Способом отримання;

2) хімічним складом;

3) структурою волокна, яка визначається характером розташування макромолекул відносно осі волокна і відносно одна одної.

У більшості випадків макромолекули досить витягнуті за довжиною і носять назву лінійних або ланцюгових

- А – А – А – А – А – А –А -,

де А — елементарна ланка.

Елементарні ланки, з яких складаються макромолекули, розподіляються таким чином, що кожна ланка сполучається з двома сусідніми за допомогою ковалентних зв'язків.

Якщо деякі елементарні ланки зв'язані більш ніж з двома елементарними ланками, то макромолекули полімерів мають розгалужену структуру

А – А –

- А – А – А – А – А – А – А –

А – А –

Усі природні, штучні і синтетичні волокна побудовані з лінійних і розгалужених макромолекул, за виключенням вовни.

Якщо в полімері окремі ланцюги зв'язані хімічними зв'язками, то утворюється тривимірна, сітчаста структура

- А – А – А – А – А – А –А –

- А – А – А – А – А – А –А –

- А – А – А – А – А – А –А –

Для волокон така структура не характерна. Виключенням є кератин вовни, макромолекули якого "зшиті" короткими поперечними дисульфідними зв'язками.

Гнучкість структури і лінійність будови — одні з важливих властивостей волокноутворюючих ВМС. Довгі витягнуті ланцюги макромолекул, інтенсивність міжмолекулярної взаємодії визначають механічні властивості волокон.

Окремі групи і ланки макромолекул можуть повертатись відносно одна одної. Ступінь рухомості ланок макромолекул визначається їх хімічним складом, наявністю функціональних груп (активні групи, які легко реагують з різними реагентами). Рухомість надає макромолекулам гнучкості, здатність приймати різну форму в просторі.

У залежності від зовнішніх дій (теплових, силових) форма макромолекул може змінюватись. Можливі різні форми макромолекул: витягнута, вигнута, звита і розгалужена (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Схематичне зображення форми макромолекул:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: