КИП'ЯТІННЯ. ,.. ■, : ■»•, *&.!■■:■$$;;■ £0 7 страница

Охолодженим називають м'ясо, яке має температуру в товщі м'язів біля кісток 0-4 °С. На поверхні доброякісного охолодженого м'яса має бути суха кірочка, колір від блідо-рожевого до червоного, консистенція щільна, еластична, при на­давлюванні пальцем ямочка швидко вирівнюється. Охолоджене м'ясо добре збері­гається. При температурі 2...-1 °С і відносній вологості повітря 85-90 % охолодже­на яловичина зберігається 20 діб, свинина і баранина — 10 діб.

Підморожене м'ясо має в товщі стегна на глибині 1 см температуру -3...-5 °С, а в товщі м'язів стегна на глибині 6 см 0-2 °С. При зберіганні температура півтуші повинна бути -2...-З °С.

Заморожене м'ясо має в товщі м'язів біля кісток температуру -8 °С. М'ясо заморожують при температурі -18 °С і нижче.

Морожене м'ясо на поверхні і в розрізі рожево-червоного кольору з сіруватим відтінком за рахунок наявності кристаликів льоду, консистенція тверда, при по­стукуванні вловлюється чіткий звук, запаху немає, але при розморожуванні з'яв­ляється характерний запах м'яса й вогкості.

* Пам'ятайте: при прийманні м'яса перш за все перевіряють наявність
клейма вгодованості і ветеринарно-санітарного контролю.

* Не приймайте м'ясо без клейма.

§ 3. Організація технологічного процесу обробки м'яса і виробництва напівфабрикатів

Кулінарна обробка м'яса включає такі операції: розморожування; зачищання забруднених місць і видалення клейма; обмивання; обсушування; розрубування туші на частини; обвалювання; жилкування і зачищання від сухожилків, надлиш­ку жиру і грубих плівок; приготування напівфабрикатів.

Обробку м'яса і приготування напівфабрикатів здійснюють у спеціалізовано­му м'ясному цеху заготівельного підприємства (для постачання напівфабрикатів у доготівельні підприємства) або на дільниці обробки м'яса в м'ясо-рибному цеху підприємства, що працює на сировині.

Відповідно до технологічних процесів обробки м'яса на заготівельному підпри­ємстві є такі приміщення: розвантажувальний майданчик; приміщення для холо­дильної камери для зберігання сировини; для камер-дефростерів для розморожу­вання м'яса; для миття і обсушування туш; основний виробничий (м'ясний) цех; для обробки кісток.

Виробничі процеси в цеху частково механізовані. Для розвантаження і пере­міщення м'ясних туш і півтуш до лінії обробки м'яса передбачені монорейкові лінії. Сировина по монорейці надходить у холодильні камери, де зберігається при температурі -2...-4 °С.

Розморожують м'ясо для того, щоб максимально відновити попередні його властивості з мінімальною втратою поживних речовин, а також полегшити обробку.

У замороженому м'ясі сік знаходиться між м'язовими волокнами у вигляді кристаликів льоду. При розморожуванні відбувається танення кристаликів льоду і поступове поглинання соку м'язовими волокнами. Втрати м'ясного соку залежать від способу розморожування. На підприємствах масового харчування застосову­ють два способи розморожування: повільний і швидкий.

* Не розрубуйте туші, півтуші і четвертини м'яса на малі частини перед розморожуванням: м'ясо відтає швидше, але втратить багато м'ясного соку і пожив­них речовин, погіршиться якість готових страв.

М'ясо розморожують на повітрі у спеціальних камерах у такому вигляді, в якому воно надійшло на підприємство (тушами, півтушами, четвертинами). Його підвішу­ють на гаки і монорейки так, щоб воно не торкалося підлоги, стін і між собою.

При повільному розморожуванні у спеціальних камерах-дефростерах (їх має бути не менше трьох) підтримують температуру від 0 до 6-8 °С і відносну во­логість повітря 85-90 %. Тривалість розморожування залежить від виду м'яса і маси туш, півтуш, четвертин і становить 3-5 діб. Розморожування вважають закін­ченим, коли температура в товщі м'язів становить 0-1 °С. За таких умов м'язові волокна майже повністю поглинають сік, який утворюється при таненні криста­ликів льоду, і попередній стан їх відновлюється. Втрати м'ясного соку становлять 0,5 % маси м'яса.

При швидкому розморожуванні в камеру для розморожування подають підігріте до температури 20-25 °С і зволожене повітря (відносна вологість 85-95 %.). За таких умов розморожування триває 12-24 год. М'ясний сік (близько 10 %), який утворюється при розморожуванні, не встигають ввібрати м'язові волокна. При розбиранні м'яса і нарізуванні напівфабрикатів він витікає, а це призводить до великих втрат поживних речовин. Щоб зменшити втрати м'ясного соку, після швидкого розморожування м'ясо поміщають у холодильну камеру і витримують в ній одну добу при температурі 0-2 °С і відносній вологості 80-85 %.

* Н є розморожуйте м'ясо у воді: з нього у воду переходять водорозчинні білки, вітаміни, мінеральні та екстрактивні речовини.

[ Після розморожування.м'ясо по монорейці подають у приміщення для миття, і де з його поверхні ножем зрізують ветеринарне клеймо, зачищають забруднені \ місця, кров'яні згустки, потім обмивають, щоб видалити з поверхні забруднення, і мікроорганізми і їх спори. М'ясо миють у підвішеному стані теплою водою, тем-' пература якої 20-38 °С, спеціальними щітками-душами, трав'яними або капроно-I вими щітками при безперервному подаванні води з шланга або брандспойта. Об-| миті туші (півтуші, четвертини) ополіскують холодною водою (12-15 °С). Це зат-[ римує розвиток мікроорганізмів на поверхні м'яса при подальшій обробці. \ Обсушування м'яса здійснюють з метою запобігання розмноженню мікробів, а \ також тому, щоб м'ясо при розбиранні не ковзало на дошці в руках працівника. | Для цього в приміщення для обсушування м'яса подається тепле повітря. Процес І обсушування триває 1,5-2 год. Щоб прискорити його, м'ясо можна обсушувати [ чистою бавовняною тканиною.

і Після обсушування м'ясо подається на ваги ВМЦ-1М, де працівник цеху веде І облік сировини, яка надходить для обробки.

У м'ясному цеху виділяють три технологічні конвеєрні лінії: для розрубування туш, обвалювання, зачищання, жилкування і сортування м'яса; приготування напівфабрикатів порціонними і дрібними шматочками; приготування напівфаб­рикатів із січеного м'яса.

М'ясо розрубують за допомогою м'ясницької сокири або великого ножа-сіка-ча (рис. 68). Відокремлені частини туші кладуть на стрічку конвеєра, що просу­вається до робочих місць для обвалювання м'яса — відокремлення м'якоті від кісток. Цю операцію здійснюють дуже ретельно, щоб на кістках не залишилося м'яса, а на шматках не було глибоких надрізів (до 10 мм). На робочих місцях установлю­ють виробничі столи, на поверхні яких є штирі для закріплення обробної дошки. Стіл має мати довжину не менш ніж 1,5 м, ширину —їм. Його встановлюють перпендикулярно до конвеєрної лінії. Під кришкою стола мають бути ящики для інструментів. Під час обвалювання м'яса працівник використовує ножі для обва­лювання (великий і малий) і мусат для їх правки і підточування. Обвалювання м'яса здійснюють вручну.

*Обсушуйте обмите м'ясо: його легше і швидше розбирати.

При зачищанні і жилкуванні з м'яса видаляють сухожилки, грубі поверхневі плівки, хрящі, зайвий жир, з країв обрізують тонкі закраїни. Міжм'язові сполучні тканини і тонкі поверхневі плівки залишають. М'ясо зачищають, щоб воно не деформувалося. З такого м'яса зручніше нарізувати напівфабрикати порціонними

Рис. 68. Інвентар для обробки м'яса та птиці і приготування напівфабрикатів:

1 — обвалювальні ножі; 2 — ножі кухарської трійки; З — ножі-сікачі; 4 — мусат; 5 — м'ясницька сокира; 6 — сікач для відбивання м'яса; 7 — голка для шпигування м'яса; 8 — дошка обробна.

і дрібними шматочками. Для жилкування м'яса використовують середній ніж ку­харської трійки.

Напівфабрикати великими шматками сортують залежно від кулінарного при­значення (варіння, смаження, тушкування), кладуть у тару або пересувні візки з

місткостями і направляють до робочих місць по виготовленню напівфабри­катів. Харчові відходи (кістки, сухожил­ки, грубі плівки) збирають у тару, яка розміщена під кришкою стола. Згодом вони надходять у приміщення для об­робки і варіння концентрованих буль­йонів. З метою підвищення продуктив­ності бригада спеціалізується на обва­люванні окремих частин туші: кухарі IV розряду — обвалюванні лопаткової і спиннореберної частин; V розряду — тазостегнової і шийної частин.

На робочих місцях другої техноло-

гічної лінії (рис. 69) встановлюють ви­робничі столи, на поверхні яких закріп­люють штирями обробні дошки, під кришкою стола розміщують ящики для

Рис. 70. Схема організації робочих місць по приготуванню напівфабрикатів з котлетної маси:

1 — м'ясорубка; 2 — жолоб; 3 — фаршмішалка; 4 — трубопровід для подавання котлетної маси

від фаршмішалки до бункерів котлетоформувальної машини; 5 — стіл виробничий; 6 — котлетофор-

мувальний апарат; 7 — зона працівника; 8 — функціональна місткість; 9 — стелаж пересувний.

інструментів, решітчасті полиці для обробних дощок і функціональні місткості. На столі — ваги настільні циферблатні і функціональні місткості. Напівфабрика­ти нарізують ножами кухарської трійки, нарубують ножами-сікачами на обробній дошці (порціонні напівфабрикати — кухарі IV розряду, дрібношматкові — III розряду). Для розпушування напівфабрикатів використовують сікач або машину для розпушування м'яса.

Нарізування напівфабрикатів уручну знижує продуктивність праці в м'ясному цеху. Вже розроблений механізм для нарізування напівфабрикатів дрібними шма­точками (у вигляді брусочків і кубиків) до універсального приводу П-И: пристрій для нарізування м'яса кубиками на основі м'ясорубки МИМ-105.

Лінія приготування напівфабрикатів із січеного м'яса складається з ванни для замочування хліба, м'ясорубки, фаршмішалки й автомата АФРМ-8000, який дозує і формує 8000 тюфтельок або 5000 котлет, чи 4000 біфштексів за 1 год (рис. 70).

Приготовлені в м'ясному цеху напівфабрикати укладають у функціональні місткості, на які прикріплюють ярлик, де зазначено підприємство-виготовлювач, назва напівфабрикату, позначення нормативно-технічної документації, маса або кількість напівфабрикатів, дата і час виготовлення. Терміни зберігання і реалі­зації напівфабрикатів подаються в табл. 2.

Таблиця 2

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: