Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Принципи вивчення літератури

Програма

для загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням мовами національних меншин

 

Українська література

 

5–9

класи

 

 
 

ББК 83.3(4УКР)

У45

 

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-6611 від 23.12.2004)

 

 

Видано за рахунок державних коштів.

Продаж заборонено

 

Відповідальна за випуск – Ж. О. Кошкіна

 

Програму підготували: О. М. Івасюк, Н. В. Гуйванюк,

В. Є. Бузинська; Н. І. Руденко (консультант)

 

 

У45 Програма «Українська література» для 5–12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням мовами національних меншин. – Чернівці: Букрек, 2005. – 136 с.

ISBN 966-8500-69-5

ББК 83.3(4УКР)

 

 

© Міністерство освіти і науки України, 2005

© О. М. Івасюк, Н. В. Гуйванюк,
В. Є. Бузинська, 2005

© Видавничий дім „Букрек”, 2005

ISBN 966-8500-69-5

 
 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 


Програма з української літератури для 5–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин створена відповідно до „Державного стандарту базової повної середньої освіти”.

Українська література як навчальний предмет є обов’язковим у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин. Якість знань з літератури є проявом загальної культури і зрілості людини.

Засвоєння основ української літератури відкриває шлях до пізнання і розуміння природних явищ, духовного багатства, до порозуміння між людьми і культури спілкування у різних сферах життя. При вивченні літератури учні засвоюють ширші основи літературної культури, яка є передумовою їх подальших духовних потреб читання та естетичного самовиховання. Вивчення літератури поглиблює та розвиває перцептивний, інтелектуальний, творчий потенціал учня, формує його здатність об’єктивно оцінювати художні твори, розуміти значення літератури та мистецтва у житті людини і суспільства в цілому.

Навчальний предмет „Українська література” покликаний розвивати естетичні смаки, пізнавальні інтереси учнів та сприяти формуванню духовно розвиненої, високоморальної особистості. Ознайомлення з художнім твором, всебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної його специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Уроки української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин повинні ввести учнів у світ української літератури, стверджувати творчі настрої нового покоління, виховувати високі риси шляхетності, розуміння характеру романтичних вчинків, які відповідають їх віковим особливостям.

Аналіз художнього твору має викликати в учнів усвідомлення спілкування з мистецтвом, а також збуджувати патріотичні почуття, формувати стійкі переконання, розвивати творче самостійне мислення.

Основні завдання уроків літератури:

· ознайомлювати учнів з кращими зразками духовної культури українського народу;

· плекати розуміння витоків української культури, менталітету, способу життя;

· сприяти пізнанню гуманістичного (життєствердного) досвіду української літератури та літератур інших народів;

· формувати й розвивати в учнів такі загальнолюдські ціннісні орієнтири, як доброта, гуманізм, повага до батьків, старших людей, любов до рідного краю;

· удосконалювати навики виразного читання (декламування), розуміння і переказування прочитаного;

· сприяти проникненню дитини в духовний світ літературних героїв;

· забезпечувати глибше засвоєння учнями норм української літературної мови, її художньо-зображувальних стильових і стилістичних ресурсів;

· розвивати мислення і мовлення учнів.

Основна мета вивчення літератури – розвиток загальної культури та творчих здібностей учнів, виховання в них світогляд­них орієнтацій, вироблення вміння самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них есте­тичні, духовні цінності; формування комунікативної літературної компетенції, яка базується на знаннях і вміннях пізнавального і творчого характеру.

Об’єктом вивчення в літературі є художній твір, його естетична природа і духовно-етична сутність, що й зумовлює відповідну організацію уроку літератури.

Основними концептуальними чинниками програми є:

· виховання високоосвіченої, творчої, гуманної особистості;

· виховання культури читання;

· виховання естетично розвиненого читача української літератури.

 

З цією метою у Програмі передбачено досягнення базових і стрижневих цілей.

Базові цілі:

· Розвиток і вдосконалення вміння адекватно сприймати інформацію в усній формі (слухання).

· Розвиток і вдосконалення вміння створювати висловлювання в усній формі відповідно до поставлених завдань (говоріння).

· Розвиток і вдосконалення вміння та навичок адекватно сприймати інформацію у письмовій формі, розуміти значення слів та виразів (читання).

· Розвиток і вдосконалення вміння створювати в письмовій формі від­повідно до поставлених комунікативних завдань висловлювання, поєднання речень (запис текстів, написання невеликих переказів чи творів тощо) (письмо).

Стрижневі цілі:

· Засвоєння та відтворення прочитаного тексту: пізнання, відтворення окремих фрагментів чи фактів, з’ясування значення слів та виразів.

· Вироблення мисленнєвих умінь: переказування, опис, аналіз, узагаль­нення.

· Розвиток логічного мислення, формування творчого підходу до аналізу змісту.

· Формування творчого мислення, застосування його в усному та писемному мовленні.

 

Відповідно до поставленої мети основними завданнями уроку літератури у школах України з навчанням мовами національних меншин на сучасному етапі у 5–12 класах є:

в основній школі (5–9 класи) –

· вироблення в учнів стійкої мотивації до вивчення української літератури; формування вміння інтерпретувати художній твір; виховання відчуття краси й виражальних можливостей слова;

· формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її моральних і етичних норм, рис, патріотичного почуття громадянина України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські цінності, відчуває свою приналеж­ність до загальноукраїнської та загальноєвропейської культури;

· виховання активного і свідомого читача, підвищення загаль­ної читацької та мовленнєвої культури, розбудження творчих здібностей, бажання до писання творів;

· формування ціннісних світоглядних уявлень і усвідомлення пріоритет­ності загальнолюдських культурних надбань;

· вироблення усвідомленої потреби і вміння у таких видах мовленнєвої діяльності, як аудіювання, читання, говоріння, письмо;

· формування комунікативної компетенції учнів у процесі розгляду чи аналізу літературного твору;

· розвиток уміння сприймати твір як явище мистецтва та розуміти значення ілюстрацій до текстів (творів живопису, графіки, художньої фотографії, екслібрису тощо);

· вироблення в учнів стійкого уявлення про тематичне та жанрове розмаїття художньої літератури, про основні літературні роди та жанри (лірика, епос, драма), їх характерні особливості;

· навчання способів пізнання суті літературного твору (виклад, аналіз, інтерпретація); розвиток умінь зіставляти літературу та дійсність (вими­сел і реальність);

у старшій школі (10–12 класи) –

· вироблення поглибленої мотивації до вивчення української мови та літератури; формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, засвоєння загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

· удосконалення умінь і навичок жанрового і стилістичного розрізнення текстів, які належать до красного письменства;

· вироблення вміння орієнтуватися в потоці різноманітної інформації; використовувати інформацію з фахової літератури, Інтернету, часописів та інших джерел;

· розвиток в учнів таких людських якостей, як доброта, гуманізм, повага до батьків, старших, любов до рідного краю;

· сприяння кращому читанню і розумінню прочитаного, розвит­ку мислен­ня і мовлення учнів;

· сприяння кращому розумінню театральних і телевізійних вистав, кіно­фільмів за мотивами творів письменників;

· сприяння постійному піднесенню рівня культури українського мовлення учнів;

· застосування критеріїв виокремлення з-поміж літературної продукції вар­тісних, з високим художнім та естетичним потенціалом творів.

 

Принципи вивчення літератури

· Літературний твір учні сприймають як особливий вид мистецтва – мистецтва Слова, що презентує феномен національної культури.

· Обсяг, зміст та жанрове розмаїття літературного матеріалу відпові­дають віковим особливостям і зацікавленням учнів, рівню їх суспільної та естетичної компетенції.

· Послідовність, наступність і безперервність змісту літератур­ної освіти забезпечується логічним продовженням тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого напрямків вивчення літератури у початковій школі.

· Засвоєння тематики літературних творів, естетики художніх образів, необхідних теоретичних (літературознавчих) понять на уроках україн­ської літератури здійснюється також у процесі порівняння та зістав­лення з реаліями рідної літератури.

· Формування інтересу до засвоєння літературних знань, вироблення по­зитивної мотивації навчання здійснюється за умови співпраці вчителя та учнів у виборі художніх текстів для самостійного читання та мистецьких їх аналогій.

 

Програма має таку структуру:

1. Перелік творів для текстуального вивчення (читання та аналізу).

2. Основні питання теорії літератури, літературної критики і поетики, які доцільно опрацювати, розглядаючи художній твір, для того, щоб знати і розуміти його походження, структуру та особливості, а також для пізнання і розуміння основ та функцій літератури, закономірностей її розвитку і принципів літературної естетичної комунікації. Учні засвоюють їх різними способами: через пояснення вчителя, під час роботи з підручником та довідковою літературою, у процесі інтерпретації конкретного літературного твору.

3. Додатки: список творів для вивчення напам’ять; список творів, рекомен­дованих для читання додатково; мистецькі аналогії; список нав­чально-методичної літератури. Перелік творів для додаткового читання повинен допомагати у виховних цілях вчителеві і відповідати зацікавленням учнів. Учитель заохочує учнів до того, щоб вони знайомилися з різними ілюстраціями, дізнавалися у процесі читання про митців та різні видання книг. Важливим є ознайомлення з мистецькими аналогіями художніх творів (кінофільмами, живописом, музикою, театральними виставами), які своїми засобами сприяють пізнанню мистецтва слова.

 
 

5 клас

(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)

 

Кількість годин Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  ВСТУП. Література як вид мистецтва і спосіб відображення дійс­ності. Теорія літератури: Поняття про образне слово. Поняття про художній твір. Учень: з’ясовує естетичну природу та духовно-етичну сутність художнього слова. Пояснює зв’язок між усною народною творчістю та художньою літературою. Знає і розуміє терміни „художня література” й „усна народна творчість”. Уміє відрізнити художню літературу від інших видів мистецтва. Висловлює судження стосовно значення творів мистецтва слова.
  ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОД­НОЇ МУДРОСТІ. Народні казки. „Названий батько”, „Мудра дівчина”, „Королеве золото”. Теорія літератури: Поняття про фольклор (усну народну творчість). Народна казка.   Дає визначення фольклору та основних видів фольклорних творів, зокрема народної казки, знає зміст казок „Названий батько”, „Мудра дівчина” та „Королеве золото”, дійових осіб (персонажів). Виразно читає та переказує тексти казок, визначає головних та другорядних дійових осіб (героїв, персонажів), характеризує їх, оцінює їх вчинки, розпізнає композиційну специфіку казки як фольклорного жанру. Сприймає фольклор як колективну творчість народу, розпізнає фантастичне і реальне, усвідомлює перемогу добра над злом, використовує знання про народну мудрість на практиці, узагальнює такі народні риси, як милосердя, кмітливість, винахідливість, гумор, відображені в усній народній творчості.
  Народні перекази та легенди. „Запо­рожці в урочищі Сагайдачному”. „Шандровський соляний колодязь”. Легенда Вашого краю. Теорія літератури: Народні перекази та легенди. Дає визначення народних переказів і легенд як фольклорних жанрів, порівнює спільне та відмінне між переказами і легендами, аналізує назви та зміст народних переказів і легенд „Запорожці в урочищі Сагайдачному”, „Шандровський соляний колодязь”. Виразно, осмислено читає й переказує тек­сти переказів, легенд; визначає тему та головну думку, розпізнає жанрову специфіку народних переказів та легенд, знаходить у текстах переказів слова й вирази, які підтвер­джують головну думку творів. Робить висновок про зв’язок історії народу з її відображенням у фольклорних жанрах (народних переказах, думах і піснях), про самовіддане служіння козацтва Україні, його роль у відродженні української державності, про заснування давніх міст і сіл, походження їх назв.
  Прислів’я та приказки. Загадки. Скоромовки.   Теорія літератури: Прислів’я та приказки. Загадки. Скоромовки.   Дає визначення прислів’їв, приказок, загадок і скоромовок. Пояснює специфіку їх як окремих фольклорних жанрів (будова, способи творення, особливості мови). Порівнює спільне й відмінне між прислів’ями, приказками і загадками. Виразно, вдумливо читає тексти прислів’їв, приказок, загадок, скоромовок. Визначає тематику прислів’їв та приказок, наводить паралелі (відповідники) з рідної мови. Знаходить відгадки до загадок. Узагальнює зміст прислів’їв і приказок, загадок та скоромовок, оцінює їх як скарбницю народної мудрості. Підкреслює відображення національної ментальності у фольклорних жанрах, спостережливості, народного розуму та творчої фантазії.
  ДИВОСВІТ ЛІТЕРА­ТУРНОЇ КАЗКИ. Іван Франко. „Фар­бований Лис”. Оксана Іваненко. „Казка про маленького Піка”.   Теорія літератури: Поняття про літературну казку. Головні та другорядні персонажі. Усвідомлює поняття про літературну казку та основні відмінності між народними та літературними казками, визначає головних та другорядних персонажів казки. Пояснює явище алегорії, аналізує зміст казки „Фарбований Лис”. Розпізнає специфіку літературних казок. Виразно, осмислено читає казку „Фарбований Лис”, підбирає заголовки до розділів, складає план тексту, визначає тему і головну думку твору (засудження користолюбства, нечесності, висміювання пихатості та зарозумілості людей через образи казкових персонажів), характеризує образ Лиса. Переказує зміст казки Оксани Іваненко „Казка про маленького Піка”, пояснює голов­ну думку твору, характеризує риси образів персонажів, висловлює судження про образи пташиної сім’ї як втілення позитивних люд­ських рис. Узагальнює значення літературної казки як виду письменницької художньої творчості для дітей. Підкреслює уособлення в казкових персонажах людей з їх вадами, добрими та поганими вчинками.
  СЛОВО ДАВНЄ Й СЬОГОЧАСНЕ. Тарас Шев­ченко. „Мені три­надцятий мина­ло...”, „Сон” („На панщині пшеницю жала...”).   Теорія літератури: Поняття про прозову та віршовану мови. Про риму. Розповідає короткий біографічний нарис про Т. Г. Шевченка та його роль у розвитку української літератури, про дитячі роки Тараса Шевченка; про автобіографічну основу вір­ша „Мені тринадцятий минало”. Пояснює зміст віршів „Мені тринадцятий минало” та „Сон”. Характеризує поняття прозової та віршованої мови, поняття рими. Виразно читає й переказує зміст поезій „Мені тринадцятий минало” і „Сон”, визначає настрої і переживання малого хлопчика, розкриває головну думку вірша „Сон” (мрії матері-кріпачки про вільне трудове життя її сина), відображення в його творах тяжкого життя селян-кріпаків, мрій про вільне і щасливе майбутнє. Характеризує особливості прозової та віршованої мови, знаходить у віршованих текстах рими, підбирає самостійно рими до певних слів. Розмірковує про відображення у творах Тараса Шевченка тяжкого життя селян-крі­паків, мрій про вільне і щасливе майбутнє. Підкреслює значення творчості Шевченка як національного генія українського народу.
  Іван Франко. „Грицева шкільна наука”.   Теорія літератури: Поняття про мову автора та мову дійових осіб. Розповідає короткий біографічний нарис про Івана Франка, зокрема його дитячі роки. Характеризує зміст, тему та головну думку оповідання „Грицева шкільна наука”. Виразно й осмислено читає і переказує текст оповідання „Грицева шкільна наука”, складає план змісту, визначає тему твору (правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів та учителів). Характеризує образ хлопчика Гриця. Знаходить у тексті картини відображення селянського побуту. Визначає особливості мови автора та дійових осіб. Порівнює стару школу з її методами навчання (на основі вивченого оповідання) з сучасною школою, умовами життя і навчання учнів, зіставляє зображені у творі події з власними життєвими спостереженнями.
  Михайло Коцюбинський. „Ялинка”.   Теорія літератури: Опис-пейзаж. Порівняння.   Повідомляє короткий біографічний нарис про Михайла Коцюбинського, його дитячі роки. Виразно, осмислено читає і переказує оповідання „Ялинка”, складає його план, визначає тему і головну думку оповідання, розкриває вдачу хлопчика Василька через його дії, вчинки і почуття. Знаходить у тексті описи-пейзажі. Наводить приклади порівнянь та пояснює засоби їх вираження. Висловлює судження про талант Михайла Коцюбинського як письменника, як майстра пейзажів, узагальнює відомості про життя сільських дітей і селян-бідняків у минулому, про звичаї і традиції українського та румунського (угорського, польського чи ін.) народів. Розрізняє пейзажі, створені засобами живопису, літературні пейзажі.
  Леся Українка. „Ко­лискова”, „Зоряне небо”, „Вечірня го­дина”, „Співець” (на вибір учителя).   Теорія літератури: Колискові пісні. Пестливі слова. Знає короткий біографічний нарис про Лесю Українку, її дитячі роки, характеризує зміст вірша „Колискова”. Вивчає вірш напам’ять. Порівнює народні та літературні колискові пісні. Знаходить у тексті слова, які передають турботу матері про долю своєї дитини та любов матері до свого сина. Характеризує головну думку твору (заклик до стійкості у боротьбі з незгодами життя). Спостерігає за будовою вірша та роллю пестливих слів у тексті, пояснює зв’язок фольклору з художньою літературою, висловлює судження про Лесю Українку як поетесу незламного духу. Висловлюється про роль колискової пісні у житті людини. Описує образ матері над колискою дитини (за літературою та живописом).
  Архип Тесленко. „Школяр”.   Теорія літератури: Поняття про літературний портрет. Знає відомості про життя і творчість Архипа Тесленка, виразно й осмислено читає і переказує зміст оповідання „Школяр”, складає план оповідання, визначає тему й головну думку. Знаходить у тексті слова, які змальовують життя сільської бідноти в минулому, засвідчують повагу хлопчика Миколки до батьків та вчителя, характеризує роль учителя в житті хлопчика. Аналізує мовні особливості оповідання. Наводить приклади описів-портретів. Висловлює судження про Архипа Тесленка як письменника, міркування про життя селян-бідняків у минулому, тяжке дитинство сільських дітей, зіставляє зображувані події з власними життєвими спостереженнями, обґрунтовує роль освіти і вчителів у житті кожної людини.
  Володимир Винниченко. „Федько-Халамидник”.   Теорія літератури: Поняття про епічний твір, оповідання. Знає короткі відомості про життя і творчість В. Винниченка, виразно й осмислено читає та переказує зміст оповідання „Федько-Халамидник” – історію про давнє життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою та дорослими. Порівнює соціальні умови життя Федька і Толі, характеризує риси їх характеру, причини їх вчинків. Спостерігає за емоційністю й точністю мови оповідання. Висловлює судження про поняття добра і зла, своє ставлення до героїв твору.
  Яків Качура. „Іван Богун” (уривок). З’ясовує короткі біографічні відомості про автора, характеризує історичну епоху, про яку розповідається у творі, аналізує внутріш­ній стан та вчинки головного героя – Івана Богуна. Порівнює його з представниками ворожого стану, пояснює основну колізію уривку. Висловлює судження стосовно героїчної поведінки Івана Богуна, значення визвольної війни українського народу за свободу і незалежність.
  Андрій Малишко. „Вчителька”. Виразно читає вірш, визначає головну думку твору, описує важку, але благородну працю вчителя. Характеризує трагічну долю героїні. Спостерігає за мовою твору, з’ясовує роль пестливих слів у зображуваній картині. Висловлює судження про роль учителя у навчанні та вихованні підростаючого покоління.  
  Дмитро Білоус. „Хліб і слово”, „Звертання”, „Рідна мова” (за вибором учителя).   Теорія літератури: Порівняння як худож­ній засіб. Знає стислі відомості про автора, виразно читає вірш, визначає головну думку твору. Пояснює, чому „хліб і сіль” вважають святинею. Спостерігає за мовними виражальними засобами, добирає приклади порівнянь та епітетів, порівнює їх з простими означеннями. Висловлює судження про слово і хліб як одвічні основи фізичного і духовного життя народу.
  КРАСА РІДНОГО КРАЮ. Павло Тичина. „Хор лісових дзвіночків”. Виразно читає вірш, з’ясовує основну дум­ку твору; описує свої враження від прочитаного; змальовує своїми словами красу української природи, зокрема рідного краю; спостерігає за тропами в поетичному творі, аналізує роль мовних засобів у створенні поетич­ної картини. Висловлює судження про роль рідної природи в житті людини.
  Володимир Сосюра. „Зима”, „Люблю весну”.   Теорія літератури: Епітет. Виразно читає вірші, з’ясовує основну дум­ку творів, спостерігає за описом завірюхи в поезії, з’ясовує художні деталі опису, порівнює описи завірюхи в полі та в місті в поезії „Зима” та весняного пейзажу в поезії „Люблю весну”, аналізує художні засоби зображення явищ природи. Знаходить епітети, з’ясовує їх роль, добирає до них синоніми. Висловлюється про власні відчуття від поетичного змалювання зимового та весняного пейзажів.
  Леонід Смілянський. „Лідер”.   Теорія літератури: Поняття про опис. Переказує зміст оповідання, описує пораненого голуба, з’ясовує, як Степанко рятував голуба. Характеризує переживання й почуття Степанка, виділяючи риси його вдачі, знаходячи потрібне підтвердження в тексті. Визначає головну думку оповідання, складає собі враження про важливість ролі людини у збереженні природи. Поглиблює свої знання про опис та його роль у художньому творі. Висловлює судження про необхідність оберігати рідну природу, турбуватися про птахів.
  Василь Симоненко. „Грудочка землі”. Знає короткі відомості про життя і творчість В. Симоненка, виразно читає вірш, визначає головну думку твору. Визначає, за допомогою яких слів та виразів (художніх засобів) автор змальовує пейзажі рідної землі. Пояснює, за що полюбив поет пісні свого народу. Характеризує епітети, якими автор оцінює народну пісню. Висловлює судження про пісню як виразника дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду.
  Євген Гуцало. „Лось”.   Знає стислі відомості про життя і творчість Є. Гуцала, описує основні події оповідання „Лось”, характеризує почуття й переживання хлопчиків, поведінку лося. Зіставляє описи зовнішності хлопчиків та Шпичака, пояснює, як ці описи пов’язані з рисами характеру персонажів. Спостерігає за описом місцевості, де відбувалася подія, описує зовнішній вигляд лося. Виявляє мовні особливості оповідання. Висловлює судження про авторську позицію Є. Гуцала, пояснює його ставлення до природи, оцінку благородних і нечесних вчин­ків.
  Володимир Бровченко. „Два хлопчики”. Виразно читає вірш, визначає головну дум­ку твору. Описує картину, яка виникла в його уяві під час читання вірша, висловлює враження про ліс, пояснює зміст останньої строфи поезії. Називає відомі йому художні твори, у яких зображено ліс улітку, взимку, порівнює описи. Висловлює судження про ставлення людини до природи.
  Віктор Близнець. „Кривенька”. Знає короткі відомості про життя і творчість В. Близнеця, переказує зміст оповідання „Кривенька”, визначає головну думку твору, характеризує вчинки баби Гані. Аналізує ставлення до кривенької качечки, пояснює мотиви її поведінки. З’ясовує, що віщують птахи. Висловлює судження про взаємини людини з тваринним світом.
  Анатолій Давидов. „Рятували Конотоп”.     Знає короткі відомості про життя і творчість Анатолія Давидова, переказує зміст оповідання „Рятували Конотоп”, з’ясовує головну думку твору. Пояснює походження назви річки Конотоп. Характеризує образи дідуся і внука. Подає опис левади, визначає засоби мовної виразності, якими автор висловлює замилування красою рідної природи. Спостерігає за народними прикметами, що віщують погоду. Висловлює судження про екологічні проблеми рідного краю, народні традиції та прикмети, важливість їх збереження.
  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Вивчає твори письменників рідного краю.

6 клас

(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)

 

Кількість годин Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  КАЛЕНДАРНО-ОБРЯ­ДОВІ ПІСНІ (відповід­но до пори року). „Весняночка-паня­ночка”, „Пісенька житнього віночка”, „Ой хто, хто Миколая любить”, „Добрий вечір тобі, пане господарю!”, „Щед­рик, щедрик, щедрі­вочка”. Теорія літератури: Народні пісні, їх види. Календарно-обрядові пісні, колядки та щедрівки. Учень: характеризує народну пісню як жанр фольк­лору, визначає види народних пісень. Знає про народних співців – лірників та кобзарів (бандуристів). Розповідає про пісні літератур­ного походження, про зв’язок літературних пісень з народними. Класифікує календарно-обрядові пісні (веснянки, купальські, жниварські, колядки та щедрівки), визначає їх ознаки. Пояснює, чому більшість обрядів та обрядових пісень пов’язані із землеробською працею. Виразно читає й аналізує тексти календар­но-обрядових пісень. Висловлює судження про головні календарні обряди українців, про святкування Різдва, Нового року, Святого Миколая, про підготовку до величних народних свят. Називає свої улюблені народні пісні.
  Павло Чубинський, Михайло Верби­цький. „Ще не вмерла України...”. КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА... Богдан Лепкий. „Журавлі” („Видиш, брате мій...”). Теорія літератури: Гімн як різновид пісні. Розповідає про пісні літературного похо­дження, їх авторів. З’ясовує, що таке гімн, знає історію створення національного гімну України. Декламує гімн. Порівнює гімн з іншими видами пісень. Висловлює судження про значення національного гімну в житті народу.   Пояснює зміст пісні „Журавлі”, визначає її головну думку – тему відданості рідній землі, характеризує ставлення автора до загальнолюдських цінностей. Висловлює власні су­дже­ння про значення Батьківщини у житті людини.
  Микола Вінграновський. „Грім”, „Що робить сонце уночі”, „Гусенятко”. Теорія літератури: Література і дійсність. Образотворче мистецтво і література. Знає окремі фрагменти біографії М. Вінграновського. Виразно читає вірші, акцентуючи увагу на засобах художньої виразності мови. Пояснює, за допомогою яких художніх засобів створено образи-персонажі поезій: грому, сонця. Читає й переказує текст оповідання „Гусе­нятко”. Визначає головну думку твору – відновлення єдності живого світу. Аналізує привабливе і малознайоме пташине життя, що є часточкою природи. Висловлює судження про необхідність співчувати слабшому та бережно ставитись до довкілля. Висловлює су­дження про взаємозв’язок літературних творів та творів образотворчого мистецтва.
  Леонід Глібов. „Вовк і кіт”, „Щука”. Акровірші: „Хто доня?”, „Що за птиця?”. „Журба”. Теорія літератури: Літературна байка та акровірш. Алегорія.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Аналізує поняття байки, її структуру. Пояснює особливості байки як гумористичного жанру. Характеризує зміст байок „Вовк і кіт”,„Щука”. Виразно й усвідомлено читає і переказує зміст байок „Вовк і кіт”, „Щука”, визначає головну думку байок, характеризує викривальну і повчальну їх спрямованість (мораль). Вивчає одну з байок напам’ять. Висловлює судження про алегоричне зображення у байках реальних подій та люд­ських вчинків, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями. Визначає поняття акровірша, знайомиться зі змістом творів, висловлює судження про власне враження від прочитаного. Виразно читає поезію „Журба”, спостерігає за настроями ліричного героя, пояснює, чому поетичні рядки стали улюбленою народною піснею.
  Степан Рудан­ський. „Вовки”, „Козак і король”, „Запорожці у короля”, „Окуляри”. Теорія літератури: Поняття про гумор. Співомовка.   Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Характеризує жанри гумору (байки, усмішки, гуморески, співомовки, анекдоти), дає їх визначення. Аналізує зміст співомовок „Вовки”, „Козак і король”, „Запорожці у короля”, „Окуляри”. Виразно читає й переказує зміст співомовок, визначає їх головну думку, характеризує зв’язок серйозних історичних фактів з їх гумористичним відображенням у співомовках. Висловлює судження про роль гумору в житті людини, обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті.
  Яків Щоголів. „Листопад”. Теорія літератури: Про словесний малюнок, словесну деталь. Знає зміст вірша. Виразно читає вголос, знає вірш напам’ять. Описує зображену у вірші картину осінньої пори. Аналізує змалювання змін природи у літературному творі. Пояснює, якими художніми засобами поет створює осінній пейзаж. Пояснює зміст поняття „словесний малюнок”. Порівнює літературний пейзаж із образотворчим та музичним.
  Спиридон Черкасенко. „Маленький горбань”. Теорія літератури: Поняття про епічний твір. Поняття про героя художнього твору.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й усвідомлено читає й переказує оповідання „Маленький горбань”, складає план твору. Характеризує образ головного героя Павлика, оцінює образ хлопчика через його вчинки, з’ясовує його стосунки з іншими дітьми. Робить висновок про ставлення автора до свого персонажа. Висловлюється про своє сприйняття твору. Має поняття про епічний твір, зокрема оповідання як літературний жанр.
  Микола Вороний. „Євшан-зілля”. Легенда про євшан-зілля (із Галицько-Волинського літопису). Теорія літератури: Поняття про поему.   Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й усвідомлено читає й переказує зміст поеми М. Вороного „Євшан-зілля”, визначає його історичну основу, зв’язок з народною легендою (за літописом). Характеризує тему та головну думку. Розповідає про життя ханського сина у полоні і пояснює, чому він забув рідний край. Висловлює судження про історичну па­м’ять як усвідомлення приналежності людини до свого народу.
  ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ. Богдан-Ігор Антонич. „Різдво”, „Коляда”. Розповідає фрагменти біографії письменника. Знає про народні колядки та щедрівки. Виразно читає поезії. Аналізує, які художні засоби використав автор у поезії для відображення свята Різдва. Визначає у вірші тропи. Висловлює судження про значення традиційних свят і духовну суть, яку вони мають, форми їх побутування, про дотримання традицій у батьківському домі.
  Олександр Олесь. „Печенізька облога Києва”, „Метелиця чи дівчина...”. Теорія літератури: Поняття про історичну поему.   Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), акцентує увагу на натхненній творчій праці впродовж всього життя, називає опоети­зовані народні казки, поеми. Пояснює історич­ну основу поеми „Печенізька облога Києва”. Виразно та вдумливо читає й переказує зміст поеми, визначає тему, головну думку твору. Характеризує образ хлопчика та його героїчні вчинки. Висловлює судження про героїзм, героїчні вчинки дітей у різних життєвих ситуаціях. Виразно читає вірш „Метелиця чи дівчина”, визначає його тему, знає вірш напам’ять. Розповідає про образ зими у творчості відомих йому письменників. З’ясовує особливість жан­ру історичної поеми, її змістову та мовну специфіку.
  Дніпрова Чайка. „Дівчина-чайка”, „Морське серце”. Теорія літератури: Поняття про легенду, поезію в прозі. Знає зміст творів, визначає їх тему та ідею. Аналізує головні алегорично-символічні образи-персонажі. Пояснює, які життєві явища та події спричинилися до появи циклу „Морські малюнки”. З’ясовує відмінність вірша від поезії у прозі, наводить приклади. Розмірковує про мовні засоби відтворення мариністичного пейзажу, порівнює його з творами образотворчого мистецтва. Виносить судження про мариністику в літературі.
  ПРИКМЕТИ ВЕСНИ. Максим Рильський. „Пісні”, „Порада”, „Ознаки весни”. Теорія літератури: Віршові розміри: ямб, хорей.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Декламує вірші, дотримуючись піднесеного настрою, пояснює зміст образних висловів творів, виявляє ставлення ліричного героя до пісень інших народів. Знаходить і пояснює рядки, що розкривають ставлення автора „до братніх на землі пісень”, а також до народів, які їх створили. Визначає віршові розміри поезії „Пісні”. Висловлює судження про значення пісні як вияву культури, традиції кожного народу. Розмірковує про образне значення віршів „Порада”, „Ознаки весни”. Практично засвоює способи розрізнення віршових розмірів, взаємозв’язок між ритмічною будовою твору та його змістом.
  Віктор Кава. „Пирі­жок з калиною”. Знає короткий біографічний нарис про письменника. Переказує зміст оповідання. Визначає його головну думку: добро і щедрість – основа людського життя. З’ясовує риси характеру героїв оповідання, вирізняючи ті, які викликають прихильність і симпатію. Висловлює судження про мотиви поведінки героя та власне ставлення до його вчинків.
  Остап Вишня. „Пер­ший диктант”, „Як ми колись учились”. Теорія літератури: Поняття про гумореску.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Переказує зміст гуморесок „Перший диктант”, „Як ми колись учились”, називає головних та другорядних персонажів, описує їх зовнішність, риси характеру, коментує їх ставлення один до одного, знаходить мовні засоби творення комічного. Аналізує зміст гуморески, зупиняється на образі вчительки, акцентуючи увагу на її ставленні до учнів. Висловлює судження про ліричного героя гуморесок, його вік, зовнішність, ставлення до рідних людей. Пояснює слова та вирази жартівливого характеру. Визначає поняття комічного, характеризує засоби його вираження в художньому тексті.  
  Всеволод Нестайко. „Тореадори з Васюківки” (уривок). Теорія літератури: Поняття про повість.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно та вдумливо читає уривки з повісті, переказує зміст, аналізуючи вчинки, поведінку героїв у різних життєвих ситуаціях. Аналізує зв’язок пригодницького і звичайного, комічного і нейтрального. Має поняття про повість як епічний жанр. Висловлює судження про зв’язок змісту твору з дійсністю, роль пригодницьких творів, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями.
  Ігор Калинець. „Писанки”, „Стежечка”, „Блискавка”, „Веселка”. Теорія літератури: Поняття про верлібр, метафору.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Виразно й вдумливо читає, аналізує поезії І. Калинця. Розпізнає особливості поетичної мови. Знаходить у поетичних текстах порівняння та метафори. Знає визначення метафори. Висловлює судження про поетичне (образ­не) відображення дійсності („дивосвіт пое­зії”), про почуття, навіяні поезіями (образ матері, рідної природи). Виражає своє відчуття Великодніх свят, ролі писанки у світосприйнятті українця. Знає вірш „Писанки” напа­м’ять.
  КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО. Ярослав Стельмах. „Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки” (фрагмент). Теорія літератури: Поняття про пригодницький твір.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії). Аналізує зміст фрагмента повісті, з’ясовує поняття про пригодницький твір (повість, роман, оповідання). Виразно та вдумливо читає уривки з повісті „Химера лісового озера”, знаходить у тексті реальні (звичайні) та фантастичні (пригод­ницькі) події, визначає кульмінаційний момент у тексті, характеризує образи Сергія та Митька. Висловлює судження про роль фантазії, фантастичних творів у житті людей, про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями (ставлення до навколишнього світу).
  Тарас Шевченко. „Тече вода з-під явора”. Теорія літератури: Лірика у різних родах літератури. Виразно читає вірш, аналізує його образну систему. Розповідає, які асоціації виникають при читанні цього твору. Пояснює, яка пора року описана у вірші, та відшуковує її ознаки у тексті. Знаходить у творі тропи і пояснює, з якою метою вони вжиті. Знає вірш напам’ять.
  Костянтина Малицька. „Чом, чом, чом, земле моя...”. Теорія літератури: Поглиблене поняття про метафору.   Визначає головну думку поезії. Виразно декламує вірш, пояснює значення рідної землі для кожної людини. Виділяє художні засоби твору. Визначає актуальність теми для сучасної молоді. Висловлює судження про те, чим є для людини рідна земля, як треба любити її; окреслює значення поетичних засобів вираження патріотичних почуттів. Порівнює поетичний текст із музичним твором на його слова.
  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Знайомиться з творами письменників-земляків.

 
 

7 клас

(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)

 

Кількість годин Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  МИНУВШИНА УКРАЇ­НИ У ФОЛЬКЛОРІ. Народні думи. „Дума про Марусю Богуславку”.   Теорія літератури: Думи як вид усної народної творчості. Учень: знає назви українських дум, роль історичних дум у духовному житті українців. Аналізує зміст думи „Про Марусю Богуславку” та її зв’язок з історичним контекстом, подає визначення думи, пояснює її жанрову специфіку. Виразно та осмислено читає текст думи, виділяє головну думку, вирізняє композиційні елементи. Висловлює судження про відображення уславленого образу Марусі Богуславки, її героїчних вчинків, засудження рабства, несправедливості та зла. Називає кобзарів, розповідає про сучасне кобзарське мистец­тво України.
  Історичні пісні. „Ой на горі да женці жнуть”. Теорія літератури: Поняття про історичну пісню. Аналізує зміст пісні, пояснює її зв’язок з історичним контекстом, з’ясовує визначення історичної пісні, спостерігає її жанрову специфіку. Декламує відповідно до народної ритміки, формулює головну думку твору. Висловлює судження про історичні пісні, їх особливості й тематику, про силу любові й шани запорожців до своєї Батьківщини.
  Народні балади. „Ой був в Січі старий козак...”. Теорія літератури: Народна балада як жанр фольклору.   Знає класифікацію балад (народна, літературна), про європейські корені нової балади, формулює визначення балади, аналізує зміст балади, його зв’язок з історичним контекстом, обґрунтовує жанрову специфіку балади. Називає балади про кохання, про родинно-побутові стосунки. Читає, коротко переказує зміст балади, визначає головну думку та особливості композиції твору, пояснює символи народної творчості, використані у баладі. Висловлює судження про баладу, її особливості у порівнянні з іншими пісенними жанрами, про моральне значення вірності своєму народові, засуджує зрадництво. Коментує використання жанру балади в українській романтичній літературі.
  І ОЖИВА ІСТОРІЯ НАРОДУ... Тарас Шевченко. „І виріс я на чужи­ні...”, „Заповіт”. Теорія літератури: Вірші і проза як типи художнього мовлен­ня. Стопа, віршові розміри.     Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст поезії й життєві обставини, за яких були написані вірші, пояснює поетичне кредо, висловлене поетичними ряд­ками. Вирізняє автобіографічні мотиви у вірші, обґрунтовує засоби змалювання ностальгії за рідним краєм, знаходить риси реалізму в зображенні тяжкого життя селян-кріпаків. Виразно читає вірш, пояснює роль метафори у творі. Висловлює судження про важливість викриття жорстокості панів-кріпосників, жорстокості як явища, про значення настроїв і почуттів поета у відображенні складних явищ суспільного життя.
  Пантелеймон Куліш. „Орися”.   Теорія літератури: Проза як тип художнього мовлення.     Знає короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), розповідає про його суспільні погляди, літературну творчість, наукову та видавничу діяльність. Розповідає про влив Гомерової „Одіссеї” на оповідання „Орися”, про перенесення події давньогрецького епосу на стародавню Україну. Виразно, осмислено переказує зміст оповідання, виділяє в ньому головну думку, характеризує поетичний образ головної героїні, стосунки між персонажами. Акцентує увагу на портретах Орисі, молодого козака, на зображенні романтичних пейзажів у творі. Аналізує легенду про золотих турів і зачарованого князя, який не може знайти рід­ного міста. Зосереджує увагу на зв’язку із фольклором. Висловлює судження про селянський побут старожитної України, романтичний характер оповідання, роль пейзажів у творі.
  Іван Франко. „Захар Беркут” (скорочено). Теорія літератури: Мова художнього твору. Застарілі слова (архаїзми, історизми) як засіб характеристики історичної епохи.   Переказує й аналізує зміст повісті, характеризує головних і другорядних персонажів – Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, пояснює історичну основу твору, визначає його головну думку. Аналізує зміст символічних образів Сторожа і Сонця. Знає про значення діалектизмів, архаїзмів у відображенні історичної епохи. Виносить судження про значення сили єднання, про вибір правильного рішення та його обстоювання, про стародавні уявлення наших пращурів.
  Андрій Чайков­ський. „За сест­рою”. Теорія літератури: Поняття про компоненти та композицію художнього твору. Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору у контексті епохи. Інтерпретує твір, виділяючи в ньому головну думку, визначає специфіку твору, наводить приклади героїзму, відповідальності, вір­ності. Висловлює судження про основну думку твору, про значення письменника в літературі.
  Богдан Лепкий. „Цвіт щастя”. Теорія літератури: Композиційні особливості новели.     Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст новели, її зв’язок з народною легендою, формулює визначення новели. Читає текст у формі діалогу. Знаходить пейзажні описи, визначає їх роль у творі. Пояснює, чому твір завершено риторичним запитанням. Висловлює судження про відображення в новелі настрою хлопчика, морально-етичні категорії „щастя”, „добра”, „справедливості”.
  Степан Василь­ченко. „Свекор”. Знає окремі фрагменти біографії С. Василь­ченка, знає зміст оповідання. Характеризує епоху, в яку був написаний твір. Пояснює, чому Василька в сім’ї називають „свекром”. Читає вголос частину твору, де пояснюється, чому батько вирішив Василька оженити. Висловлює судження про необхідність навчання. Стверджує високий рівень взаємостосунків у родині. Висловлює судження про значення гумору в житті українців.
  Агатангел Крим­ський. „Святе кохання” (Ідилія), „Весняна розмова”. Теорія літератури: Про епітет.   Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), визначає основу твору, характеризує ознаки ліричного твору, подає визначення епітета. Виразно декламує вірші, визначає головну думку, потверджує значення любові до рідної Вітчизни, добирає авторські та власні епітети для підтвердження сили такої любові. Виносить судження про афористичність рядків поезії, про працю вченого-сходо­знавця.
  Наталена Королева. „Скитський скарб”. Теорія літератури: Поняття про леген­ду, стиль та стилісти­ку легенди. Повідомляє короткий біографічний нарис про письменницю (окремі фрагменти її біографії). Зупиняється на історії виникнення прозового циклу „Легенди сторокиївські”, що стали оригінальним і показовим явищем української історичної белетристики. Знає про взаємозв’язок легенд із старогрецькими та візантійськими джерелами. Аналізує зміст твору, визначає тему та ідею, характеризує образи. Акцентує увагу на символічному образі скитського скарбу.
  Микола Сингаїв­ський. „Чорнобрив­ці”, „Батьківське поле”. Теорія літератури: Художні засоби мови. Метафора. Знає окремі фрагменти біографії М. Сингаївського, зокрема аналізує вплив народної творчості на майбутнього митця. Називає пісні на слова М. Сингаївського. Виразно читає поезії. Розповідає, якими засобами відтворено образ хлібороба та його споконвічний зв’язок із землею. Висловлює судження про значення любові до рідної землі, до батьків. Знає значення символу в поезії „Чорнобривці”.
  Борис Антоненко-Давидович. „Крила Артема Летючого”.   Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору, розповідає про допитливість, прагнення до знань Артема Летючого. Пояснює, чому він хоче злетіти в небо і які перешкоди з’являються на його шляху до здійснення цієї мрії. Акцентує увагу на наполегливості Артема Летючого і на тому, як сприймали його вчинки у рідному селі. Висловлює судження про неповторність кожної людської особистості, про яскравий індивідуальний художній стиль письменника.
  Борис Харчук. „Планетник”. Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст твору, обґрунтовує взаємозалежність настрою головного героя і природи. З’ясовує найважливіші риси характеру хлопчика, його вчинки. Висловлює судження про моральний вибір, про добро і зло у світі.
  Валентин Чемерис. „Візантійський кінь”.   Теорія літератури: Поняття про повість-мандрівку. Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), переказує зміст твору. Пояснює назву повісті-мандрівки „Візантійський кінь”. Аналізує легенди про двох братів-богатирів, чайку Мар’яну. Висловлює судження про значення описів природи у художньому творі.
  Василь Голобо­родь­ко. „Ми йдемо”, „Мова рослин”. Теорія літератури: Поняття про вільний вірш. Повідомляє короткий біографічний нарис про письменника (окремі фрагменти його біографії), аналізує зміст поезій, пояснює основні теоретико-літературознавчі поняття. Читає та інтерпретує текст, визначає філософічність поезій, пафос оптимізму. Виносить судження про морально-етичні засади ліричного героя, значення рідного дому для кожної людини. Усвідомлює відмінність розмовного тексту і поетичного тексту білим віршем.
  ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Знайомиться з творами письменників-земляків (за вибором учителя).

 

 
 

8 клас

(70 годин, 2 години на тиждень,

резервний час – 7 год.)

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Выпуск 2. ЕВРО 2012. Тур 1. | 


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных