ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Йогозабруднюють переважно річками, з якими щорічно надходить понад 320 млн тсолей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Дуже багато забруднень потрапляєв океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. тртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт,вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани;лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62млн т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деякиходноклітинних водоростей, що вже не раз спричиняло так звані «червоніприпливи» (хоча колір води при цьому буває й жовтим, і синьо-зеленим, взалежності від виду водорості). У «підживленій» нітратами й фосфатамиморській воді ці рослини надзвичайно швидко розмножуються, утворюючиподекуди на поверхні води гігантські «ковдри» товщиною до 2 м і площею вбагато квадратних кілометрів. Така ковдра діє як прес, що душить у морівсе живе. Гинучи, водорості опускаються на дно, де починають гнити,поглинаючи увесь кисень з води. Це викликає загибель донних організмів. До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта йнафтопродукти, їх щорічно потрапляє сюди 5— 10 млн т, головним чином врезультаті втрат при добуванні нафти з морських родовищ, аварійтанкерів, берегового стоку тощо. Так, внаслідок аварії танкера «Екссонвалдіз», що стався в 1990 р. поблизу Аляски, в море потрапило 40 тис. тнафти. Величезні нафтові плями були рознесені морськими течіями й вітромдалеко від місця аварії, забруднивши значні ділянки узбережжя,спричинивши загибель тисяч тюленів, морських птахів, риби тощо. А в 1991р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція «Буря впустелі») нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 кмповерхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула великакількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин. Нафтова плівка на поверхні моря пригнічує життєдіяльність морськогофітопланктону, що є одним із головних постачальників кисню в земнуатмосферу, порушує тепло- і вологообмін між океаном і атмосферою, губитьмальків риб і інших морських організмів.

Нафта і нафтопродукти є поширеними забруднюючими речовинами у світовому океані. На початку 80-ых років у океан щорічно надходило близько 16 млн. тонн нафти, що становило 0, 23% світового видобутку. Найбільші втрати нафти пов'язані з її транспортуванням з районів видобутку. Аварійні ситуації, слив в кишеню танкерами промывочных і баластових вод, - усе це зумовлює присутність постійних полів забруднення на трасах морських шляхів. У період за 1962-79 роки у результаті аварій у морську середу близько 2 млн. тонн нафти. Останні 30 років, починаючи з 1964 року, пробурено близько 2000 свердловин у Світовому океані, них тільки у Північному морі 1000 і 350 промислових свердловин обладнано. Через незначних витоків щорічно втрачається 0,1 млн. тонн нафти. Великі маси нафти вступають у моря річками, з побутовими і зливовими стоками. Обсяг забруднень від цього джерела становить 2,0 млн. т. /рік. З стоками промисловості щороку потрапляє чи 0, 5 млн. тонн нафти. Потрапляючи в морську середу, нафту спочатку розтікається як плівки, створюючи верстви різної потужності.

Нафтова плівка змінює склад спектра і інтенсивність проникнення воду світла. Пропускание світла тонкими плівками сирої нафти становить 11-10% (280 нм), 60-70% (400нм). Плівка завтовшки 30-40 мкм 0полностью повністю поглинає інфрачервоне випромінювання. Смешиваясь із жовтою водою, нафту утворює емульсію двох типів: пряму нафту води та зворотний вода не в нафті. Прямі емульсії, складені крапельками нафти діаметром до 0,5 мкм, менш стійкі і притаманні нафт, містять поверхнево-активні речовини. При видаленні летючих фракцій, нафту утворює грузлі зворотні емульсії, які можуть опинитися зберігатися лежить на поверхні, переноситися течією, викидатися до берега і осідати на дно.

Моря й океани забруднюються також твердими відходами — промисловими йпобутовими, їх в Світовому океані накопичилось вже понад 20 млн т.Більшість із них містять сполуки важких металів та інші шкідливіречовини, що згубно діють на морську фауну й флору. В Світовий океанпотрапила велика кількість радіоактивних речовин внаслідок випробуваньатомної зброї, роботи атомних реакторів військових підводних човнів ікриголамів, скидання контейнерів з відходами атомних електростанційтощо. Загальна кількість радіоактивності, принесеною людиною в Світовийокеан, становить 1,5-109 Кі, в той час як під час чорнобильської аваріїв атмосферу було викинуто 5-107Кі, тобто в ЗО раз менше. Найбільше забруднення Світового океану відбувається в його мілководнійприбережній зоні. Шельф океану — це райони, де більшість морськихорганізмів проводить значну частину свогожиття; до того ж саме тут мільйони рибалок заробляють собі на життя, аще більша кількість людей відпочиває.

Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших,вона стосується всіх країн, навіть тих, що не мають безпосередньоговиходу до океану. З огляду на це ООН розроблено й прийнято кількаважливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добуваннякорисних копалин із морських родовищ тощо. Найбільш відомою з них єугода, підписана більшістю країн світу в 1982 р., що дістала назву«Хартія морів».

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
	\|

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных