Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Викладання нового матеріалу.




Для викладання нового матеріалу треба розглядати його як дидактичний процес з точки зору сприймання. Для цього необхідно раніше визначитись, за допомогою яких методів можна досягти найбільшої повноти, чіткості та глибини відображення у свідомості студентів найбільш суттєвого засвоєння науково-технічних знань, зв’язків і співвідношень.

Сприймання нового матеріалу як дидактичний процес може бути чуттєвим і раціональним. Ознайомлення з новим матеріалом може бути мимовільним і немимовільним.

Мимовільне сприйняття визначається різними зовнішніми ефектами, сильно діючими на органи чуття компонентами, незвичайними предметами або їх зображенням, контрастністю. Мимовільне сприйняття посилюють і переважаючі інтереси студентів. Воно відіграє значну роль у розвитку студентів у процесі формування уяви, накопичення і збагачення чуттєвого попиту.

Для немимовільного сприйняття нового матеріалу викладач повинен використовувати натуральні зразки, різні явища для свавільного сприймання матеріалу.

Сприйняття тісно пов’язане з пам’яттю, мисленням і мовленням.

Методів проведення лекції багато і викладач сам вирішує, який із методів вибрати.

Види лекцій:

  1. Шкільна лекція застосовується на молодших курсах:

- охоплює невелике коло питань;

- враховується підготовка студентів;

- матеріал викладається в доступній і цікавій формі;

- супроводжується питаннями викладача до студентів;

- проводиться бесіда зі студентами з метою перевірки засвоєнні закріплення матеріалу;

- лекція спрямовує домашню самостійну роботу студентів.

  1. Установча лекція на початку вивчення предмету:

- ознайомлення з графіком навчального процесу (кількість годин на семестр, їх розподіл на теоретичні, практичні, семінарські, контрольні заняття);

- короткий огляд програми курсу;

- ознайомлення з методами вивчення предмету;

- характеристика підручників і посібників;

- надання списку обов’язкової та додаткової літератури;

- повідомлення про форми контролю та загальні вимоги до студентів.

  1. Вступна лекція на початку вивчення розділу, теми:

- постановка теми;

- актуалізація знань;

- визначення завдань студентам по підготовці до практичних і семінарських занять;

- акцентувати увагу на записи студентів, поради, як правильно записувати лекцію, перевірка записів.

  1. Проблемна лекція використовується тоді, коли матеріал складний і суперечливий:

- короткий виклад концепції;

- постановка проблемних завдань, ситуацій;

- активна розумова діяльність студентів.

  1. Лекція з елементами бесіди (частіше використовується на старших курсах):

- познайомити з основними положеннями теми, пов’язати з практикою, досвідом студентів;

- поєднання питань: частково-пошукових, ціннісних (ставлення студентів до теми), контрольних (увага, запам’ятовування).

  1. Оглядові лекції використовуються з метою систематизації матеріалу з 2 – 3 тем, розділів, перед курсовими і державними екзаменами:

- в змісті відобразити основні положення теорії;

- не включати другорядний матеріал;

- визначення контрольних питань.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных