Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Якісні реакції на вітаміни




Мета роботи: навчитися виявляти вітаміни в різноманітних речовинах або біологічних рідинах, використовуючи якісні реакції.

Питання для самопідготовки:

1. Що таке вітаміни? Їх біологічне значення.

2. Класифікація вітамінів. Характеристика водорозчинних і жиророзчинних вітамінів.

3. Яка потреба організму у вітамінах і від чого вона залежить?

4. Що таке авітамінози і гіповітамінози?

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Вітаміни – життєво важливі органічні сполуки, необхідні для людини та тварин в дуже малих кількостях, але вони мають велике значення для нормального росту, розвитку та самого життя. Вітаміни не є пластичний матеріал і не витрачаються в якості джерел енергії. Вітаміни за звичаєм надходять з рослинною їжею або з продуктами тваринного походження, оскільки вони не синтезуються в організмі людини та тварин. Більшість вітамінів є попередники коферментів (входять до складу ферментів), а деякі сполуки виконують сигнальні функції. Таким чином вітаміни грають важливу роль в процесах обміну речовин. Так, вітамін В] (тіамін) є простетичною групою ферментів карбоксилаз, які каталізують окислювальне фосфорилювання різних кетокислот (наприклад, піровиноградної). Вітамін В2 (рибофлавін) є простетичною групою флавопротеїнів – ферментів, які беруть участь у переносі водню у ціпку біологічного окислення.

Вітаміни підрозділяються на дві групи: водорозчинні (вітаміни групи В, С, Р та ін.) та жиророзчинні (A, D, Е, К).

Добове споживання у вітамінах залежить від типу речовини, а також від віку, полу і фізіологічного стану організму (фізичні навантаження, стан угодованості, період вагітності).

Недостатнє або неповне харчування, або порушення процесів засвоєння та використання вітамінів можуть бути причинами різних форм вітамінної недостатності – гіпо- та авітамінозу. Так, відсутність вітаміну С призводить до розвитку цинги, вітаміну В1 – до розвитку авітамінозного поліневриту бері-бері, вітаміну РР – до розвитку пелагри, вітаміну D у дітей – рахіту. Відсутність вітаміну А приводить до важкого ураження очей – ксерофтальмії. Важлива роль в забезпеченні організму рядом вітамінів (К, В12, Н) належить мікрофлорі травневого тракту. Тому дефіцит вітамінів може виникати внаслідок медикаментозного лікування з використанням антибіотиків. Вітамінна недостатність лікується шляхом повноцінного харчування або за допомогою вітамінних препаратів.

Такі вітаміни, як А, Д, Е, В12 можуть накопичуватися в організмі.

Явище гіпервітамінозу стосується лише вітамінів А та D. Надлишкова кількість більшості інших вітамінів швидко виводиться з організму з сечею.

Вітаміну С (аскорбінова кислота) багато у овочах та фруктах, В1 – у хлібі, дріжджах, важливе джерело вітаміну В2 – молоко. Вітамін А міститься у молоці, вершковому маслі, риб'ячому жирі, а його провітамін – каротин (з якого в організмі утворюється вітамін А) - у моркві, абрикосах. Вітаміну D багато у риб'ячому жирі, вітамін Е міститься у рослинних маслах.

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Практичне значення роботи: За допомогою якісних реакцій вітаміни можна виявляти в лікарських рослинах, препаратах, харчових продуктах. Визначенням концентрації вітамінів (наприклад, А і Д) встановлюють гіпервітамінози.

Матеріали і реактиви: 1%-вий розчин сульфанилової кислоти, 5%-вий розчин нітриту натрію, 10%-вий розчин бікарбонату натрію, 5%-вий розчин тіаміну (В1); штатив, пробірки, піпетки. 0,1 %-вий розчин аскорбінової кислоти, 0,01 %-вий розчин метиленового синього, 10 %-вий розчин Na23.

Принцип методу:

1. Діазореакція на вітамін В1. У лужному середовищі тіамін із діазореактивом утворює складне комплексний з'єднання оранжевого або червоного кольору.

2. Реакція на вітамін В2. Реакція на вітамін В2 заснована на його спроможності легко відновлюватися. При цьому помаранчевий колір з'являється за рахунок утворення проміжних сполук, а потім знебарвлюється, тому що відновлена форма вітаміну В2 безбарвна.

3. Реакція на вітамін PP. Вітамін РР при нагріванні з розчином ацетату міді утворює синій осад мідної солі нікотинової кислоти.

4. Реакція на вітамін В6 . Вітамін В6 при взаємодії з розчином хлорного заліза утворює комплексну сіль феноляту заліза червоного кольору.

5. Реакція на вітамін С. Аскорбінова кислота спроможна легко вступати в окисно-відновні реакції і відновлювати метиленовий синій. При цьому метиленовий синій відновлюється в безбарвну сполуку.

6. Реакція на вітамін А. При взаємодії вітаміну А, що знаходиться в риб'ячому жирі, із концентрованою сірчаною кислотою виникає червоне забарвлення.

7.Реакція на вітамін Д. Вітамін Д, що знаходиться в риб'ячому жирі, при взаємодії з розчином брому в хлороформі набуває зеленувато-блакитного забарвлення.

Хід роботи:

Скласти таблицю для кожного вітаміну за такою схемою на окремому аркуші:

Таблиця 6

Характеристика основних вітамінів організму людини

 

Назва Будова Роль в обміні речовин Основні джерела вітаміну в природі Добова потреба організму людини у вітаміні
         
         

 

1. Діазореакція на вітамін В1: до діазореактиву, якийскладається з 5 крапель розчину сульфанілової кислоти і 5 крапель 5% розчину нітриту натрію, додають 1-2 краплі розчину тіаміну і потім по стінці, нахиливши пробірку, обережно додають 5-7 крапель розчину бікарбонату натрію. На межі двох рідин з'являється кільце помаранчевого кольору.

2. Реакція на вітамін В2: у пробірку наливають 10 крапель розчину вітаміну В2, додають 5 крапель концентрованої хлороводневої кислоти й опускають зернятко металевого цинку. Починається виділення пухирців водню, рідина поступово рожевіє, а потім знебарвлюється.

3. Реакція на вітамін PP: перед визначенням 3% розчин вітаміну РР варто обов'язково збовтувати. Потім набирають у пробірку 20 крапель його і нагрівають до кипіння. При цьому каламутний розчин стає прозорим. Бовтнувши 5% розчин міді, доливають 20 крапель його до нагрітого розчину вітаміну PP. Потім вміст пробірки доводять до кипіння і відразу охолоджують під струменем холодної води. На дні пробірки випадає синій осад мідної солі нікотинової кислоти.

4. Реакція на вітамін В6: до 5 крапель 1% розчину вітаміну В6 доливають рівну кількість 1% розчину хлорного заліза і перемішують, утворюється червоне забарвлення.

5. Реакція на вітамін С: у дві пробірки вносять по 1 краплі розчину метиленової сині і по 1 краплі розчину бікарбонату натрію. У першу вливають 5 крапель розчину аскорбінової кислоти, у другу – 5 крапель води і ставлять обидві пробірки в термостат при t 37-40°С. Через якийсь час у пробірці з розчином аскорбінової кислоти рідина знебарвлюється.

6. Реакція на вітамін А: у суху пробірку відміряють 3 краплі риб'ячого жиру в хлороформі і додають 1 краплю концентрованої сірчаної кислоти. З'являється фіолетове забарвлення, що переходить у червоно-буре.

7. Реакція на вітамін Д: у суху пробірку вносять 2-3 краплі риб'ячого жиру і 2-4 краплі розчину брому в хлороформі (1:60). При наявності вітаміну Д поступово з'являється зеленувато-блакитне забарвлення.

 

Зробити висновки.

 

Контрольні питання:

1. Класифікація вітамінів. Основні представники окремих класів.

2. Загальна характеристика водорозчинних вітамінів і їх біологічне значення.

3. Загальна характеристика жиророзчинних вітамінів і їх біологічне значення.

4. Добова потреба організму в вітамінах. Фактори, від яких вона залежить.

5. Стани організму в залежності від забезпеченості вітамінами.

 


ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных