ОБРЯДИ ПІДНЕСЕННЯ-ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

Особлива риса празника Воздвиження — це врочисте віддання прилюдної чести святому хресту через окремий обряд піднесення під час утрені празника. Протягом віків у Східній Церкві витвори­лися різні обряди воздвиження святого хреста. Тут згадаємо деякі з них та їхні важливіші моменти.

1. Обряд святого Атанасія на Атосі

Він записаний в Апостолі тієї Лаври з Х-ХІ ст. Цей обряд дуже простенький. Патріярх, стоячи на амвоні, — у той час амвони ще стояли посередині церкви — підносить святий хрест при співі народу "Господи помилуй". Після того читають п'ять тропарів: "Спаси, Господи, люди Твоя", "Животворящий крест твоєя бла­гости" — тропар передпразденства, "Токмо водрузися древо креста твоєго" і "Днесь пророческоє ісполняється" — обидва тропарі зі стихословії утрені празника та "Вознесийся на крест".

2. Обряд гори Синай

Він знаходиться у Синайському канонарі з X ст. і відбувався так: спочатку співають п'ять тропарів, потім на амвон виходить архиєпископ, бере святий хрест, повертається на схід, робить ним тричі хресне знамено і мовчки творить перше піднесення — від своїх грудей дуже поволі підносить святий хрест аж над свою голову. У той час, як він підносить святий хрест, народ співає 50 разів "Господи помилуй", і стільки ж само "Господи помилуй", коли опускає святий хрест вниз. Так само відбувається друге піднесення на південь, третє на захід і четверте на північ. При кожному піднесенні народ співає сто разів "Господи помилуй". Після останнього воздвиження настає поклоніння святому хресту при співі кондака празника "Вознесийся на крест".

3. Константинопольський обряд

Його подає константинопольський типікон Евергетицького мо­настиря за рукописом з XII сторіччя. Цей обряд подібний до синай­ського з тією різницею, що перед воздвиженням співається тільки тропар "Спаси, Господи". Патріярх підносить святий хрест не чотири, а п'ять разів, тобто на всі сторони світу і п'ятий раз знову на схід. При кожному воздвиженні сто разів співають "Господи помилуй".

4. Обряд воздвиження на Русі

У пам'ятках нашої Церкви цей обряд уже згадується в XIII ст. У давні часи воздвиження святого хреста відбувалося тільки в єпископських катедрах і великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Патріярший Собор 1276 року дозволив здійснювати воздвиження у всіх церквах. Митрополит Кипріян (1381-1382 і 1390-1406) у своєму "Поученні руському духовенству" пише: "А щодо воздвиження Чесного хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни, хрест воздвигають, хоча б був один священик, на славу чесного і життєдайного хреста".

Опис обряду воздвиження наші пам'ятки подають з XV і XVI ст. Винос святого хреста в часі великого славослов'я на утрені та прошення потрійної єктенії в часі воздвиження, — відбуваються, як і сьогодні. Було п'ять воздвижень з усіх сторін тетраподу, а останнє воздвиження ще раз на схід. Під час кожного воздвиження народ співав сто разів "Господи помилуй". Обряд закінчувався поклонінням і цілуванням святого хреста при співі кондака "Возне­сийся на крест" і трикратнім "Кресту Твоєму".

Типік о. І. Дольницького подає обряд воздвиження згідно з традицією нашої Церкви з тією тільки різницею, що в Галичині при кожному піднесенні святого хреста співали не сто, а 24 рази "Господи помилуй".

Богослужба празника Воздвиження Чесного Хреста — це ве­личний гимн у честь святого хреста. Тут святий хрест безнастанно величається і славиться як знамено перемоги, сили і спасення. "Радуйся, життєносний хресте, — каже стихира на стиховні ве­чірні празника, — благочестя непобідна побідо, брамо райська, вірних кріпосте, Церкви захороно!

Ти знищив і знівечив тлінність, поконав силу смерти і підніс нас зі землі до неба. Ти зброя непоборна, бісів покоритель, слава мучеників, справжня окраса святих, пристановище спасення, даруй світові велику милість".

Празник Воздвиження за допомогою святого хреста пригадує про наш обов'язок святий хрест почитати, любити й визнавати. "Не стидаймося Христового хреста, — каже святий Кирило Єруса­лимський у своїй 4 катехизі, — хоча б хтось його укривав, але ти явно клади його на своєму чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси і п'єш, коли сидиш, лежиш, встаєш або ходиш, словом, при кожній нагоді". А святий Йоан Золотоустий у Проповіді про цвинтар і хрест каже: "Хрест — трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест — воля Вітця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної".

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: