Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Порівняльна характеристика мислення та уяви
Мислення
| Уява
| Спільні ознаки
| ü Забезпечують випереджальне відображення;
ü Функціонують в проблемних ситуаціях.
| Відмінні ознаки
| ü Має місце при розв’язанні проб-лемних ситуацій з повною вичерпною вихідною інформа-цією (тоді хід розв’язання проб-лемної ситуації відбувається за законами мислення);
| ü Має місце при розв’язання проб-лемних ситуацій з неповною вихідною інформацією (тоді в ході розв’язання проблемної ситуації уява доповнює недостатність інформації або відповідних знань та досвіду);
| ü Відбувається на концептуаль-ному рівні, тобто шляхом оперу-вання поняттями;
| ü Відбувається на конкретнооб-разному рівні, тобто шляхом оперування образами та уявленнями;
| ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації понять.
| ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації образів та уявлень.
| Імажитивні операції (операції уяви)
Специфіка уяви при розв’язанні проблемних задач полягає в особливостях аналітико-синтетичного характеру її операцій:
аналіз – виділення частин або ознак чи властивостей в образах явищ;
синтез – поєднання образів явищ при новому сполученні властивостей.
Аглютинація («склеювання»)
| Поєднання різних частин об’єктів, які у повсякденному житті не поєднуються.
| Гіперболізація
| Збільшення або зменшення предмета при збереження його пропорцій.
| Акцентування (загострення)
| Підкреслювання будь-яких окремих частин або ознак предметів.
| Схематизація
| Злиття окремих уявлень та образів однорідних предметів, внаслідок чого згладжуються їхні відмінності, а риси подібності виступають чітко.
| Типізація
| Створення нового образу, який втілює суттєві, спільні (див. визначення схематизації) ознаки однорідних предметів.
|
Види уяви
За мірою реалізації результатів
| Пасивна
| Активна
| Така уява, що її здійснення полягає у створенні образів та програм дій, які не втілюються і не можуть втілитись в діяльності, тобто їхнє втілення навіть не передбачається.
| Така уява, що її здійснення полягає у створення образів і програм дій, які мають бути втіленні в діяльності.
| За характером цілей
| За мірою новизни та оригінальності
| Умисна
| Неумисна
| Репродуктивна
| Продуктивна
| Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється свідомо та цілеспрямовано (мрії)
| Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється несвідомо (має місце при змінених станах свідомості – сно-видіння, галю-цинації, марення).
| Така уява, що полягає у ство-ренні нових обра-зів з опорою на опис
| Така уява, що полягає у са-мостійному ство-ренні нових обра-зів.
|
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ І КРЕАТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
Творча діяльність – людська діяльність, яка має за мету створення будь-чого нового, не схожого на те, було створено раніше.
З точки зору об’єктивного аналізу творча діяльність можу розглядатися як створення нових матеріальних і духовних цінностей, об’єктів людської культури взагалі.
З психологічної точки зору творча діяльність – не тільки процес створення принципово нового, але й діяльність, що передбачає відкриття нового для конкретної людини, розв’язання задача, які вона ще ніколи не розв’язувала.
Етапи творчої діяльності
1. Творча задумка – переживання потреби у створенні чогось нового та спонукання (мотивація) до цього.
2. Постановка задачі – формування мети творчої діяльності, тобто уявлення конкретного втілення чогось нового.
3. Підготовча діяльність – пошук необхідної інформації.
4. Формування нових ідей щодо розв’язання задачі – формування гіпотез методом систематичного перебору.
5. Втілення ідей в процесі творчої діяльності і отримання нового результату.
Процес творчої діяльності часто супроводжується інсайт-рішенням – раптовим переходом у свідомість результату розв’язання творчої задачі після неусвідомленого процесу розумової роботи над цією задачею. Провідне роль тут відіграє інтуїтивне мислення, тобто таке максимально згорнуте мислення, при якому усвідомлюються тільки початок і кінець процесу розв’язання проблемної задачі, а результат, якби отримується у готовому вигляді.
У процесах інтуїції велике значення має інтелектуальний досвід особистості, на основі якого і будується творчий результат. Це відбувається через асоціативну пам’ять, складні мислительні та імажитивні перетворення інформації, завдяки яким творчій продукт виходить далеко за межі того досвіду особистості, з якого виникає.
Креативність особистості
Особистість, здатна до творчої діяльності характеризується такою якістю, як креативність.
Креативність є комплексною властивістю особистості і складається з двох взаємопов’язаних компонентів:
Мотиваційний
компонент
| Інтелектуальний
компонент
| ü Потреба у творчій діяльності.
ü Готовність до виконання діяльності на творчому рівні – відсутність страху перед нестандартними діями, готовність до ризику.
ü Наявність творчої мотивації – бажання творити заради самого процесу творчості переважає над бажанням створювати задля результату.
ü Прагнення навіть після розв’язання сформульованої задачі ще акумулювати нові ідеї.
ü Наявність творчої ініціативи, тобто прагнення приймати на саме зобов’язання і самостійно приймати творчі рішення.
| ü Наявність творчої обдарованості, тобто сполучення відповідних здібностей, що дозволяють людині виконувати творчу діяльність на високому рівні.
ü Високо розвинута творча уява, тобто здатність формувати принципово нові ідеї на основі створення нових образів та уявлень.
ü Високо розвинуте дивергентне мислення, тобто здатність знаходити рішення у всіх можливих напрямках.
ü Високо розвинутий інтелект, що дозволяє людині адекватно розуміти сутність процесів і явищ, з якими пов’язана його творча діяльність.
ü Високо розвинуте інтуїтивне мислення.
ü Домінантність уваги, тобто здатність тривалий час утримувати увагу на одному й тому ж об’єкті чи проблемі.
ü Глибина і широта мислення, тобто здатність охоплювати всю проблему в цілому, не упускаючи необхідних деталей, і усвідомлювати сутність предметів і явищ, розуміти причинно-наслідкові зв’язки та закономірності розвитку явищ оточення.
ü Гнучкість мислення, тобто здатність швидко звільнятися від прийомів та способів дій, що були закріплені в минулому досвіді, швидко змінювати дії при зміні ситуації.
|
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|