Бальзак і Анастазі займають свої місця

Вчитель. Не байдужим до людських почуттів та життєвих драм своїх героїнь був і Фредерік Стендаль. Наступна наша гостя, героїня його роману «Червоне і чорне» пані де Реналь сама розповість свою історію.

Пані де Реналь. Я молода, приваблива, заміжня жінка, в мене є діти, яких я дуже сильно люблю. Я маю чоловіка, набагато старшого за себе. Потрапивши в дім пана де Реналя, була впевнена, що буду щаслива в цьому шлюбі. Проте це були ілюзії. Я зрозуміла, що для мого чоловіка важливішим є становище в суспільстві, прибутки. Ані домашні проблеми, ані діти, ані мій душевний спокій – все для нього було непотрібним тягарем. Я звикла бачити в людях свого оточення грубість, підлість, користолюбство.

І тоді я зустріла Жульєна Сореля, юнака з прекрасними очима, повними вогню і думки. Вони полонили мене. Під час нашої першої зустрічі я відчула сильне хвилювання. Я покохала. Кохання, що проймало мене, робило мене заповзятішою, рішучішою… Жульєн теж палав щирою пристрастю до мене і я відповіла взаємністю.

…Розумію, що це величезний гріх перелюбу і мені не буде прощення за нього… Я живу з почуттям страху і від цього дуже страждаю. Суперечливі почуття розривають мою душу…Я розриваюсь між пристрастю – з одного боку і обов’язком дружини, матері, християнки – з іншого.

Кадр з фільму

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: