Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






III. ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ




1. При виявленні тварин, хворих на сап, спеціаліст ветеринарної медицини, який обслуговує господарство, населений пункт, зобов'язаний терміново інформувати про це головного державного інспектора ветеринарної медицини району і вжити заходів для виявлення джерела збудника інфекції.

Головний державний інспектор ветеринарної та фітосанітарної служби міста, району подає до місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (далі - ДНПК) відповідні матеріали для встановлення карантину в неблагополучному пункті, повідомляє головне управління ветеринарної та фіто санітарної служби в області та головного державного санітарного лікаря відповідного району або міста. Місцева ДНПК приймає рішення про оголошення ферми, господарства, населеного пункту, району (залежно від епізоотичної ситуації) неблагополучними щодо сапу, встановлення карантину згідно з чинним законодавством, визначає межі епізоотичного осередку, затверджує план заходів з ліквідації хвороби.

2. Усіх коней, віслюків, мулів, лошаків і верблюдів в неблагополучному щодо сапу пункті кожні 7 – 8 діб піддають клінічному огляду і досліджують сироватку крові в РА.

3. У неблагополучному пункті всіх тварин з позитивним результатом будь-якого дослідження вважають хворими на сап і забивають. Туші спалюють під наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах, а при їх відсутності на місці забою без зняття шкіри і розтину. Інших коней, віслюків, мулів, лошаків, верблюдів, які були в контакті з хворими тваринами, забивають.

При встановленні сапу після забою тварин туші з внутрішніми органами і шкурою знищують.Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу в ході технологічного процесу, випускають після проварювання, а внутрішні органи направляють на утилізацію; так само роблять і з тушами за неможливості їхнього проварювання.

4. Приміщення, де утримувались коні, віслюки, мули, лошаки, верблюди, обладнання, автотранспорт після перевезення тварин, територію навколо приміщення, вози, сани, металеві предмети догляду за тваринами, одяг і взуття обслуговуючого персоналу дезінфікують, неметалеві предмети догляду, упряж спалюють. Грубі корми можуть бути використані для згодовування тільки несприйнятливим до сапу тваринам в межах неблагополучного пункту.

5. У неблагополучному пункті забороняється:

- в'їзд і виїзд за межі населеного пункту тварин, людей, транспорту;

- випас, перегрупування, введення і виведення тварин з стада господарства;

- вивіз за межі пункту і згодовування коням, віслюкам, мулам, лошакам, верблюдам грубих кормів, при заготівлі яких використовувались хворі тварини або які були в контакті з ними.

6. На дорогах, що ведуть в неблагополучний населений пункт, встановлюють знаки, що повідомляють про карантин, та цілодобові карантинні ветеринарно-санітарні пости.

7. Для дезінфекції приміщень, обладнання, возів, саней, асфальтового, бетонного і земельного покриття, гною, залишків корму, металевих предметів догляду за тваринами застосовують розчин хлорного вапна, що містить не менше 3 % активного хлору, 20 % суспензію свіжогашеного вапна, або 4 % гарячий розчин їдкого натру з розрахунку 0,5 л/м2, експозиція 2 години, хлорантоїн у вигляді 2 % водного розчину з розрахунку 1 л/м2, експозиція 3 години, біоклін 1,5 % розчин з розрахунку 0,3 ‑ 0,5 л/м2, експозиція 1 година, зоостерил з вмістом 0,5 % надоцтової кислоти з розрахунку 0,3 л/м2, експозиція 2 години. Рідкі стічні води засипають хлорним вапном із розрахунку 200 гр/дм3 і перемішують.

Приміщення попередньо зрошують дезрозчином, потім піддають механічній очистці і дезінфекції. Гній, залишки корму після дезінфекції вивозять і спалюють. Приміщення після дезінфекції білять 20 % розчином свіжогашеного вапна.

Грунт знезаражують 10 % гарячим розчином їдкого натру або 5 % освітленим розчином хлорного вапна з розрахунку 10 дм32.

8. Спеціальний одяг, рушники знезаражують кип'ятінням протягом 15 хвилин в 2 % розчині соди. Гумові рукавички, фартухи кладуть на годину в 1 – 3 % розчин хлораміну.

Чоботи, калоші, упряж протирають двічі з інтервалом в 15 хвилин серветкою, змоченою 1 – 3 % розчином хлораміну або 2 % розчином хлорантоїну.

Особистий одяг обслуговуючого персоналу дезінфікують в параформаліновій камері.

9. Відкриті частини тіла дезінфікують 0,5 – 1 %-ном хлораміну, 70° спиртом.

10. Транспорт дезінфікують 1 – 3 % розчином хлораміну з розрахунку 300 см32 або 2 % розчином хлорантоїну. Застосовують і інші дезінфектанти, дозволені для застосування в Україні, відповідно до настанови з їх застосування.

11. У випадку знищення у господарстві не всіх схильних до захворювання тварин забороняється вивозити з господарства тварин протягом 6 місяців, починаючи з дня знищення постраждалих від сапу тварин. У випадку знищення всіх хворих на сап тварин у господарстві та дезінфекції приміщень такий період становить 30 днів, починаючи з дня знищення тварин та дезінфекції приміщень.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных