Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Припливно-відпливні ритми




Тема. Біологічні ритми

1. Зовнішні і внутрішні біологічні ритми.

2. Адаптивні біологічні ритми.

3. Фотоперіодизм.

4. Біологічні годинники.

5. Життєві форми.

 

Література

1. Н.М. Чернова, О.М. Билова. Екологія. – К.: Вища школа, 1986. – С. 85-103.

2. Малахов Г.П. Биоритмология и уринотерапия. – 2-е изд., перераб. – СПб.:ИК “Комплект”, 1996. – С. 5-70.”

3. Охріменко А.М. Книга для читання з ботаніки. – К.: Рад. школа, 1973. – С. 50-51.

4. г. ”Факты и комментарии”, вкладыш “Будь здоров!” за 1998 г.

5. Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основанми екологии. – М.: Просвещение, 1979. – С. 284-286.

 

Б і о л о г і ч н і р и т м и – зміни інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ, що періодично повторюються.

Одна з фундаментальних властивостей живої природи – циклічність більшості процесів, що відбуваються в ній. Усе життя на Землі, від клітини до біосфери, підпорядковане певним ритмам.

Природні ритми для будь-якого організму можна поділити на

з о в н і ш н і і в н у т р і ш н і.

З о в н і ш н і (екзогенні) біоритми – проявляються під впливом факторів зовнішнього середовища, циклічних змін зовнішнього середовища.

В н у т р і ш н і (ендогенні) біоритми – пов’язані із життєдіяльністю самого організму.

Основні зовнішні ритми мають геофізичну природу, оскільки пов’язані з обертанням Землі відносно Сонця, а також Місяця відносно Землі.

Під впливом цього обертання безліч екологічних факторів на нашій планеті, особливо ж світловий режим, температура, тиск і вологість повітря, атмосферне електромагнітне поле, океанічні припливи і відпливи та ін. закономірно змінюються.

Крім того, на живу природу діють і такі космічні ритми, як періодичні зміни сонячної активності. Для Сонця характерний 11-річний цикл та цілий ряд інших циклів. Зміни сонячної радіації суттєво впливають на клімат нашої планети.

Крім циклічного впливу абіотичних факторів зовнішніми ритмами для будь-якого організму є також закономірні зміни активності й поведінки інших живих істот.

Внутрішні цикли – це, передусім, фізіологічні ритми організму. Жоден фізіологічний процес не здійснюється безперервно. Ритмічність виявлена у процесах синтезу ДНК і РНК у клітинах, у збиранні білків, у роботі ферментів, діяльності мітохондрій.

Певному ритму підлягають поділ клітин, скороченням м’язів, робота залоз внутрішньої секреції, биття серця, дихання, збуджуваність нервової системи, тобто робота усіх клітин, органів і тканин організму. При цьому кожна система має свій власний період. Змінити його дією факторів зовнішнього середовища можна лише у вузьких межах, а для деяких процесів зовсім не можна. Таку ритміку називають ендогенною.

Усі внутрішні ритми організму підпорядковані, інтегровані у цілісну систему і в кінцевому підсумку виступають як загальна періодичність поведінки організму.

Ритмічно здійснюючи фізіологічні функції, організм мовби відлічує час. І для зовнішніх і для внутрішніх ритмів настання чергової фази належить насамперед від часу. Тому час виступає як один із найважливіших факторів, на який мусять реагувати живі організми, пристосовуватись до зовнішніх, циклічних змін природи.

Німецький лікар Фліст помітив закономірність повторювання хвороб. Він встановив 2 ендогенних ритма 23-х добовий – фізичний і 28-добовий – емоційний. Інший учений Ф. Тельге помітив, що успіхи коливаються від дати народження і був відкритий ще один біоритм – інтелектуальний (33 доби).

Отже, у людини було відкрито ще три ритми:

– інтелектуальний – 33 доби;

– фізичний – 23 доби;

– емоційний – 28 діб.

Початкові фази цих циклів співпадають із датою народження. Період цих ритмів поділяється на 2 частини. І частина ритму – позитивний напівперіод, ІІ – негативний. Зміна напівперіодів – це критичні дні. Відбувається спад емоційних, розумових і фізичних здібностей. Небезпечне співпадання 2-3-х критичних днів.

Існує нетрадиційна методика визначення свого типу добової активності: за частотою пульсу та частотою дихання.

Цілий ряд змін у життєдіяльності організмів збігається за періодом із зовнішніми, геофізичними циклами. Це так звані а д а п т и в н і біологічні ритми. – добові, припливно-відпливні, рівні природному місяцеві, річні. Завдяки їм найважливіші біологічні функції організму, такі як живлення, ріст, розмноження, збігаються з найсприятливішим для цього часом доби чи року.

Адаптивні біологічні ритми виникли як пристосування фізіології живих істот до регулярних екологічних змін у зовнішньому середовищі. Цим вони відрізняються від суто фізіологічних ритмів, які підтримують безперервну життєдіяльність організмів, дихання, кровообіг, поділ клітин тощо.

Добовий ритм

Ще під час походів Македонського було звернуто увагу на добовий рух листя ріжкового дерева. А через 2000 років французький астролог Де Меран установив добовий рух мімози. Добові ритми виявлено у різноманітних організмів – від одноклітинних до людини. У людини відмічено понад 300 фізіологічних функцій, підпорядкованій добовій періодичності: сон і активний час, зміна температури тіла, серцевих скорочень, глибини і частоти дихання, об’єму і хімічного складу сечі, потовиділення, м’язової та розумової працездатності. і т. д. У амеб протягом доби змінюються темпи поділу. У деяких рослин до визначеного часу приурочено відкривання і закривання квіток, підняття і опускання листків і т. д.

За зміною періодів сну і активного часу тварин поділяють на денних, нічних, присмеркових і з чергуванням коротких періодів сну і активності.

Яскраво виражена денна активність у домашніх курей, більшості горобиних птахів, ховрахів, мурашок, бабок. Типово нічні тварини – їжаки, кажани, сови, більшість котів, трав’яні жаби, таргани… Присмеркові – комарі, хрущі, жужелиці. Деякі види мають приблизно однакову активність як удень, так і вночі з чергуванням коротких періодів діяльності і відпочинку. Такий ритм називається поліфазним (свині, кішки, жаби, лососі, землерийки).

У більшості тварин добові ритми зачіпають переважно рухову активність і не супроводяться відхиленням фізіологічних процесів. Проте деякі тварини змінюють свою фізіологічну активність протягом доби. Кажани влітку в часи денного спокою ведуть себе як пойкілотермні тварини. Температура їхнього тіла тоді майже така, як і температура середовища; пульс, дихання, збуджуваність органів чуттів різко понижені. Щоб злетіти, потривожений кажан повинен розігрітися за рахунок енергії хімічних процесів. Увечері і вночі – це типові гомойотермні ссавці з високою температурою тіла, активними і точними рухами, швидкою реакцією.

В одних видів періоди активності суворо приурочені до певного часу доби, в інших – можуть зміщуватись залежно обставинам. Так, відкривання квіток шафрану залежить від температури, суцвіть кульбаби – від освітленості: у похмурий день кошики не розкриваються. Активність пустельних мокриць чи жуків-чорнишів зміщується на різний час доби, залежно від температури і вологості на поверхні ґрунту. Вони виходять із нірок або вранці й увечері, або лише вночі, або протягом цілого дня.

Відрізнити ендогенні добові біоритми від екзогенних, тобто тих, які нав’язуються навколишнім середовищем, можна в експерименті. У багатьох видів при повній стабільності зовнішніх умов (температури, освітленості, вологи …) довгий час продовжують зберігатися цикли близькі за періодом до добового. У дрозофіл, наприклад, такий ендогенний ритм простежується протягом десятків поколінь.

Таким чином, добова циклічність життєдіяльності переходить у природжені, генетичні властивості виду. Такі ендогенні ритми дістали назву ц и р к а д н и х (лат. circa – “близько” і dies – “день”, “доба”) – вони тривають близько 24 годин у кожного виду по-різному.

Летяги, для них характерна присмеркова активність, пробуджуються ввечері синхронно, у точно визначений час. В експерименті, перебуваючи у повній темряві, вони зберігають близькодобовий ритм. Однак, свій “день” одні особини починають на кілька хвилин раніше, другі – на кілька хвилин пізніше за звичайний добовий цикл.

Деякі тварини і рослини не переносять потрапляння в інші географічні умови з іншою ритмікою дня і ночі. Тому можливості розселення виду обмежені. Так, скажімо, сірі щурі відрізняються від чорних значно більшою пластичністю добового циклу. У чорних щурів він майже не піддається перебудові і вид має обмежений ареал, а сірі щурі поширились по всьому світу.

У більшості видів перебудова циркадного ритму можлива, проте відбувається вона не одразу. Наприклад, у людей, які здійснюють перельоти на далекі відстані в широтному напрямі настає дисинхоронізація фізіологічних ритмів із місцевим часом. Організм спочатку продовжує функціонувати по-старому, а потім починає перебудовуватись. При цьому відбувається підвищена втомлюваність, нездужання, бажання спати і вдень і вночі. Адаптивний період триває від кількох днів до кількох тижнів.

Циркадні й добові ритми лежать в основі здатності організму відчувати час. Цю здатність живих істот називають “біологічним годинником”. Наприклад, птахи при тривалих перельотах корегують напрям відносно Сонця, враховуючи час дня. Люди: “голуби”, “жайворонки”, “сови”.

 

Припливно-відпливні ритми

 

Місяць робить повний оберт навколо Землі за 24 год. 50 хв. Під дією тяжіння Місяця тверда поверхня Землі деформується, розтягується в напрямку до Місяця на величину близько 50 см у вертикальному напрямку і близько 5 см – у горизонтальному. Природно, що це явище має вплив на водяну оболонку Землі, викликаючи припливи і відпливи. В результаті цього протягом доби через рівні проміжки часу спостерігається дві повні хвилі (2 припливи) і дві малі хвилі (2 відпливи) приблизно рівні по висоті. Таким чином, явище припливів і відпливів виражається у тому, що у берегових зонах океану вода через кожні 12 год. 45 хв. Починає прибувати, утворюючи припливну хвилю.

Сила припливів, крім того закономірно міняється протягом місячного місяця (29,5 сонячних діб). Двічі на місяць вони досягають максимальної величини.

Цій складній ритміці підпорядковане життя організмів, які мешкають у прибережній зоні. Устриці під час відпливу щільно стискають стулки і припиняють живлення. Періодичність відкривання і закривання черепашки зберігається у них тривалий час і в акваріумах. Вона поступово міняється, якщо перемістити акваріум в інший географічний район, і врешті-решт, встановлюється відповідно нового розкладу припливів і відпливів, хоча молюски безпосередньо не відчувають їхньої дії.

Рибка атерина, яка водиться біля берегів Каліфорнії, використовує у своєму життєвому циклі висоту припливів. У найвищий приплив самки відкладають ікру біля лінії води, закопуючи її у піщаний ґрунт. Із відступом води ікра залишається дозрівати у вологому піску. Вихід мальків приурочений до наступного припливу через півмісяця.

Припливно-відпливний вплив гравітаційного поля Місяця відчувають і рідини нашого організму. Особливо це впливає на розподіл крові в організмі людини. Давня китайська медицина говорить, що 12 органів, зв’язаних відповідними енергетичними каналами, раз на добу відчувають двохгодинну припливну хвилю активності, коли б’ється пульс цього органу, та протилежну – відпливну хвилю, коли орган мінімально зрошується кров’ю.

Таким чином, циркадні (добові) ритми активності людського організму складаються під впливом процесів, що перебігають на поверхні Землі і які погоджують дану функцію організму із зовнішнім середовищем, а Місяць, у свою чергу, дає силу цим процесам, наповняючи працюючий орган поживними речовинами (засобом крові) та магнітоелектричною енергією, яка активізує біологічні процеси даного органу.

Чи корисно їсти на ніч? (19-20 год. –?)

1. У цей час середовище в організмі лужне і не сприяє розщепленню таких складних речовин, як білки.

2. Приблизно в цей час в організмі починається період запасання і поновлення енергії. А перетравлювання білків відтягує частину енергії на себе.

3. Відповідно місячного ритму, у даний час найбільш активні нирки, а шлунок знаходиться у фазі енергетичного спаду.

4. Отже, білки повноцінно не перетравлюються, а утворюють "полуфабрикати" – слиз, який поступово відкладається у вигляді кристалів сечової кислоти, закупорює судини і який щороку і на протязі дня ми регулярно відхаркуємо. Зривається фаза відпочинку і спокою. Організм не може повноцінно, спокійно запасати енергію, тому що її забирає травлення. В результаті вночі організм не відпочиває, а працює, серце калатає, дихається важко. Все це поступово приводить до накопичення втоми, з переходом її у хронічну форму. Людина вранці встає в’яла, розбита, отічна, що приводить її до кругу хвороб і ранньої старості.

5. найближчий прийом їжі має бути в 9 год. Наступний – між 15 і 17 годинами. У такому випадку біоритми будуть повністю відповідати природі, а сама людина почуватиметься здоровою і повною сил. доречи, біблейські патріархи, справжні святі люди, їли 1-2 рази в день і доживали до 100 і більше років. Наприклад, Симеон Стовпник взагалі їв раз у тиждень "и то весьма малую і лёгкую пищу" (Житія Святих"), а дожив до 110 років.

6. У сучасній медицині виник новий напрямок – хрономедицина, яка вивчає біоритми різних хвороб і розробляє методи ефективного впливу на хворобу з їх урахуванням.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных