Зміст соціально – педагогічної технології

Процес становлення людського індивіда – формування особистості, відбувається під впливом цілеспрямованої дії суспільства і сім'ї, різноманітних, нерідко суперечливих впливів оточуючого середовища.

Соціальна педагогіка - особливий розділ педагогічного знання, який вивчає вплив соціального середовища на виховання і формування особистості. Процес соціального виховання відбувається не тільки в дитинстві, а й протягом усього життя людини. Він здійснюється соціальними інститутами - як спеціально призначеними для цього (сім'я, школа і т.ін.), так і такими, для яких виховання не основною функцією (трудові, військові колективи, церква і т.ін.).

Предмет соціальної педагогіки - виховання людини в соціумі, формування самостійної, морально-гармонійної особистості, яка відчуває відповідальність за вибір свого життєвого шляху, творчу реалізацію своїх здібностей, прагнень. Соціальна педагогіка покликана надавати освітньо-виховну допомогу соціальному

становленню людини. Соціальний працівник повинен знати основи соціальної педагогіки і вміти здійснювати соціально-педагогічний вплив. Науковці стверджують, що ефективність соціальної роботи цілком залежить від позитивного ставлення до соціальної допомоги якщо не всіх, то хоча б більшості громадян країни, від їхньої

людяності, активності у вдосконаленні суспільного життя. А

формування цих рис та усвідомлення взаємодопомоги як соціально

цінної поведінки ґрунтується на успіхах соціальної педагогіки, яка

покликана науково забезпечувати та регулювати процес соціального

виховання. Вітчизняне соціальне виховання інформаційного періоду

має гармонізувати ставлення індивіда до суспільного життя та

держави до індивіда, створити умови, щоб індивід розвинув відчуття

того, що він є провідним соціальним суб'єктом і навчився діяти

відповідно до цього статусу. Без соціального виховання,

регульованого соціальною педагогікою, соціальна робота

перетворюється на роботу із подолання наслідків, коли причини

їх весь час посилюються.

Людина є надзвичайно складним соціальним організмом, а її

взаємини з соціальним середовищем опосередковуються ба-

гатоманітністю зв'язків, тому процес її соціальної адаптації, як

правило, вимагає застосування цілого комплексу методик і технологій

(педагогічних, психологічних, економічних, медичних і т.ін.)

Спеціальне виділення педагогічних методів і технік певною мірою є

умовним, бо ж в дійсності вони взаємопов'язані з усіма іншими. Крім

того, враховуючи спрямованість впливу насамперед на психіку

індивідів, соціально-педагогічні технології знаходяться у тісній

взаємодії з психологічними.

Слід підкреслити, що більшість педагогічних технологій,

методик і процесів виховного впливу відображають певні сторони

загальних технологій соціальної роботи - адаптації, реабілітації і т.ін.

Визначення соціальних технологій може бути в кожному з

компонентів соціальної роботи: в соціальній роботі як науці;

соціальній роботі як в циклі навчальних дисциплін і соціальній роботі

як виді професійної діяльності.

Саме останній напрямок і є сутністю соціально-педагогічної

діяльності. Ця група технологій виступає у формі умінь та

практичного досвіду в реальній роботі соціального педагога.

Можна зробити висновок, що технології соціально-педагогічної

роботи - це сукупність способів, дій, спрямованих на встановлення,

збереження чи поліпшення соціального функціонування об'єкта, а

також на попередження негативних соціальних процесів.

Врахування технологій, що мають місце в соціально-

педагогічній роботі, допомагає помітно збільшити можливості

вирішення соціальних проблем дітей і молоді.

2. Нові підходи до визначення сутності соціально –

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: