ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЗЕМЛІ

Земля пройшла тривалий шлях свого розвитку. В практиці визначення віку Землі і геологічних подій, що відбулися на ній використовують вік абсолютний і вік відносний. Абсолютний вік – це відрізок часу, що пройшов від будь-якої геологічної події до сучасної епохи. Обчислюється в млн. і тис. років. Цей вік ще називають радіо­активним, тому що він ґрунтується на вивченні процесу розкладу раді­оактивних елементів, частіше торію або урану. При розкладі урану (або торію) у гірських породах накопичується свинець і гелій, ураху­вання яких дає можливість визначити абсолютний вік за формулою

де t – абсолютний час; п – кількість свинцю в породі; m – кількість урану в породі; 7,4 ∙ 10^-9 – кількість грамів свинцю, яку виділяє 1 г урану за рік. Радіоактивний метод дає певні, деколи значні, похибки. І все таки на даний час це єдиний метод для визначення абсолютного віку. Згід­но цього методу абсолютний вік Землі складає приблизно 4,6 млрд. років. Відносний вік, який широко використовується в геологічному літочисленні, - це час будь-якої події в історії Землі по відношенню до іншої геологічної події. Він визначається за окаме­нілими залишками організмів (фосіліями), які знаходяться в породах (палеонто­логічний метод). За даними радіоактивних і палеонтоло­гічних методів визначення віку гірських порід геологічна історія Землі поділяється на п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайно­зойську. Геологічна ера – найбільший відрізок часу розвитку земної кори та органічного світу. Останні три ери поділяються на періоди. Геологічний період – частина геологічної ери, назва якого встановлю­ється переважно за назвою місцевості, де вперше були знайдені відклади цього часу. Назви ер і періодів скоро­чено позначаються буквами латинського алфавіту (див. «Геоло­гічна шкала»). Кожний період поділяється на дві (нижню і верхню) або три (нижню, середню і верхню) епохи, які позначаються відповідною цифрою (1,2,3,) справа внизу буквенного позначення назви періодів. Наприклад: юрський період – J, верхня епоха юрського періоду – J₃. Епохи поділяються на віки, віки – на часи. Відповідно до геохроноло­гічного поділу часу породи поділяються на групи, групи – на системи, системи – на відділи, відділи – на яруси, яруси – на часи. Назви і позначення ер, періодів і епох (відповідно для гірських порід на групи, системи і відділи) загально прийняті в усіх країнах світу, позначення ярусів і часів використовується для окремих країн, регіонів і районів.

Догеологічний етап історії Землі тривав приблизно перші 1,0-1.1 млрд. років. В цей час Земля формувалась як планета сонячної сис­теми, відбулась диференціація земної речовини на земну кору, мантію і ядро. Можливо почався процес формування атмосфери і гідросфери. Геологічна історія Землі починається з архейської ери [AR], яка тривала біля 900 млн. років. Найдавніші з архейських порід мають вік 3,5 млрд. років. В архейську еру мали місце грандіозні інтрузії. Поро­ди, що утворились в цю еру представлені переважно гнейсами, сильно метаморфізованими кристалічними сланцями, кварцитами, менше – мармурами, графітовими сланцями, пісковиками. Появились перші примі­тивні органічні форми, на що вказують розсіяний серед архейських порід графіт і вапняк. Архей поділяється на нижній [AR₁] тривалістю 300 млн. і верхній [AR₂], тривалістю 600 млн. років.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: