Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Під час руху поїзда тримати бокові двері незачиненими забороняється.




3.1.13. При відправленні поїзду уважно стежити за людьми на платформі, вжити необхідних заходів по попередженню травмування пасажирів. За 5 хвилин до від-правлення поїзда зі станції відкидні площадки повинні бути опущені і зафіксовані, сигналізують провідники хвостового і штабного вагонів, тримаючись за спеціальну ручку, інші провідники повинні знаходитися при закритих дверях у тамбурі вагона, проводячи станцію до кінця платформи.

3.1.14. Провідник хвостового вагона повинен стежити за тим, щоб фартух вагона був піднятий і бічні та торцеві двері вагону повинні бути закриті на внутрішні замки.

3.1.15. По прибуттю на станцію відкривати двер і тільки після повної зупинки поїзда.

3.1.16. Особливо небезпечні місця у вагоні: перехідна площадка, відкидна площад-ка, котельне відділення, електрощит, кип'ятильник.

3.2. Вимоги охорони праці при експлуатації внутрішнього обладнання, вікон і дверей вагону.

3.2.1. При підготовці вагону в рейс провідник повинен оглянути внутрішнє облад-нання, вікна і двері. При цьому необхідно перевірити:

- справність поручнів;

- надійність фіксації полиць;

- фіксацію всіх кришок люків;

- фіксацію дверей у відкритому і закритому положеннях;

- роботу засувних і петльових дверей;

- справність перехідних та тамбурних відкидних вхідних площадок і дверних замків у всьому вагоні;

- справність кватирок, віконних рам і стекол; справність механізмів віконних штор.

3.2.2. Надійність фіксації полиць і відкидних столиків необхідно перевірити в дії з фіксацією в піднятому положенні.

3.2.3. Перевірку захисту притворів внутрішніх тамбурних дверей слід проводити візуально.

3.2.4. Перевірку фіксації положення дверей і роботи замків слід проводити візуаль-но і у дії. Внутрішні тамбурні двері вагону повинні фіксуватися в закритому положенні засувками замків, а у відкритому – спеціальними засувками на підлозі.

3.2.5. Перевірку роботи засувних дверей купе і їх замків слід проводити шляхом випробування їх дії. Справні двері повинні переміщатися на роликах по рейці плавно і без шуму.

3.2.6. При перевірці роботи кватирок слід користуватися тригранним ключем. Пере-вірку слід проводити шляхом відкриття і закривання кватирок, які повинні проходити вільно, без заїдань. Замки на кватирках повинні бути справні. Віконні рами і скло слід оглянути візуально, вони не повинні мати тріщин і сколів.

3.2.7. Щоб уникнути падіння ручної поклажі пасажирів і захаращування шляхів евакуації необхідно контролювати правильність розміщення ручної поклажі на поли-цях. Ручна поклажа не повинна перевищувати встановлений габарит.

3.3. Вимоги охорони праці при експлуатації обладнання водопостачання.

3.3.1. Перед заповненням системи водопостачання необхідно перевірити:

- наявність гумових кілець, ущільнювачів, у водоналивних голівках;

- справність кранів і кранів-змішувачів вмивальних чаш і мийки;

- промивних клапанів унітазів, зливних і наливних труб. Кран-змішувач повинен бути закритий.

3.3.2. При заповненні системи водопостачання вагону водою провідник разом з
екіпірувальником повинен стежити за тим, щоб не було переповнювання баків, при
якому вода через вістову трубу виливається на міжколії. Показником наповнення во-дою системи є поява води з вістової і наливної труб.

3.3.3. На шляху прямування необхідно контролювати кількість води в системі водо-постачання, відсутність течі води з арматури і засмічення зливних труб. По термо-метру бойлера слід систематично перевіряти температуру води в системі гарячого водопостачання.

3.3.4. Перед початком експлуатації кип'ятильника необхідно перевірити надходження води в поплавкову камеру кип'ятильника, по розташованому на ній покажчику рівня води. Рівень води в камері повинен бути приблизно на 5 мм вище за нижню червону риску, нанесену на водомірному склі. При рівні води нижче за нижню червону риску підключення кип'ятильника до електромережі не допускається.

3.3.5. Включення електронагріву води в електричних і комбінованих кип'ятильни-ках дозволяється тільки при русі вагону.

3.3.6. Забороняється включати кип'ятильник за відсутності води в ньому, а також відсутності захисного кожуха на нагрівальних елементах.

3.3.7. При кип’ячені води в кип'ятильнику з використанням твердого палива необ-хідно дотримуватись наступних вимог безпеки:

- одягнути халат і рукавиці;

- переконатися в наявності води в кип'ятильнику;

- переконатися у відсутності сторонніх предметів в топці, а також наявності і справності полум’я гасника перед початком розтоплення;

- очистити колосникову решітку і перевірити наявність тяги в топці через димар. Для цього слід запалити і помістити в топку зім'яту смужку паперу. Втягуван-ня полум'я у бік димаря свідчить про наявність тяги;

- провести розтоплення папером і дрібними трісками при відкритих дверцях зольника. З початком горіння трісок завантажити топку твердим паливом. Як паливо використовувати тільки дрова або деревне вугілля (торф);

- додавати паливо по мірі його згоряння. При цьому щоб уникнути можливого викиду полум'я і опіку обличчя і рук дверці топки кип'ятильника слід відкривати плавно;

- перевіряти візуально відсутність сторонніх предметів в пальному при заван-таженні його в топку.

3.3.8. Під час роботи кип'ятильника необхідно стежити за безперервним надход-женням води в нього. При припиненні надходження води нагрів кип'ятильника слід
припинити. Для цього необхідно одягнути рукавиці, припідняти металевим гачком колосникову решітку і видалити совком гаряче вугілля, що просипалося в зольник, помістивши його в металеве відро. Потім гаряче вугілля слід перенести в топку котла системи опалювання.

3.3.9. Забір кип'яченої води з кип'ятильника для приготування чаю і використання в інших цілях слід проводити через водорозбірний кран.

3.3.10. Мити кип'ятильник слід після відключення його від електромережі.

3.3.11. Відігрівання замерзлих трубопроводів, унітазів, зливних труб вмивальних чаш та водоналивних головок вагону слід проводити гарячою водою із спеціальної грілки. Використовувати для цієї цілі факел або гаряче вугілля забороняється. Грілка повинна бути виконана в закритому виконанні. Гарячу воду в грілку слід наливати на 2/3 її об'єму. При цьому наконечник грілки повинен бути в закритому положенні. При користуванні грілкою слід надіти рукавиці.

3.4.Вимоги охорони праці при експлуатації системи опалювання.

3.4.1 Котельне відділяння повинне утримуватися в чистоті і порядку, не захаращу-ватися сторонніми предметами.

Двері котельного відділяння на шляху прямування повинні бути закриті, відкривати їх слід тільки при необхідності.

3.4.2 У вагоні з комбінованим опаленням включення нагрівальних елементів слід проводити за допомогою пакетних вимикачів.

3.4.3. Перед включенням нагрівальних елементів котла або розтопленням його твердим паливом необхідно переконатися в наявності води в котлі і в системі опа-лення. За відсутності води в котлі і в системі опалення включення нагрівальних елементів або розігрівання топки котла не допускається.

3.4.4. Контакти нагрівальних елементів котла разом з монтажними дротами повинні бути закриті спеціальними захисними кожухами. Незалежно від наявності або від-сутності високої напруги на нагрівальних елементах котла піднімати захисний кожух забороняється.

3.4.5. При роботі системи опалення на твердому паливі перед розтопленням котла необхідно:

- закрити бокові тамбурні двері і вугільні ящики;

- переконатися, що дверці люка для чистки газоходу щільно закриті;

- перевірити справність і правильну установку колосникової решітки і полу-м'ягасника, відкриття вентилів і заслінок, що забезпечують циркуляцію води в системі опалювання;

- перевірити справність ручного і циркуляційного водяного насоса.

3.4.6. Розтоплення котла необхідно проводити папером і дрібно наколотими дровами. По мірі розгоряння дров топку завантажують твердим паливом рівномірно по колос-никовій решітці. При цьому дверці топки повинні бути закриті, а дверці зольника відкриті. Застосовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки, а також па-ливо, невідповідне експлуатаційним документам вагону, не допускається.

3.4.7. Щоб уникнути викиду полум'я топковими газами і опіків обличчя і рук відкри-вати двері топки котла слід плавно, знаходячись на відстані витягнутої руки від дверець. Зольник в цей час повинен бути закритий.

3.4.8. Під час роботи котла необхідно постійно стежити:

- за процесом нагріву води в котлі;

- за рівнем води в системі за допомогою водопробного крана. За відсутності води в крані необхідно систему поповнити з системи водопостачання за допомогою ручного насоса.

3.4.9. Проводити підкачку води ручним насосом в систему опалювання при включе-ному високовольтному комбінованому опалюванні не дозволяється.

3.4.10. При зниженні рівня води в системі нижче за допустиме і неможливості її поповнити необхідно припинити топку котла, а при низьких температурах зовні-нього повітря повністю злити воду з систем опалювання і водопостачання для запобігання її замерзання.

3.4.11. При очищенні топки котла забороняється гаряче вугілля видаляти відразу з топки. Його слід опустити в зольник і, дочекавшись його охолодження, обережно перекласти у відро, а потім видалити з вагону в передбачені для цього сміттєзбірники на залізничних станціях.

3.4.12. Щоб уникнути попадання розжареного вугілля і шлаку на тіло або спецодяг перемішувати паливо, очищати топку від шлаку і інших роботах з вугіллям, необхідно обережно, уникаючи опіку розжареним вугіллям.

3.4.13. Провіднику забороняється:

- зберігати в котельному відділенні ганчірки, дрантя, легкозаймисті рідини і матеріали (гас, бензин, масло) і розпалювати ними котел;

- проводити розтоплення котла при несправному запірному пристрої топки і відкритій заслінці тяги котла, а також відсутності або несправності колосникової решітки і полум'ягасника;

- топити котел при рівні води нижче за допустиме, з несправними димовитяжни-ми трубами і флюгаркой;

- викидати порожні банки з-під вугілля, горяще вугілля, або шлак на колії, і міжколії;

- залишати без нагляду діючі опалювальні прилади; гасити топку водою або снігом.

3.4.14. При течі води з котла для усунення і видалення води, що скопилася, не обхід-но відключити нагрівальні елементи котла установкою перемикача режимів опалю-вання цього вагону в нульове положення.

3.4.15. Для уникнення опіку гарячою водою при випуску повітряних пробок з труб системи опалювання і гарячого водопостачання (якщо в цьому виникає необхідність), відкривати повітряні крани цих систем слід плавно, випускаючи з них повітря і воду тільки в інвентарні ємності, за допомогою шлангів.

3.4.16. Проводити вологе прибирання котельного відділяння за наявності високої напруги в вагоні забороняється. Після виходу вагону з відстою, необхідно заздалегідь до подачі напруги на електронагрівальні елементи котла протопити котел вугіллям для просушування котельного відділяння.

3.4.17. При спрацьовуванні апаратів захисту нагрівальних елементів котла або ушкодженні інших високовольтних пристроїв вагону необхідно негайно повідомити поїзного електромеханіка поїзда, або начальника поїзда.

3.4.18. Обслуговування котла необхідно проводити в спецодязі (рукавицях і халаті).

3.5. Вимоги охорони праці при експлуатації електрообладнання вагону.

3.5.1. Експлуатацію і обслуговування електрообладнання вагону необхідно прово-дити відповідно до інструкцій по його експлуатації. Проводити ремонт і наладку електрообладнання самостійно забороняється.

При прибиранні, електрощит забороняється протирати вологою ганчіркою. При зміні запобіжників не допускається використання "жучків". Забороняється користу-ватися електроприладами у вагонах, де це не передбачено схемою.

3.5.2. При виявленні будь-яких несправностей радіо і електрообладнання або виник-ненні витоку струму, замикання на корпус будь-якого з полюсів в електрооблад-нанні вагону, необхідно відключити всі споживачі електроенергії, крім чергового освітлення (у нічний час) і ланцюгів сигналізації і викликати поїзного електромехані-ка, або начальника поїзда.

3.5.3. При зниженні опору ізоляції в електричних ланцюгах вагону за свідченнями системи контролю, провідник повинен викликати поїзного електромеханіка або пові-домити начальника поїзда.

3.5.4. Штепсельні розетки, встановлені в коридорах і туалетних приміщеннях, на напругу 220 В слід використовувати тільки для підключення електробритв.

3.5.5. Встановлювати в світильниках лампи більшої потужності, ніж передбачено
документацією заводу - виробника, не допускається.

3.5.6. Перед подачею високої напруги в високовольтну магістраль складу вагонів від підзарядної колонки повинна бути проінформована поїзна бригада(бригадиром по формуванню по гучномовному зв’язку). При електропостачанні складу вагонів від стаціонарного пункту електропостачання чергові провідники повинні знаходитися у вагоні.

3.5.7. На станціях зміни локомотива при підключенні високовольтної магістралі
складу вагонів до електровоза, провідник повинен спостерігати за її станом. У разі пробою високовольтної магістралі необхідно по ланцюжку через провідника сусідньо-го вагону повідомити про це електромеханіку, поїзда, або начальнику поїзда.

3.6. Вимоги охорони праці приексплуатації побутового обладнання.

3.6.1. Встановлене в купе провідника побутове обладнання необхідно експлуатувати відповідно до інструкції по його експлуатації.

3.6.2. Холодильник необхідно тримати в чистоті, періодично протираючи його внутрішні і зовнішні поверхні. Проводити очищення внутрішніх поверхонь холодиль-ника слід при його відключенні від електромережі.

У холодильнику слід зберігати тільки харчові продукти.

3.6.3. Для приготування їжі в мікрохвильовій печі слід використовувати посуд, ви-готовлений зі скла, фарфору, кераміки. Використання дерев'яного, металевого посуду, а також посуди з металевими включеннями або нанесеною на неї металевою кромкою, не дозволяється.

3.6.4. Використання побутового обладнання пасажирами не допускається.

3.7. Вимоги охорони праці при експлуатації санітарно-технічною обладнання.

3.7.1. Експлуатувати санітарно-технічне обладнання вагону слід відповідно до інструкції по їх експлуатації.

В туалетах необхідно постійно підтримувати чистоту і порядок.

3.7.2. Провідник повинен стежити за справним станом механізму, важеля управлін-ня водяним затвором унітазу, водорозбірного крана умивальника і іншого обладнан-ня туалетів. Зливний отвір в підлозі повинен бути очищений і закритий спеціальною пробкою.

3.7.3. При заповненні системи водопостачання водою необхідно перевірити: подачу води до змішувачів кранів умивальників і унітазів; справність вмивальних кранів, ме-ханізмів водяних затворів вмивальних чаш і унітазів.

3.7.4. Миття і чищення унітазів, інших деталей і вузлів санітарно-технічного обладнання туалетів необхідно проводити в гумових рукавичках із застосуванням миючих і дезинфікуючих засобів.

3.7.5. При виникненні несправностей в роботі обладнання туалетів і неможливості справити їх самому, слід викликати поїзного електромеханіка і не користуватися обладнанням до усунення несправностей.

3.8. Вимоги охорони праці при приготуванні і роздачі чайної продукції.

3.8.1. Перед приготуванням і роздачею чайної продукції необхідно чисто вимити руки теплою водою з милом, надіти спеціальну форму, волосся підібрати. Під час обслуговування пасажирів не допускається носіння спеціального одягу розстебну-того і з підвернутими рукавами.

3.8.2. Перед роздачею чаю необхідно попередити пасажирів, щоб вони дотриму-валися обережності при переміщенні по вагону і стежили за дітьми.

3.8.3. При роздачі чаю стакани необхідно встановлювати в підстаканники і налива-ти в них кип'яток не повністю. Розносити чай по купе слід обережно, тримаючи не більше двох-трьох склянок в одній руці. Іншою рукою необхідно триматися за пору-чень вагону, попередньо переконавшись в його справності.

3.8.4. При несправності кип’ятильника та в разі потреби видачі чаю, необхідно при-нести кип’яток з сусіднього вагону, попередньо перевіривши справність та цілісність чайника.

3.8.5. При наборі кип'ятку з кип'ятильника вішати чайник на кран, призначений для забору води, не дозволяється.

3.8.6. Чистий посуд, столові прилади (ложки, виделки, ножі) і чайну продукцію необхідно зберігати в спеціальній шафі службового відділяння. Зберігання в цій шафі сторонніх предметів і речей забороняється.

3.9. Вимоги охорони праці при проведенні внутрішнього прибирання вагону.

3.9.1. Перед відправленням в рейс провідник повинен перевірити наявність миючих дезинфікуючих і гігієнічних засобів, а також комплектів прибирального інвентарю (віник, окремі маркіровані відра, совок, дрантя для прибирання полу, йоржі для мит-тя унітазів, обтиральний матеріал) і опалювального інвентарю (піка-різак, совок для вугілля, скребок, відро)

3.9.2. При прибиранні вагону (протиранні з дезінфекцією санвузлів; унітазів; рако-вин, ручок кранів туалетів, митті підлоги) необхідно використовувати дозволені для застосування миючі і дезинфікуючі засоби, зберігати які слід в посуді темного ко-льору. На посуді повинно бути маркування – назва засобу та дата отримання. Дезінфікуючий засіб зберігати в місці захищеному від дії прямих сонячних променів та у місці де не має доступу для загального користування пасажирами.

3.9.3. Під час приготування робочого розчину дотримуватись правил особистої гігієни, використовувати засоби індивідуального захисту шкіри – гумові рукавиці. Забороняється проводити приготування розчину під час руху поїзда.

3.9.4. Під час проведення робіт із дезінфекції дотримуватися правил особистої гігієни, забороняється палити, пити, та приймати їжу. Після закінчення роботи обличчя та руки необхідно вимити водою з милом.

3.9.5. Прибирання вагону необхідно проводити в спецодягу (халаті, гумових рука-вицях). Обробляти дезинфікуючими засобами унітази, вмивальні чаші, сміттєві ємкості необхідно в гумових рукавичках. Для прибирання туалетів слід застосовува-ти спеціально призначений для цього халат. Після закінчення прибирання необхідно помити руки теплою водою.

3.9.6. При протиранні багажних і спальних полиць, стін, стель, очищенню вентиля-ційних решіток, застеленню білизни необхідно користуватися справними стаціонар-ними драбинами. Вставати на відкидні столики і вологі дивани, дверні ручки, на ребра багажних рундуків, упиратися ногами в стінки і перегородки вагону не дозволяється.

При підйомі спальної полиці і відкидного столика необхідно перевірити їх фікса-цію в піднятому положенні, потягнувши полицю (столик) на себе.

3.9.7. Миття і протирання підлоги, труб нижньої розводки системи опалення, плінтусів, сміттєвих ємкостей слід проводити з особливою обережністю, уникаючи поранення шкіри рук можливими виступаючими гострими предметами.

Вологе прибирання і миття підлоги допускається:

у вагонах з електричним опалюванням - при відключеному живленні електропе-чей;

у вагонах з комбінованим опалюванням - без відключення нагрівальних елементів котлів опалювання, крім підлоги робочого тамбура і котельного відділяння.

3.9.8. При прибиранні тамбура необхідно закрити бокові і торцеві (зовнішні) двері на замок і переконатися в тому, що стельові люки, кришки, вугільні ящики закриті.

3.9.9. Складати постільну білизну в мішки слід масою не більше 10 кг Зберігання

мішків з білизною на третіх полицях не дозволяється.

3.9.10. Збирання сміття у вагоні повинно проводитися в спеціальну ємність «для

сміття», оснащену поліетиленові мішками та зберігатись у відділенні для прибирального інвентарю у неробочому тамбурі. Накопичуване сміття необхідно видаляти з вагону під час стоянки поїзда в призначені для цього сміттєзбірники, встановлені на станціях.

Викидати сміття, виливати воду з вагону на міжколії не дозволяється. Воду вилива-ти в унітаз туалету.

3.9.11. Після прибирання дверці ящиків для зберігання вугілля, шаф в службовому

відділянні, стельові люки необхідно закрити на замок.

3.10.При проходженні поїзду через мийну машину, вікна та тамбурні двері вагона повинні бути закриті, при цьому не дозволяється стояти на підніжках, біля дверей та визирати з вікна.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных