Гра для розвитку зорової пам'яті«Дверна шпара».

Для гри слід підготувати невелику яскраву і докладну картинку та аркуш паперу, що приблизно вчетверо більший за розмір картинки. У середині цього аркуша вирізуємо отвір у формі дверної шпарини. Грати краще гру­пою з 4—5 дітей. Ведучий прикриває картинку цим аркушем і кладе її перед учасниками. Розглядати картинку можна тільки через отвір, поступово пересуваючи верхній аркуш, але не піднімаючи його. Усі розглядають її одночасно, але кожний водить лист протягом хвилини. Потім ведучий пропонує, щоб хто-небудь розповів, що зображено на картинці, інші виправляють і доповнюють його. На закінчення гри картинка відкривається, і ведучий обирає переможця, що розповів найправильніше і найдокладніше. Він і стає ведучим.

Гра «Так»- і «ні».

Мета:розвитокзосередженості

Грати в цю гру краще вдвох, хоча можна і в невеликій групі. Ведучий звертається до партнера?

— Тобі надіслали сто гривень. Що хочете, те і купите. Чорний, білий не беріть. «Так» і «ні» не кажіть!

Після цього ведучий починає вести з партнером розмову, що провокує використання одного із «заборонених» слів: «чорний», «білий», «так», «ні». Усі учасники гри мають по кілька фантів; ті хто проштрафився, віддають їх ведучому. Відповідати потрібно швидко, усі діти уважно стежать за дотриманням правила. Бесіда має приблизно такий характер:

— Чи ходив ти коли-небудь до зоопарку?

— Один раз.

А чи бачив там ведмедя?

Бачив. Він був бурий чи білий?

Полярний.

Бесіда триває доти, доки не прослизне «заборонене» слово. Тоді учасник віддає свій фант, для викупу якого він має виконати окреме завдання. Якщо дитина говорить «Ага», «Угу» та різні мугикання, потрібно домовитися заздалегідь, вважати це помилкою чи ні. Можна ввести додаткову умову: якщо діалог триває три хвилини з дотриманням правил, то дитина виграла.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: