Процедура прийому блоку від рівня 1

Ця процедура призначена для прийняття інформації від фізичного рівня.

Алгоритм процедури представлений на рис. 4.5. Він полягає в наступному. Спочатку треба зробити початкові установки: покажчик на регістр прийому RGBlock (i) встановити в 0; прапорці FACK, FNAK, FDLE встановити в неактивний стан. Для запобігання зависання програми необхідно розпочати відлік тайм-ауту Т24 (час прийому повного блоку).

Тепер перевіяється, чи надійшла інформація з каналу на фізичний рівень, якщо знаку немає і тайм-аут Т24 не закінчився – повертаємося на очікування байта від рівня 1. Якщо байт надійшов, то це має бути номер блоку, який зараз приймається (NBlock). При невідповідності прийнятого і очікуваного номера блоку може бути два варіанти. У першому випадку номер блоку, що приймається, менший від очікуваного, тобто цей блок вже був прийнятий. В такому разі треба встановити прапорець FACK (ознака того, що потрібнов передати позитивну квитанцію на цей блок) в активний стан, дочекатись кінця прийому всього блоку і вийти з підпрограми. У другому випадку номер блоку, що приймається, більший від очікуваного, тобто була втрата блоку. Виправити таку помилку можна тільки розпочавши прийом всього кадру спочатку. Для цього встановлюється в активний стан прапорець FDLE, дочекатись кінця прийому всього блоку і вийти з підпрограми.

При відповідності прийнятого і очікуваного номера блоку виконуємо операцію „складання по модулю 2” чарунки Contr_Sum і NBlock, і переходимо до прийома інформаційних байт блоку. При прийомі кожного байту інформації його треба переписати в регістр RGBlock, врахувати його в контрольній сумі блоку Contr_Sum (виконати операцію „складання по модулю 2”), і збільшити покажчик регістра RGBlock (і).

Рисунок 4.4 - Алгоритм процедури передачі блоку

Коли 16 інформаційних байт блоку прийняті, чекаємо ознаку кінця блоку. Це може бути ETB (кінець блоку) або ETX (кінець тексту, тобто кінець кадру). В останньому випадку прапорець FETX необхідно встановити в активний стан.В кінці блоку повинна надійти контрольна сума блоку, яка порівнюється з тією контрольною сумою, яка підрахована в чарунці Contr_Sum. Якщо контрольна сума неправильна, це означає, що в блоці була помилка і треба встановити в активний стан прапорець FNAK. У випадку правильності контрольної суми встановлюємо в активний стан прапорець FACK, якщо до цього часу не була зафіксована помилка.

Під час роботи підпрограми весь час перевіряється тайм-аут Т24. Якщо блок не прийнятий за час Т24 підпрограма закінчує роботу.

Рисунок 4.5 - Алгоритм процедура прийому блоку

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі отримані такі результати:

1. Проведено аналіз конвергентних мереж, вирішено завдання розробки програмного забезпечення канального рівня кінцевого та центрального вузлів для корпоративної мережі телекомунікаційної компанії.

2. Визначено основні завдання, компоненти, принципи побудови, структуру мережі та її складових. Наведено характеристику мережі з точки зору еталонної моделі взаємодії відкритих систем.

3. Розглянуто рівні моделі OSI, докладно – функції та протоколи канального рівня.

4. Побудовано та описано функціональні схеми роботи кінцевого та центрального вузлів мережі, за допомогою яких пояснюються режими роботи та стани цих вузлів.

5. Досліджено принципи розробки програмного забезпечення. Перевагою даної роботи є те, що програмне забезпечення створювалося для роботи під керуванням операційної системи Windows, що дозволяє використовувати його в реальних умовах.

6. Розроблені алгоритми дають можливість виконувати основні функції канального рівня для передачі та прийому необхідних обсягів інформації, слідкування за правильністю переданих даних, повторну передачу при необхідності.

На основі розроблених алгоритмів написана програма роботи канального рівня.

Сукупність проведених досліджень, розробок в дипломній роботі складає вирішення завдання з поліпшення показників якості на канальному рівні в інформаційних мережах.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж: Підручник для студентів вищ. навч. закладів за напрямком

„ Телекомунікації” /за ред. В.К.Стеклова.-К.: Техніка, 2002.-792 с.

Буров Є. Комп`ютерні мережі. – Львів, 1999. – 468 с.

Калита Д. М. Комп`ютерні мережі. Апаратні засоби та протоколи передачі даних. – К.: Видовничо-поліграфічний центр „Київський Університет”, 2003. – 327 с.

Сергеев Н.П, Вашкевич Н.П. Основы вычислительной техники. – Москва.:

”Высшая школа”, 1988. – 311 с.

Спортак М., Паппас Ф. Комп`ютерні мережі та мережні технології. – К.: ООО “ТИД “ДС”, 2002. – 736 с.

Стеклов В. К., Беркман Л. Н. Телекомунікаційні мережі. – К.: Техніка, 2001.- 392 с.

Нейман В. І., Романова О.М. Загальні напрямки розвитку корпоративних мереж і систем // ВКCС. Connect! – 2001, №4. – с. 15-28.

Культін Н. Б. Основи програмування в Delphi 7. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 608 с.

Лагутенко О.И. Современные модемы. – Москва: Око – Трендз, 2002.-380 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: