ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Характеристика процесу відтворення. 1.Процес відтворення характеризується різною мірою складності чи легкості перебігу: від «автоматичного» упізнавання до важкого пригадування того
1. Процес відтворення характеризується різною мірою складності чи легкості перебігу: від «автоматичного» упізнавання до важкого пригадування того, що забуто. Виходячи з цього виділяють три види відтворення: ü Упізнавання. ü Власне відтворення (мимовільне і довільне). ü Спогади.
2. Упізнавання – це відтворення будь-якого об’єкта при його повторному сприйманні. Завдяки цьому людина може повторно сприймати об’єкти не як нові, а як знайомі, що дозволяє їй адекватно орієнтуватися в оточуючому середовищі.
3. Власне відтворення – це процес, який здійснюється без повторного сприйняття об’єкта, а викликається змістом тієї діяльності, яку виконує людина у даний момент і яка спрямована спеціально на відтворення матеріалу. Таке відтворення може бути: ü Мимовільним – відбувається на основі образів і думок і визначається тими асоціаціями, які утворилися у минулому досвіді людини. ü Довільним – відбувається на основі репродуктивної задачі, яка постає перед людиною. У тих випадках, коли матеріал закріплений міцно, відтворення відбувається легко. Коли не вдається пригадати необхідне, тоді приходиться робити активні пошуки, долаючи певні труднощі. Таке довільне відтворення називаєтьсяпригадуванням.
4. Спогади – це відтворення образів минулого людини, локалізованих у часі та просторі. У спогадах людина не тільки відтворює об’єкти минулого, але й відносить їх до певного часу і місця, тобто пригадує, коли, за яких обставин вони сприймалися нею, пов’язує їх з певними періодами свого життя, усвідомлює їх часову послідовність.
Індивідуальні відмінності пам’яті
Індивідуальні відмінності пам’яті людей проявляється: ü з одного боку, в особливостях процесів пам’яті, тобто у тому, як відбуваються запам’ятання, збереження і відтворення інформації у різних людей; ü з іншого боку, в особливостях змісту пам’яті, тобто у тому, що виділяється запам’ятовується з потоку інформації різними людьми.
За першим критерієм виділяють такі типи пам’яті (в залежності від рівнів розвитку процесів запам’ятання і збереження, що відповідно визначаються також характер процесу відтворення): 1. Швидке запам’ятання і швидке забування. У цьому випадку необхідна своєчасна організація повторення матеріалу. 2. Повільне запам’ятання і швидке забу в ання. У цьому випадку необхідно звертати увагу на систематичне логічне заучування матеріалу невеликими порціями. 3. Швидке запам’ятання і повільне забування. Це найбільш вдале сполучення процесів пам’яті. 4. Повільне запам’ятання і швидке забування. Це найменш вдале сполучення процесів пам’яті. У цьому випадку слід постійно працювати на розвитком пам’яті (оволодіння мнемічними діями логічного запам’ятання).
За другим критерієм виділяють такі типи пам’яті (в залежності від співвідношення першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності різних людей): 1. Наочно-образний тип – тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини переважає перша сигнальна система. 2. Словесно-абстрактний тип – тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини переважає друга сигнальна система. 3. Проміжний тип – тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини перша і друга сигнальні системи співвідносяться приблизно на однаковому рівні. У свою чергу, наочно-образний тип пам’яті залежно від того, на який аналізатор припадає більша активність у мнемічних процесах, поділяється на: ü Руховий тип пам’яті. ü Зоровий тип пам’яті. ü Слуховий тип пам’яті. ü Дотиковий тип пам’яті (має здебільшого компенсаторний характер у сліпих).
Індивідуальні відмінності пам’яті людини визначають продуктивність її процесів, яка, у свою чергу визначається наступними характеристиками:
МИСЛЕННЯ 1. Психологічна природа мислення. 2. Змістові та формальні сторони мислення як процесу. 3. Розв’язання мислительної задачі. 4. Види мислення. 5. Інтелект. Психологічна природа мислення
Мислення – психічний пізнавальний процес опосередкованого та узагальненого відображення дійсності в її суттєвих внутрішніх зв’язках та відношеннях. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|