Переробка зерна в крупу

Особливістю технології гречаної крупи є окрема переробка зерна за фракціями крупності. Зерно за допомогою крупосортувальних машин або розсійників АІ-БРУ поділяється на шість фракцій, що переслідує три задачі: можливість наступного розділення суміші лущених та нелущених зерен; покращення умов лущення зерна; можливість додаткового виділення важковідділюваних домішок. Розділення зерна – калібрування – проводять на ситах з отворами діаметром 4,5: 4,2; 4,0; 3,8; 3,6 та 3,3 мм. Схід кожного з цих сит є відповідно фракцією з І по VI. Прохід сита діаметром 3,3 мм відносять до домішок. В кожній фракції обмежується вміст зерен інших фракцій.

Рис.7. Схема технологічного процесу переробки зерна гречки в крупу.

Так, зерен більш крупних фракцій повинно бути не більше 1...5 %, а дрібних – 3...6 %.

Весь цикл переробки (лущення зерна та сортування продуктів лущення) для кожної з 6-ти фракцій проводять окремо.

Лущення зерна. Здійснюють в вальцедекових верстатах з абразивними валком та декою. Так як ядро гречки досить крупне, коефіцієнт лущення зерна порівняно невисокий, особливо для дрібних фракцій. Внаслідок низького коефіцієнту лущення сумарне навантаження на лущильні машини значно зростає. Так, при коефіцієнті лущення 50 % сумарне навантаження на лущильні та наступні машини буде в два рази вище в порівнянні з навантаженням від зерна, що надходить на початок системи.

Ефективність лущення залежить також від ВТО. При лущенні зерна, яке піддане ВТО, кількість лущених зерен на 5..10 % вище, ніж при лущенні необробленого зерна, а вихід подрібненого ядра на 1 % менший.

Сортування продуктів лущення. Проводять в розсійниках А1-БРУ або крупосортувальних машинах. Для розділення суміші лущених та нелущених зерен в просіюючих машинах використовують сита з круглими отворами, розмір яких на 0,2...0,3 мм менший, ніж розмір отворів сит, сходом з яких отримана дана фракція. Сходом з цього сита отримують суміш нелущених зерен та лузги, після відділення лузги в аспіраторах нелущені зерна повертають для повторного лущення в вальцедековий верстат. Прохід сита являє собою суміш ядриці, лузги, проділу та мучки.

Для відділення проділу разом з мучкою та частиною лузги використовують сита з отворами 1,6(1,7)×20 мм. Сходом з цього сита отримують ядрицю. Прохід сита направляють на контроль проділу.

4.2.3. Контроль крупи і відходів

Контроль ядриці проводять в крупосортувальних машинах або розсійниках, найчастіше двома потоками. В перший потік об'єднують ядрицю, отриману з систем лущення І...IV фракцій; в другий – ядрицю з систем лущення V та VI фракцій. Розділення ядриці на два потоки дозволяє більш ретельно відділяти крупні та важковідділювані домішки.

Подрібнені ядра з ядриці виділяють на ситах з отворами 1,7×20 мм. Потік дрібної ядриці сортують на ситах з трикутними отворами зі стороною 5 мм та на ситах з круглими отворами діаметром 3,4 мм. Проділ відсіюють на ситі з отворами 1,6×20 мм.

Проділ контролюють на ситах № 1,4 та 08 з отворами 1,6×20 мм. Схід з сита 1,6×20 мм направляють на контроль ядриці, прохід сита №08 – на контроль мучки. Сито № 1,4 слугує для розділення проділу на дві фракції Потім кожну з них окремо провіюють в аспіраційних колонках, що дозволяє з більшим ефектом виділити лузгу. Після виділення лузги обидві фракції проділу об'єднують.

4.2.4. Вихід та якість готової продукції

Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 31-36].

Запитання для самоперевірки

1. Які особливості форми і будови зерна гречки?

2. Які важковідділювальні домішки зустрічаються в зерні гречки? Як проводять їх видалення?

3. Який спосіб і режими ВТО застосовують для зерна гречки?

4. Мета розділення гречки на шість фракцій.

5. Яке обладнання використовують для лущення зерна гречки?

6. Чому для гречаної крупи не застосовують етап шліфування?

7. Який вихід крупи і основні норми її якості?

4.3. Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса

4.3.1. Виробництво круп з вівса

Особливість зерна вівса – висока плівчастість (26...30 %), оболонки – не щільно зрослися з ядром. На поверхні ядра є опушення – волоски, що складаються, в основному, з клітковини. Зародок зерна вівса порівняно великий, зерно містить до 6 % жиру. Ядро володіє досить високою пластичністю, що дозволяє застосовувати для зерна вівса різні методи лущення без суттєвого подрібнення ядра.

4.3.1.1. Підготовка зерна до перероблення

В підготовчому відділенні зерно очищують від домішок та піддають ВТО (рис. 8). Зерно очищують двохразовим пропусканням крізь повітряно-ситові сепаратори, трієри та повітряні сепаратори.

Для кращого виділення дрібного зерна та домішок в повітряно-ситових сепараторах рекомендовано встановлювати підсівні сита 2,2×20 мм. Прохід цих сит направляють на крупосортувальну машину, де дрібне зерно та домішки виділяють проходом сит з отворами 1,8(1,9)×20 мм. Схід з цих сит являє собою дрібну фракцію, яку направляють у куколевідбірник.

Крупне зерно з повітряно-ситового сепаратора другої системи (схід з 2,2×20 мм) може бути направлене на вівсюговідбірник. В промислових умовах ця операція зазвичай не використовується.

ВТО використовують не тільки для покращання технологічних, але й споживчих властивостей зерна. ВТО рекомендується проводити пропарюванням зерна в пропарювачах неперервної дії при підвищенні вологості на 2...6 %, що досягається пропарюванням зерна при тиску пари до 0,1 МПа протягом 5 хв.

Після ВТО зерно в повітряно-ситовому сепараторі 3-ої системи остаточно очищують від домішок та ділять на крупну та дрібну фракції на ситі 2,2×20 мм. Обидві фракції окремо направляють на лущення.

4.3.1.2. Переробка вівса в крупу

Зерно, розділене на фракції, обробляють в лущільних посадах, оббивних машинах, центробіжних лущильниках. Основна машина для лущення вівса – лущильний посад.

Рис. 8. Схема технологічного процесу переробки вівса в крупи

Для первинного лущення зерна використовують більш крупний абразивний матеріал, для повторного – більш дрібний. При первинному лущенні рекомендована колова швидкість дисків – 18...20 м/с, а при вторинному – 16...18 м/с. Після первинного лущення кількість лущених зерен повинна становити 80...85 %, після вторинного – 90...96 %. На деяких заводах для лущення зерна використовують також оббивні машини.

Продукти лущення починають сортувати з їх просіювання на центрифугалах або буратах. Наявність в продуктах лущення волосків, відділених від ядра, мучки з високим вмістом жиру призводить до того, що в інших просіюючих машинах забиваються канали. Після виділення мучки та подрібненого ядра продукти лущення двічі провіюють в аспіраторах, видаляючи лузгу.

Лущені та нелущені зерна розділюють двохразовим сепаруванням суміші в падді-машинах. Нелущене зерно направляють для повторного лущення на сходові системи. Виділені на падді-машинах крупні та дрібні фракції ядра йдуть на в шліфувальний посад. Після шліфування отриману крупу контролюють в розсійниках або крупосторувальних машинах, де на ситах з отворами 2,5×20 мм відбирають крупні домішки, а проходом сита діаметром 2 мм відбирають мучку і подрібнене ядро.

Додатково виділення нелущених зерен проводять двократним сортуванням крупи в падді-машинах. Мучку і лузгу контролюють у просіюючих машинах та аспіраторах. В подрібненому ядрі та мучці вміст цілого ядра не повинен перевищувати 2 %, у лузгі – 1,5 %.

4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес

Пластівці являють собою плющену цілу крупу, їх товщина становить біля 0,5 мм. Пластівці виробляють з крупи вищого сорту. До них висуваються додаткові вимоги за вмістом домішок, тому крупу додатково очищують на крупосортувальних машинах, аспіраторах та падді-машинах (рис. 9 ).

Очищену крупу пропарюють в апаратах безперервної дії, при цьому її зволожують на 2,0...2,5 % та відволожують 20...30 хв.

Крупу плющать в плющильних верстатах з гладкими валками при співвідношенні швидкостей 1:1. Колова швидкість валків становить 2,0...2,5 м/с.

Якщо вологість пластівців перевищує допустиму (12,5 %), їх підсушують, в аспіраторах або аспіраційних колонках охолоджують, відвівають мучку та частинки плівок, після чого направляють на фасування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: