Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






У період появи сходів та росту




Після появи сходів (у фазі розвинутих сім'ядоль — першої пари листків) на важких та запливаючих грунтах проводять розпушення міжрядь, а при наявності 8—10 рослин на 1 м довжини рядка — суцільне боронування, що знищує бур'яни та фунтову кірку і поліпшує стан рослин, зменшуючи ураження їх коренеїдом.

При застосуванні необробленого насіння системними інсектицидами, а також масовій появі шкідників, проводять обприскування сходів інсектицидами. Але при цьому до препаратів і норм їх витрати слід підходити диференційовано, залежно від видового складу комах і ступеня їх зафози для посіву. Проти сірого і чорного довгоносиків краще використовувати суміші інсектицидів. важливо утримувати міжряддя буряків у розпушеному стані, що поліпшує умови розвитку рослин, а також дає доступ ентомофагам (жужелиці, ценокріпіс) до яєць і личинок шкідника. Утримання міжрядь буряків у розпушеному стані протягом вегетації істотно зменшує ураженість коренеплодів паршею та гнилями.

У період вегетації

У травні в умовах вологої і помірно теплої погоди (відносна вологість повітря понад 70%, температура 15—20°С) цукрові буряки та їх насінники уражуються пероноспорозом. При появі перших ознак хвороби (насамперед на насінниках) слід застосовувати фунгіциди.

У середині—кінці травня (фази 2—8 листків — змикання листків у рядках) плантації цукрових буряків інтенсивно заселяють бурякова попелиця, мінуючі мухи та інші шкідники. На посівах, де застосовували обробку насіння чи внесення в рядки системних гранульованих препаратів, ці шкідники можуть з'явитися лише в кінці червня—липні. Для обмеження їх шкодочинності та поширення вірусної жовтяниці і мозаїки проводять обприскування крайових смуг завширшки 40—60 м, а в разі необхідності — всієї плантації. Перед обробкою враховують не тільки щільність шкідників, а й їх ентомофагів (жуків і личинок сонечок, мух журчалок, золотоочок), а також ураження попелиці ентомофторовими грибами. У разі якщо на одного спеціалізованого ентомофага припадає до 20 особин попелиць, а її щільність перевищує поріг шкодочинності не більше як у 1,5 рази або у колоніях попелиці виявлено понад 25% особин шкідника, уражених ентомофторозом, інсектициди застосовувати не слід.

У роки спалаху лучного метелика, совок у кінці травня — червні, а згодом з середини липня до середини вересня на бурякових плантаціях з'являються ці шкідники. У ці періоди на краях бурякових плантацій слід виставляти феромонні пастки або по 4—5 контрольних коритець з шумуючою мелясою і стежити за її рівнем і концентрацією. За допомогою чисельності метеликів ураховують динаміку та інтенсивність льоту шкідників. Силу льоту метеликів совки-гамми і лучного метелика можна оцінити методом проходу по діагоналі поля і підрахунку в 5—7 місцях кількості особин на 10 чи 50 кроків. На основі цих даних і з урахуванням погодних умов оцінюють ступінь загрози таких шкідників для посівів. При слабкій і середній загрозі від цих шкідників ефективні біологічні засоби у поєднанні з агротехнічними заходами. При сильному ступені загрози захист рослин забезпечує своєчасне і правильне застосування інсектицидів та їх сумішей. Для цього в період початку відкладання яєць совками і лучним метеликом застосовують трихограму в 2—3 прийоми через кожні 4—6 днів по 20—30 тис. особин на 1 га, а також розпущення міжрядь з обгортанням захисних смуг у рядках, що обмежує вихід гусениць з яєць. Після виплодження гусені лучного метелика у вогнищах зі щільністю її в 1,1 раза більше порогової застосовують бактеріальні препарати: бітоксибацилін, дендробацилін, лепідоцид, ентобакте- рин. Ці препарати ефективні тільки проти гусені першого-третього віків. При щільності гусені молодших віків в 1,1—2 рази більше допустимої, але при наявності личинок кокцинелід, золотоочок у співвідношенні 1:60 бактеріальні препарати не застосовують. Після залялькування гусениць розпушують міжряддя за допомогою лап-бритв на глибину 4—5 см з обов'язковим обгортанням рослин буряків, що сприяє значній загибелі шкідника.

У районах зрошуваного бурякосіяння ефективні інтенсивні поливи плантацій у період відродження гусені підгризаючих совок, а також після коконування лучного метелика. Хімічні інсектициди також доцільно застосовувати у той час, коли гусінь перебуває в першому-другому віках, це дозволить зменшити норми витрати препарату у 2 рази, значно збільшити кількість ефективних інсектицидів. Крім того, добавки інсектецидів — сечовини, аміачної селітри, калійної солі чи рідких комплексних добрив у кількості 5 кг/га дозволяє зменшити витрати інсектицидів на 30% за рахунок поліпшення технологічної якості робочої рідини. Такі суміші особливо ефективні проти гусені молодших віків. Гусінь старших віків перебуває у грунті і більш стійка проти інсектицидів. Обприскування проти неї слід проводити у вечірні години з використанням штангових обприскувачів, обладнаних великокрапельними розпилювачами. Усі ці засоби ефективні проти гусені бурякової мінуючої молі. Появу повторної хвилі сходів бур'янів необхідно знищувати різними способами: хімічними, механічними. Головне завдання — забезпечити необхідну чистоту посівів до періоду змикання листків буряків у міжряддях (третя декада червня). У наступний період посіви самі здатні контролювати появу нових сходів бур'янів при умові оптимальної густоти стояння (95—100 тис. на 1 га) і рівномірному їх розміщенні на площі. Якщо в липні—серпні утримується волога (відносна вологість повітря на нижче 70%) і тепла (температура вдень понад 20°С, вночі не менше 15°С) погода, то це сприяє розвитку церкоспорозу, борошнистої роси. При появі на цукрових буряках перших ознак хвороб голодування (азотного, калійного, фосфорного, борного) рослини слід негайно підживити відповідними легкорозчинними мінеральними добривами. Проти борного голодування найбільш ефективним є позакореневе підживлення борною кислотою (0,5 кг/га) в суміші з калієм хлористим (30 кг/га).

Дотримування строків і технологічних вимог при застосуванні будь-якого засобу боротьби зі шкідливими організмами, а також системи засобів захисту культури суттєво збільшує урожайність коренеплодів і поліпшує їхні технологічні якості.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных