту, зміна щільності його водяного розчину;

- витрата шлаку і шлакорозчинне відношення;

- фізико-мехаиічні властивості заповнювачів і параметри структури бетону;

- умови тверднення.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных