I. ДІАГНОСТИКА САПУ

Діагноз на сап встановлюють на основі результатів клінічного огляду, серологічних, алергічних, патолого-анатомічних, а також бактеріологічних і гістологічних досліджень з врахуванням епізоотологічних даних. При позитивному результаті хоч одного із наступних методів дослідження (клінічного огляду, очної малеїнової проби, дослідження сироватки крові в РА або РЗК) тварин вважають підозрілими в захворюванні сапом.

Діагноз на сап вважають встановленим в таких випадках:

- позитивна малеїнова проба підтверджена результатом патолого-анатомічного дослідження;

- виявлення характерних для сапу змін у внутрішніх органах і тканинах;

- виділення культури із патологічного матеріалу з властивостями, характерними для збудника сапу;

- отримання позитивних результатів біологічного дослідження, навіть якщо культура збудника не виділена.

КЛІНІЧНИЙ ОГЛЯД

При проведенні клінічного огляду звертають увагу на стан шкіряного покрову, поверхневих лімфатичних вузлів і судин, слизової оболонки носової порожнини, загальний стан здоров’я тварини.

По клінічному перебігу хвороби розрізняють сап носовий, шкіряний і легеневий. Іноді всі три клінічні форми можуть бути виражені одночасно.

При носовому сапі на слизовій оболонці носової порожнини з’являються дрібні жовтуваті вузлики, обведені червоним колом. На їх місці утворюються характерні виразки і зірчасті рубці. Розвиток виразок супроводжується гнійними виділеннями з носу іноді з домішками крові, а також підпуханням підщелепових лімфатичних вузлів.

При сапних, поверхневих ураженнях шкіри спостерігають пустули, виразки з гнійним вмістом або заповнені грануляційною тканиною. При неглибоких ураженнях в товщі шкіри виявляють тверді вузлики з гнійно-некротичним вмістом на розрізі, виразки чи рубці, які можуть бути розміщені по ходу лімфатичних судин.

За ураження легень спостерігають глухий кашель, швидку втомлюваність тварини, періодичні підйоми температури тіла вище 38,5° С.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: