Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Виробництво толокна




Толокно являє собою борошно з вівсяного ядра, яке піддане інтенсивній ВТО. Під час ВТО відбувається гідроліз крохмалю, перетворюючи його на декстрини та цукри, які легко засвоюються організмом. Тому толокно використовується як продукт дієтичного харчування.

 

 

Рис. 9. Схема виробництва вівсяних пластівців Геркулес.

1 – бункер; 2 – падді-машина; 3 – крупосортувальна машина; 4 – пропарювач; 5 – магнітний сепаратор; 6 – плющільний верстат; 7 – сушарка; 8 – аспіраційна колонка.

 

Типова технологічна схема (рис. 10) включає очищення зерна, його ВТО, виробництво крупи та її розмел в борошно. Очищують зерно звичайним способом як і при виробництві вівсяної крупи.

Після очищення зерна його замочують протягом 2 год водою, нагрітою до 35 °С. Потім у варильному апараті при тиску пари 0,15...0,20 МПа овес витримують 1,5...2,0 год, після чого висушують у парових сушарках до вологості 5...6 %, Після сушіння та охолодження зерно переробляють за схемою, аналогічною схемі отримання звичайної крупи.

Розмелювання крупи проводять на двох системах, які складаються з вальцевого верстату та розсійника. Продукти розмелу просіюють на капронових ситах № 29 та 32, проходом з яких отримують толокно. Толокно контролюють на розсійнику. Воно повинно мати вологість не більше 10 %, зольність не вище 2,0 %, металомагнітних домішок – не більше 3 мг/кг. Крупність толокна визначають залишком на шовковому ситі № 27 не більше 2 % та проходом крізь шовкове сито № 38 – не менше 60,0 %.

 

4.3.4. Вихід та якість готової продукції

Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 40-48].

 

Рис. 10. Схема виробництва толокна:

1 – бункер; 2 – ваги; 3 – чан для замочування; 4 – варильний апарат; 5 – сушарка; 6 – охолоджувальна колонка; 7 – магнітний сепаратор; 8 – лущильний посад; 9 – бурат; 10 – аспіратор; 11 – падді-машина; 12 – вальцьовий верстат; 13 – розсійник.

 

 

Запитання для самоперевірки

1. Які особливості будови зерна вівса?

2. Які основні етапи підготовки зерна вівса до переробки?

3. ВТО зерна вівса.

4. Які машини використовують для лущення вівса?

5. У чому складність процесу сортування продуктів лущення зерна вівса?

6. Які машини використовують для етапу круповідділеня при виготовленні вівсяних круп?

7. Назвіть основні етапи виробництва вівсяних пластівців.

8. Переваги вівсяних пластівців порівняно з вівсяними крупами.

9. Що таке толокно? Як проводять ВТО зерна при виробництві толокна?

10. Назвіть основні етапи виробництва толокна.

11. Назвіть основні показники якості вівсяних круп, пластівців, толокна.

 

 

4.4. Технологія виробництва круп з ячменю

4.4.1. Крупи ячмінні перлові

4.4.1.1. Підготовка зерна ячменю до переробки

Ячмінь в зерноочисному відділені можливо очищати шляхом (рис. 11):

1) одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

2) одноразового пропуску всього зерна крізь сепаратор, у якому проводять первинне очищення зерна від крупних, дрібних і легких домішок;

3) поділу маси зерна на дві фракції за крупністю у розсійнику з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна ячменю (сходу з пробивного сита з отворами 2,4×20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібного ячменю. При використанні розсійників АІ-БРУ доцільно встановлювати сита за схемою 2 [11];

4) одноразового пропуску крупної фракції зерна (схід із сита з отворами 2,4×20 мм) крізь сепаратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;

5) одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника, крізь сепаратор третього проходу, оснащеного ситами з отворами 4,0×20 мм і 2,2×20 мм. Сходом із сита з отворами 2,2×20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом – дрібний ячмінь;

6) одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаного сходом із сита з отворами 2,4×20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга та інших домішок, які відрізняються від зерна ячменю за довжиною;

7) одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 2,2 х 20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та гречишки в'юнкової.

Дрібний ячмінь, одержаний на сепараторі проходом крізь сито з отворами 2,2х20 мм, спрямовують у бурат контролю дрібного зерна, де проходом крізь сито з отворами Ø 1,6 мм з дрібного зерна вилучають відходи ІІІ категорії.

ВТО зерна вівса. Після очищення з метою підвищення виходу круп перед лущенням ячмінь пропарюють протягом 3 хв під тиском пари 0,2 МПа з наступним підсушуванням до вологості не більше 15%. Пропарювання проводять в пропарювачах Неруша, А9-БПБ та інших.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных