Чисельність та щільність організмів в популяціях.

Статичні показники популяції

Упродовж свого тривалого життя популяція займає певну територію і зберігає якусь середню статистичну кількість особин. Тому, приступаючи до вивчення популяції, насамперед намагаються визначити чисельність і щільність особин, тобто визначити ці два показники стану популяції, які свідчать про ступінь її впливу на екосистему в цілому і функціональну значимість.

Чисельність популяції — загальна кількість особин на даній території або в даному об'ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до однієї популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко спостерігаються) і періодичні (постійні) коливання чисельності популяцій. (Кучер). До перших належать спалахи масового розмноження деяких шкідників корисних рослин, при порушеннях умов середовища проживання (засухи, незвично холодні або теплі зими), непередбачені міграції в нові місця проживання. Другі здійснюються протягом сезону або декількох років (4 роки - періодичний цикл плодоношення кедра, підйому чисельності лемінга, полярної сови; через рік плодоносять яблуні на садових ділянках) (Москалюк Т.А. інтернет).

Щільність популяцій — середня кількість особин на одиниці площі чи об'єму. Розрізняють середню й екологічну щільності. Середня щільність — це кількість особин (або біомаса) на одиницю простору. наприклад 400 дерев на 1 га, 0,5 г циклопів в 1 м³ воды.

Екологічна щільність — кількість особин (або біомаса) на одиницю заселеності простору (тобто доступної площі або об'єму, які фактично можуть бути зайняті популяцією). При збільшенні чисельності щільність популяції не росте лише у випадку її розселення, розширення ареалу!!!.

Існують різні методи підрахунку чисельності і щільності популяцій. (Кучер) Прямий підрахунок можна застосовувати у випадку не тільки сидячих організмів, але й великих тварин, що швидко рухаються, таких як олені, дикі поні, леви, птахи і кажани. Однак, цей метод дуже трудомісткий і вимагає великих витрат часу. (інтернет)

Розмір території, на якій здійснюється підрахунок, залежить передусім від розміру особин (мурашка чи олень), можливостей їх підрахунку (нерухоме дерево і рухлива тварина), типів розподілу чи дисперсії. Для великих хижаків площа підрахунку може сягати 100 км². Для підрахунку дерев, білок чи мурашників можна взяти площу 1 га, тоді як для личинок трав­невого хруща чи дощового черв'яка — 1 м². У водному середовищі або ґрунті поряд з одиницею площі для дрібних і мікроскопічних мешканців беруть одиницю об'єму 1 дм³ або 1л, 1 см³ або 1 мл (Кучер).

Максимальною щільністю особин популяції вважається така, яка вже не може підтримуватися екосистемою. Мінімальна щільність особин на певній території не дає можливостей для їх розмноження, а отже, для існування цієї популяції в екосистемі. (Кучер)

Слайд 2

Визначити загальну чисельність організмів у природних популяцій досить складно, часто — практично неможливо. Можна відносно точно порахувати дерева, кущі тощо на певній території, проте визначити точно загальну кількість тварин у природних екосистемах зазвичай практично неможливо. Для оцінки загальної чисельності популяцій рухливих тварин зручним виявляється метод мічення і повторного відлову. Суть його полягає у тому, що відловлюють певну кількість тварин, і після мічення їх випускають на волю. Через певний час проводять повторні відлови, і за часткою, яку складають серед відловлених істот мічені, розраховують загальну чисельність популяції. (Гандзюра).

Проте були також розроблені такі методи мічення на відстані, за допомогою яких можна уникнути вилову та обробки тварин, наприклад птахів, а також пов'язаного з ними стресу. Методи мічення птахів на відстані зазвичай припускають застосування нетоксичних барвників або фарб, яки фарбують оперення тоді, коли птахи відвідують місця гніздування або водопої, де попередньо був нанесений барвник. Наприклад, розміщуючи барвники в джерела води на відкритих птахофермах, можна тимчасово помітити диких птахів і визначити, чи мають місце переміщення між фермами і водно-болотними угіддями. (інтернт)

Але у переважній більшості випадків визначають не загальну чисельність, а щільність популяції. Це відомі методи трансект при вивченні рослин, для цього відмірюють на території екосистеми прямокутний майданчик для вивчення розміщення видів, чисельності, проективного покриття, продуктивності та ін досліджень. Є методи облову певних ділянок, маршрутні методи обліку чисельності (птахів, рептилій, амфібій тощо) (Гандзюра).

Слайд 3

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: