Види пор і дефектів структур бетонів

У мікроструктурі цементного каменю розрізняють пори таких видів:

- Гелеві – розмірами 1.0…1.5 нм - дуже тонкі прошарки між поверхнями твердих фаз цементного гелю, які виникають внаслідок випаровування адсорбційно зв’язаної води

- Контракційні розмірами 10-100 нм, які виникають внаслідок зменшення абсолютного об’єму тверднучої системи (цемент вода)

- Капілярні – результат випаровування води, яка має фізико-механічний зв'язок з агрегатами частинок цементного гелю. Розміри цих пор. починаючи із 100 нм, змінюються в широких межах. Фактично ці пори можна назвати макропорами. вони займають основу за об’ємом частину в системі пор і є, по суті, дефектами структури цементного каменю і бетону. Їхні розміри і об’єми тим більші, чим більший надлишок води в бетонній суміші, що забезпечує потрібну рухливість.

Дефекти структури бетону – макро- і мікропорожнини, ослаблені ділянки контактів цементного каменю з поверхнею наповнювачів і контакти зерен заповнювача без прошарку цементного клею. Макропорожнини утворюються за рахунок надлишкової води замішування і підсосу повітря (в жорстких сумішах). Микропорожнини (пори гелю) утворюються в основному за рахунок контракції. Ослаблені ділянки контактів цементного каменю з поверхнею заповнювачів виникають через потовщення водних плівок на поверхні заповнювачів. Безцементні контакти зерен заповнювачів є наслідком недоліків в приготуванні бетонної суміші. На поверхні бетону за рахунок зовнішнього розшарування з'являються щілини і пухкі місця, а під зернами великих частинок заповнювача і арматури – нещільні ділянки, іноді порожнечі, що утворюються від внутрішнього розшарування бетонної суміші, і мікротріщини усадочного характеру, що виникають при значному температурному і вологісному перепадах. Таким чином, в бетоні вже до прикладання навантажень завжди є різноманітні структурні дефекти і розриви, що знижують міцність бетону в порівнянні з теоретично можливою.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: