Зовнішні та внутрішні причини творчого розвитку не лише взаємопов’язані й взаємозалежні, а мають відносно самостійний характер.

Підсумовуючи різноманітні погляди на природу творчості, визначимо головні поняття, які покладено в основу нашого дослідження. Креативність – властивість особистості, що виявляється в тенденції до вирішення проблем по-новому, суб’єктивно чи об’єктивно, новими засобами, семантичними “стрибками”, новими конфігураціями дій або методів та ін. Емпірично креативність виявляється як головна компонента системи тестових і експертних оцінок творчого потенціалу, певним чином пов’язана з іншими властивостями особистості [201]. Це дозволяє її вважати одним із системоутворюючих факторів структури особистості, який впливає на рівень розвитку особистості та її самореалізації в майбутньому та обумовлює його.

Для активізації креативності необхідно створення особливого психічного стану особистості (емоційної, інтелектуальної, фізичної сфери), який сприяє творчому процесу. Робоче визначення поняття “Творчий стан” включає в себе одночасну активованість системи характеристик: ставлення до творчої проблеми як до виклику; установки на творчість; креативності, як риси особистості; системи предметних знань і навичок у межах творчої проблеми; емоційного стану радості та піднесення; пульсування уваги на зовні (на об’єктивне) і в середину (на суб’єктивне); загальмованість рис особистості, які блокують творчість; чітке уявлення про ціль творчої діяльності; загальна енергетизованість; тимчасове припинення дії стереотипів; швидка зміна погляду на проблему; інтенсивне бажання вирішити творчу задачу; не втомлене, тонізоване тіло; стан тимчасового розслаблення; достатньо довга концентрація на проблемі; коливання емоційного стану; переформулювання творчої проблеми мовою образів, слів, почуттів, рухів; уважність і чутливість до будь-яких асоціацій; розвинутий інтелект; вміння спрямовувати та утримувати увагу на окремих компонентах проблеми; вербальна гнучкість; використання випадкових подій та ін. [20].

Кожен компонент творчого стану підвищує ймовірність досягнення творчого результату. Для більшості його компонентів існують психотехнічні вправи та ігри, доступні для молодших школярів. Ми ставимо перед собою мету розробити методику соціально-психологічного тренінгу для одночасної активізації компонентів творчого стану. Більшість цих компонентів – результат спостереження, теоретичних міркувань, логічних суджень, які ми вважаємо за необхідне перевірити емпірично й доповнити розумінням конкретних якостей особистості, які підвищують рівень творчої самореалізації.

Під терміном “фактори креативності” ми розуміємо реальну особистісну конфігурацію властивостей, баланс яких або гальмує, або реалізує реальну творчу діяльність. Емпірично конфігурація виявляється як система латентних факторів багатовимірного простору властивостей і рис особистості. Цілком логічно порівняти їх структури в загальній популяції учнів і таких, що мають підвищений рівень творчого потенціалу. Конфігурація особистості останніх і є дійсними детермінантами креативності. Головною проблемою виявлення факторів креативності, ми вважаємо, відбір та вимірювання емпіричних корелятів творчості [152].

Безумовно, про творчість необхідно говорити тільки в термінах імовірності, тобто повна детермінованість творчості (стовідсоткова гарантія творчих досягнень) виключена. Але, як свідчить педагогічний досвід та психологічні дослідження творчості, можливо достатньо високе підвищення творчої продуктивності за рахунок формування нових внутрішніх і зовнішніх умов діяльності молодших школярів. Метою нашого дослідження є пошук таких умов, включення їх до опису творчого стану особистості та розробка психотехнічних засобів їх ініціювання в учнів.

Під терміном “творчий потенціал” ми розуміємо внутрішню готовність дитини виконувати творчі дії. Емпірично “творчий потенціал” вимірюється як віддаленість дитини від центру кластеру учнів з високим рівнем творчих досягнень у багатовимірному просторі властивостей особистості. Таке геометричне уявлення ілюструє можливість впливу через фактори креативності на стан особистості методами психологічного тренінгу з метою переведення дитини в кластер творчих.

Наведені робочі визначення понять “Креативність”, “Фактори креативності”, “Творчий стан”, “Творчий потенціал” є підсумком аналізу літератури з проблеми творчості, на яких ґрунтується наше емпіричне дослідження умов та можливостей підвищення творчих досягнень молодших школярів на рівні латентних факторів творчості.

РОЗДІЛ 1

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: