Приклади тестових завдань

РОБОЧА ПРОГРАМА

з навчальної дисципліни

СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ

Для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр

з напряму підготовки 6.030601 Менеджмент

Хмельницький

Системи технологій: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр з напряму підготовки 6.030601 Менеджмент / [уклад. Л.М. Качаровська]. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2011. – 43 c.

Укладач:

Качаровська Л. М., доцент кафедри економічної теорії та підприємництва, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент.

Ухвалено кафедрою менеджменту, економічної теорії та фінансів 13 вересня 2011 р., протокол № 1.

Завідувач кафедри ________________ В. П. Синчак

В. о. декана факультету

управління та економіки _____________ Н. П. Захаркевич

Рекомендовано методичною радою університету від 14 вересня 2011 р., протокол № 1.

Ó Качаровська Л.М., 2011

Ó Хмельницький університет управління та права, 2011

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................. 5

1. Опис навчальної дисципліни......................................................................... 6

2. Структура навчальної діяльності................................................................. 7

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.............................................. 7

2.2. Зміст лекційних занять............................................................................ 8

2.3. Зміст семінарських занять....................................................................... 9

2.4. Зміст самостійної роботи студентів...................................................... 15

2.5. Модульний контроль............................................................................ 24

2.5.1. Питання для модульного контролю........................................... 24

2.5.2. Приклади тестових завдань......................................................... 26

2.6. Індивідуально-консультативна робота................................................ 28

3. Система оцінювання знань студентів в умовах Європейської кредитно-

трансферної системи (ECTS)................................................................ 30

4. Список рекомендованих джерел................................................................. 38

ВСТУП

Робоча програма з навчальної дисципліни «Системи технологій» складена згідно із програмою цієї дисципліни,відповідно до освітньо-професійної програми Бакалавра з напряму підготовки 6.030601 Менеджмент.

Міждисциплінарні зв’язки: передує вивченню наступних дисциплін: “Економічна теорія”, ”Розміщення продуктивних сил”, “Статистика”, ”Макроекономіка”, “Дослідження операцій”, ”Безпека життєдіяльності”; “Економіка підприємства”, “Основи менеджменту”, “Прогнозування та планування економіки”, “Екологічний менеджмент”.

Актуальність вивчення систем технологій зумовлена радикальною трансформацією в економіці України, всезростаючому значенні фактору світової технологічної революції. Проблеми автоматизації, комп’ютеризації та інформатизації економіки України, енерго - і ресурсозбереження всіх без винятку галузей, проблеми технічної і технологічної забезпеченості виробничих процесів найактуальніші, і без їх вирішення неможливі реальні успіхи в господарській та управлінській діяльності. Однією з основних невирішених проблем залишається відсутність умов для перетворенyя існуючих науково-технологічних досягнень в об’єкти економічних відносин. Власне, об’єднання відокремлених ланок “наука” і “виробництво”, спрямоване на технічну і технологічну модернізацію національної економіки, і є головним завданням інноваційної діяльності, яка задекларована як стратегічна мета економічної політики держави в найближчій перспективі. Дослідження та оптимізація будь-якого складного технологічного об’єкта є унікальною проблемою, що вимагає нестандартного творчого підходу. Тому менеджери, поряд із обізнаністю з методами розв’язання управлінських завдань, повинні знати вплив технології на економію ресурсів і підвищення якості продукції, оскільки технологія є складовою частиною економіки.

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни: формування у студентів комплексу необхідних теоретичних знань і практичних навичок з економічних основ технологічного розвитку і аналізу технологічних процесів економіки України та пріоритетних напрямків їх розвитку.

Предмет дисципліни: технологічні системи як економічні об’єкти; економічні аспекти закономірностей і галузеві особливості технологічного розвитку сучасної економіки України.

У результаті вивчення дисципліни «Системи технологій» студент повинен

- знати

системи і їх класифікація;

сутність процесів виробництва, взаємозв’язок між окремими виробництвами і галузями;

класифікацію технологічних процесів;

світові тенденції розвитку прогресивних технологій;

автоматизацію матеріального виробництва як основу розвитку соціальної сфери;

технологічний розвиток на рівні підприємств;

галузеві особливості технологічного розвитку України

- вміти:

оцінювати якість технологічних процесів, визначати їх техніко-економічні, соціальні і екологічні показники;

давати вартісну оцінку нової технології з використанням економетричних моделей; здійснювати раціональний вибір варіанта технологічного процесу, який забезпечував би мінімальні затрати на реалізацію, виходячи з конкретних умов;

реалізовувати принципи вибору сировини, енергетичних ресурсів та раціонального розміщення підприємства з урахуванням підвищення вимог до охорони навколишнього середовища;

вибирати оптимальні умови (виходячи із техніко-економічних показників) організації технологічних процесів, підбирати найбільш економічно ефективне обладнання та визначати рівень його використання;

оцінювати та приймати правильне технічне рішення при розрахунках економічної ефективності, враховуючи технологію процесів.

2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

2.2. Зміст лекційних занять

Змістовий модуль 1

Лекційне заняття 1

Тема: Сучасні уявлення про енерговиробничі цикли

1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації.

2. Виробничо-технологічні уклади.

3. Енерговиробничі цикли та їх система.

4. Структура енерговиробничих циклів.

Лекційне заняття 2

Тема: Теоретичні засади технології

1. Загальна характеристика виробництва

2. Технологія як наука і об’єкт економічних досліджень.

3. Зміст, завдання та основні етапи розвитку технології.

4. Продуктивність, собівартість, якість.

5. Типи виробництв та їх ознаки.

Лекційне заняття 3

Тема: Сировинні і паливно-енергетичні ресурси виробництва

1. Загальна характеристика і класифікація сировинних ресурсів.

2. Способи збагачення сировини. Застосування повітря і води у виробництві.

3. Якість сировини та її раціональне використання.

4. Паливно-енергетичні ресурси.

Лекційне заняття 4

Тема: Виробничий і технологічний процеси

1. Поняття про виробничий і технологічний процеси.

2. Складові технологічного процесу.

3. Класифікація технологічних процесів.

4. Техніко-економічні показники технологічних процесів.

5. Оптимізація технологічних процесів.

Лекційне заняття 5

Тема: Технологічні системи та закономірності їх розвитку

1. Системи і ціле. Класифікація систем.

2. Поняття технологічної системи. Структура, класифікація, властивості та техніко-економічний рівень систем.

3. Пріоритетні напрями технологічного розвитку.

4. Сучасний технологічний розвиток на рівні підприємств. Техніко-технологічна база виробництва.

5. Гнучкі виробничі системи.

6. Охорона довкілля, техніка безпеки та охорона праці на виробництві.

Змістовий модуль 2

Лекційне заняття 6

Тема: Побудова системи технології машинобудування

1. Галузева структура машинобудівельного комплексу України. Продукція машинобудівельного комплексу.

2. Структура технологічного процесу. Проектування технологічного процесу.

3. Типізація технологічних процесів.

4. Оцінка техніко-економічної ефективності технологічного процесу.

Лекційне заняття 7

Тема: Особливості системи технології будівельного комплексу

1. Будівельний комплекс України. Будівельні матеріали. Класифікація і значення будівельних матеріалів та їх властивості. Технологія окремих будівельних матеріалів. Технологія виробництва цементу.

2. Будівельне виробництво.

3. Будівлі і споруди.

4. Технологія проведення основних будівельно-монтажних робіт.

Лекційне заняття 8

Тема: Системи технології агропромислового комплексу

1. Галузева структура агропромислового комплексу України.

2. Технологія окремих харчових продуктів.

3. Формування технологічних схем виробництва в переробних галузях.

4. Виробництво цукру.

Лекційне заняття 9

Тема: Системи технологій невиробничої сфери

1. Нові технології в освіті та їх інформаційне забезпечення.

2. Система соціальних технологій.

3. Технологічна система рекламної кампанії.

2.3. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 1

Тема: Характеристика енерговиробничих циклів

1. Уявлення про виробничо-технологічні уклади.

2. Головні географічні наслідки розвитку виробничо-технологічних укладів.

3. Сучасна система енерговиробничих циклів.

4. Нові форми територіальної організації.

5. Трансфертна технологія технополісів і технопарків.

Питання для самостійної роботи.

1. Сучасна система енерговиробничих циклів.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: виробничо-технологічний уклад, енерговиробничий цикл, стадія, ланка, елементарний цикл, науково-технологічні зони, науково-технологічні парки, технополіси.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– головні тенденції технологічного розвитку сучасної цивілізації;

– уявлення про виробничо-технологічні уклади;

– система енерговиробничих циклів;

– структура енерговиробничих циклів;

– нові сучасні форми територіальної організації виробництва;

– уявлення про технологічно інформаційні енерговиробничі цикли;

– класифікація енерговиробничих циклів за ступенем впливу окремих факторів розміщення виробництва.

Семінарське заняття 2

Тема: Теоретичні засади технології

1. Загальна характеристика виробництва.

2. Технологія як наука і об’єкт економічних досліджень. Системний підхід до вивчення технологій.

3. Зміст, завдання та основні етапи розвитку технології.

4. Продуктивність, собівартість, якість.

5. Типи виробництв та їх ознаки.

Питання для самостійної роботи.

1. Типи виробництв та їх ознаки.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: виробництво, галузь промисловості, сировина, продукція, техніка, технологія, продуктивність, якість, собівартість,

амортизація, стандарт, одиничне, серійне, масове виробництво.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– характеристика виробництва;

– визначення багатогранності поняття «технологія»;

– системний підхід до вивчення технологій;

– охарактеризувати основні етапи розвитку технології;

– основні показники продукції;

– класифікація виробництв за певними ознаками.

Семінарське заняття 3

Тема: Паливно-енергетичні ресурси виробництва

1. Роль і місце паливно-енергетичного комплексу в економіці України.

2. Характеристика палива.

3. Основні види енергії та її джерела.

4. Раціональне використання енергії.

Питання для самостійної роботи.

1. Раціональне використання енергії.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: паливно-енергетичний комплекс, паливо, електростанція, сонячна, світлова, теплова, хімічна електрична, механічна, ядерна енергія, теплоенергоцентраль, рекуператор, регенератор.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– поняття та структура паливно-енергетичного комплексу;

– місце паливно-енергетичного комплексу в економіці України;

– доказати роль паливно-енергетичного комплексу в розвитку економіки України;

– види палива;

– дати характеристику різних видів енергії;

– джерела електричної енергії;

– переваги та недоліки різних видів електростанцій;

– назвати шляхи раціонального використання енергії.

Семінарське заняття 4

Тема: Виробничий і технологічний процеси

1. Виробничий і технологічний процеси.

2. Складові технологічного процесу.

3. Класифікація технологічних процесів

4. Техніко-економічні показники технологічних процесів.

5. Оптимізація технологічних процесів.

Питання для самостійної роботи.

1. Особливості, напрямки та об’єкти організаційного прогресу

2. Сучасні тенденції організаційного прогресу.

3. Оцінка ефективності організаційних нововведень.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: виробничий і технологічний процеси, місце праці (роботи), технологічна операція, встановлення, позиція, технологічний перехід, допоміжний перехід, фізичні, хімічні та механічні процеси, абсорбція і адсорбція,дистиляція і кристалізація, мембранізація, гомогенні і гетерогенні процеси, ендотермічні і екзотермічні процеси, однобічні, зустрічні та перехресні процеси, періодичні, безперервні та комбіновані процеси, відкриті. закриті і комбіновані процеси, оптимізація.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– поняття про виробничий і технологічний процеси;

– характеристика складових технологічного процесу;

– шляхи скорочення часу на виконання технологічної операції;

– класифікація технологічних процесів за властивостями сировини, за агрегатним станом складових сировини, за тепловим ефектом, за напрямом руху сировинних і теплових потоків в агрегатах, за способом організації процесу,за кратністю оброблення сировини, за основними технологічними рушіями.

Семінарське заняття 5

Тема: Технологічні системи та закономірності їх розвитку.

1. Поняття про системи і їх складові. Класифікація систем.

2. Технологічна система та її структура.

3. Взаємозв’язок науки, техніки і технологій. Типи науково-технічного і технологічного розвитку.

4. Пріоритетні напрями технологічного розвитку. Характеристика високих технологій.

5. Автоматизація виробництва. Гнучкі виробничі системи. Науково-технічна підготовка сучасного виробництва.

Питання для самостійної роботи.

1. Наукова діяльність як складова науково-технічного процесу.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: система, підсистема, частина системи, елемент системи, складові системи (вхід, вихід, оточення), виробничі системи, технічні системи, технологічні системи, потоки, високі технології, автоматизація виробництва, гнучкі виробничі системи, науково-технічна підготовка виробництва.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– дати визначення поняття системи та її складових;

– назвати ознаки класифікації систем;

– розкрити зміст різних класів систем та навести приклади;

– охарактеризувати складові технологічної системи;

– назвати основні стадії технологічної системи;

– доказати, що підприємство є складною динамічною системою;

– пріоритети технологічного розвитку;

– характеристика прогресивних технологій виробництва,

– структура гнучких виробничих систем,

– підготовка виробництва.

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття 6

Тема: Побудова системи технології машинобудування

1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу

2. Використання матеріалів у машинобудуванні.

3. Поняття про складання машин. Види та способи складання машин.

4. Техніко-економічні показники складання машин.

5. Контроль і випробовування складених виробів.

Питання для самостійної роботи.

1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.

2. Використання матеріалів в машинобудуванні.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: машинобудування і металообробка, продуктивність, ефективність, надійність, технологічність, ремонтопридатність,

собівартість, довговічність, ступінь автоматизації, коефіцієнт корисної дії машин,

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– з’ясувати роль і місце машинобудівного комплексу в економіці України;

– звернути увагу на те, що машинобудування виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва, так і для галузей, які виробляють предмети споживання, а також самі предмети споживання;

– дати характеристику галузевої структури машинобудування;

– проаналізувати основні чинники, які впливають на розвиток галузей комплексу;

– охарактеризувати сучасний стан основних галузей машинобудування України. Визначити проблеми і перспективи розвитку;

– визначити роль конструкційних матеріалів в машинобудуванні та ознайомитися з їх класифікацією та призначенням;

– доказати, що машина є складною системою. Опистати склад машин і дати характеристику кожного її елемента. Проаналізувати основні етапи виготовлення машин і типи машинобудівних виробництв;

– визначити основні техніко-економічні показники машин.

– розглянути основи технології машинобудування: структуру технологічного процесу, проектування, типізацію і дати оцінку техніко-економічної ефективності.

Семінарське заняття 7

Тема: Особливості системи технології будівельного комплексу

1. Види будівельних матеріалів (природні і штучні).

2. Керамічні вироби.

2.1 Види керамічних виробів та сировина для їх виготовлення.

2.2 Технологія керамічних виробів.

2.3 Технологія будівельної цегли.

3. Будівельне виробництво

4. Технологія проведення основних будівельно-монтажних робіт.

Питання для самостійної роботи.

1. Будівельне виробництво.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: рослинні будівельні матеріали, мінеральні будівельні матеріали, штучні будівельні матеріали, керамічні вироби, зв’язувальні речовини, технологія виробництва цегли, технологія виробництва

цементу.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– описати будівельні матеріали і привести приклади їх використання;

– керамічні вироби і їх призначення;

– описати всі стадії виготовлення керамічних виробів;

– технологічний процес виробництва цегли;

– відмінні особливості продукції будівельного виробництва;

– технологія виробництва цементу.

Семінарське заняття 8

Тема: Системи технологій агропромислового комплексу

1. Харчування та харчові продукти.

2. Сировина та асортимент харчових продуктів.

3. Класифікація харчових виробництв. Автоматизація харчових виробництв.

4. Технологія окремих харчових продуктів.

5. М’ясо і м’ясопродукти.

6. Молоко і молокопродукти.

Питання для самостійної роботи.

1. Харчування та харчові продукти.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: харчуваннята харчові продукти, харчова цінність їжі, сировина для харчових продуктів, вітаміни та мікроелементи, жири, білки та вуглеводи в продуктах.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– дати загальну характеристику харчових продуктів;

– описати речовини, які входять до складу харчових продуктів;

– основні положення збалансованного харчування

– умови технологічних процесів зберігання, промислової та кулінарної обробки, які перетворюють сировину на повноцінні харчові продукти;

– класифікації харчових виробництв та їх раціонального розміщення на території України.

Семінарське заняття 9

Тема: Системи технологій невиробничої сфери

1. Роль інформаційного забезпечення в сучасних технологіях навчально-виховного процесу.

2. Соціальні технології та їх направленість на оптимізацію процесів.

3. Поняття реклами. Основні етапи, значення і особливості.

4. Визначення ефективності рекламної кампанії.

Питання для самостійної роботи.

1. Соціальні технології та їх направленість на оптимізацію процесів.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: харчуваннята харчові продукти, харчова цінність їжі, сировина для харчових продуктів, вітаміни та мікроелементи, жири, білки та вуглеводи в продуктах.

Особливу увагу слід звернути на наступні питання:

– технології в освіті та їх інформаційне забезпечення;

– соціальні технології, які направлені на оптимізацію соціальних процесів;

– реклама, її особливості і значення;

– види реклами;

– етапи технологічного процесу виконання рекламної кампанії;

– методи визначення рекламного бюджета;

– визначення ефективності рекламної кампанії.

2.4. Зміст самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом і виконується в позааудиторний час, передбачений тематичним планом навчальної дисципліни.

Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні навчитися самостійно мислити, поглиблювати засвоєні теоретичні знання, опановувати практичні навички прийняття управлінських рішень. Відповіді на питання повинні бути законспектовані, їхнє викладення має бути стислим і чітким, обов‘язковими є посилання на використані джерела.

Форма контролю самостійної роботи – перевірка конспекту або обговорення на семінарському занятті. Питання на самостійну роботу виносяться на поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль.

З метою самостійного визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу студентам пропонуються питання для самоконтролю набутих знань.

Змістовий модуль 1

Тема: Сучасні уявлення про енерговиробничі цикли

1. Проаналізувати основні тенденції технологічного розвитку сучасної цивілізації. Доказати, що науково-технічний прогрес являє собою ланцюг виробничо-технологічних укладів, які забезпечують динамічний розвиток продуктивниз сил суспільства.

2. Розкрити зміст поняття виробничо-технологічних укладу та енерговиробничого циклу. Пояснити основні ознаки енерговиробничих циклів.

3. Енерговиробничі цикли являють собою систему компонентів. Проаналізувати структуру енерговиробничих циклів. Визначити послідовність в розвитку їх стадій.

4. Згрупувати всі енерговиробничі цикли за ступенем впливу окремих факторів розміщення.

5. Охарактеризувати форми просторової організації господарства.

6. Описати письмово систему енерговиробничих циклів за наступним планом:

- фактори розміщення;

- головні технологічні стадії;

- структура;

- поєднання з іншими циклами.

Дайте відповідь на тести

1. Термін "Енерговиробничий цикл" вперше був запропонований:

а) А. Маршаллом;

б) М. Колосовським;

в) М. Баранським;

г) В. Леонт'євим.

2. Під ЕВЦ розуміють:

а) стійку сукупність виробничих процесів, що характерна для певного

регіону;

б) стійку сукупність виробничих процесів, яка виникає коло основного

процеса для переробки певної сировини та енергії;

в) підприємства різних галузей, які використовують єдине джерело сировини та енергії та виробляють однорідну продукцію;

г) групу підприємств різних галузей, які тісно пов'язани сировиною, технологією, продукцією, використовують спільну транспортну, технологічну, ринкову, банківську та інформаційну інфраструктуру.

3. Яка форма організації виробництва сумовою розвитку ЕВЦ:

а) спеціалізація;

б) концентрація;

в) комбінування;

г) всі відповіді правильні.

4. Частина ЕВЦ, яка включає відокремлені та завершені виробничо-технологічні процеси, що характеризуються однорідними техніка-економічними та економіко-географічними рисами, це:

а) стадія;

б) сукупність ЕВЦ;

в) група ВВІД;

г) технологічний ланцюг.

5. Основу ЕВЦ складає:

а) спільна сировина, енергія, матеріали;

б)територія з характерними умовами та набором факторів виробництва;

в) виробництво, яке визначає спеціалізацію всього ЕВЦ;

г) всі відповіді правильні.

6. Підприємства, що здійснюють видобуток мінеральної сировини, здійснюють заготівку та вивіз лісу, вирощування та збір сільськогосподарських культур належать до:

а) початкової стадії ЕВЦ;

б) завершальної стадії ЕВЦ;

в) не належать до ЕВЦ взагалі;

г) відносяться до допоміжних та обслуговуючих виробництв.

7. Виробництво готової до споживання продукції належить до:

а) побічної стадії ЕВЦ;

б) стадії глибокої переробки сировини;

в) заключної стадії ЕВЦ;

г) є результатом функціонування ЕВЦ.

8. В межах якого ЕВЦ здійснюється видобуток, збагачення та переробка руд чорних метанів:

а) пірометалургійного кольорових металів;

б) пірометалургійного чорних металів;

в) хіміко-металургійного рідких металів;

г) будівельно-індустріального.

9. Який з ЕВЦ характеризується побільшим споживанням електроенергії:

а) атомноенергетичний;

б) пірометалургійний кольорових металів;

в) індустріально-аграрний;

г) гідроенергетичний.

10. В межах яких ЕВЦ здійснюється виробництво мінеральних добрив:

а) пірометалургійного чорних металів, гірничо-хімічного, лісоенерго-хімічного, машинобудівного;

б) пірометалургійного чорних металів, гірничо-хімічного, вуглеенерге-тичного, газоенергохімічного;

в) текстильно-промислового, теплоенергопромислового, пірометалургійного кольорових металів;

г) вуглеенергохімічного, пірометалургійного чорних металів, газоенер­гохімічного, гірничо-хімічного.

Тема: Сировинні і паливно-енергетичні ресурси виробництва.

1. Розкрити сутність, роль і місце паливно-енергетичного комплексу в народногосподарському комплексі Укрвїни.

2. Дати відповідь на наступні питання:

- Що таке паливо?

- В яких галузях паливо служить сировиною?

- В яких галузях використовується паливо?

- За якими ознаками класифікуть паливо?

- Властивості палива.

3. Після цього охарактеризувати найважливіші види палива.

4. Всі технологічні процеси в промисловості пов’язані з витратами або виділенням енергії, або з взаємним перетворенням одного виду енергії в інший.

5. Різні підприємства потребують різних видів енергії: Теплову, електричну, ядерну, сонячну, вітрову, світлову тощо.

6. Охарактеризувати види енергії. та вказати вади і переваги при використанні різних джерел.

7. Проаналізувати і окреслити перспективи розвитку енергетики в Україні.

8. Розкрити сутність поняття електромісткості. Що є показником електромісткості технологічного процесу? Привести приклади електромістких підприємств. На який економічний показник впливає енергомісткість?

9. Визначити основні шляхи раціонального використання енергії.

10. Проаналізувати перспективи розвитку енергетичної бази України.

Тема: Виробничий і технологічний процеси

1. Розкрити сутність поняття виробничого і технологічного процесів.

2. На рис. 1 пояснити, як співвідносяться види процесів та систем, що їх реалізують. Звернути увагу на те, що технологічний процес є частиною більш складного (виробничого) і, в свою чергу, складається з дрібних технологічних процесів. Технологічний процес має складну стркукуру. Його складовими є операції, які можна розглядати як окремий технололгічний процес, що поділяється на окремі складові. За операціями визначають трудомісткість технологічного процесу, потреби у виконавцях, інструментах, обладнанні тощо.

3. Виявити характерні ознаки, загальні закономірності, переваги та недоліки і шляхи удосконалення різних видів технологічних процесів.

Рис. 1 Співвідношення понять видів процесів та систем, що їх реалізують.

1. Організаційний прогрес як інструмент підвищення ефективності виробництва. Доказати це твердження.

Визначити особливості організаційного прогресу, які відрізняють його ві д науково-технічного прогресу.

«Організація виробництва» та «організація праці». Як співвідносяться ці поняття? Виокремити два напрямки організаційного прогресу – загальносистемний і внутрішньовиробничий.

2. Визначити і оцінити тенденції, прогресивні небажані зміни у формах організації виробництва та праці, функціонування окремих чи всієї сукупності елементів господарського механізму.

3. Ознайомитися з методикою визначення ефективності технічних нововведень. Визначити ефективність організаційних та інших нововведень.

Тема: Технологічні системи та закономірності їх розвитку.

1. Перш ніж перейти до вивчення технологічної системи необхідно ознайомитися із загальними уявленнями про систему як таку.

Система - це сукупність, яка створена (і упорядкована за певними правилами) з скінченої множини елементів. При цьому між елементами системи існують певні зв'язки. Можливі також системи, які мають ізольовані елементи (або групи елементів), котрі не мають зв'язків з іншими елементами системи.1

Елемент і система є відносними поняттями з точки зору І системного підходу, основним принципом якого є концепція цілісного, неможливість зводити складне до простого, цілого до частини, наявність у цільному об'єкті таких властивостей і якостей, котрі не можуть бути присутні в його частинах.

Системний підхід вимагає розглядати систему як частину надсистеми, з елементами якої вона пов'язана, а окремі елементи системи можна, в свою чергу, розглядати як підсистеми.

Будь-яка виготовлена система має певне призначення, яке може бути описано системою цілей. Ціль (мета) - це якийсь (можливо, уявний) стан справ, до здійснення якого прямують.

Система цілей - це множина цілей і співвідношення між ними. Часто підціль є засобом досягнення мети. Поведінка може бути визначена як множина послідовних у часі станів системи. Цілеспрямована поведінка системи називається

функцією (або телеологічною функцією). Поведінку ТС будемо називати функціонуванням.

Структура системи характеризує внутрішню організацію, порядок і побудову системи, тобто структура - це сукупність елементів і співвідношення (зв'язків) між ними.

Якщо Е= {е, е,...е } є множина елементів, a R= {r, r, …r} множина співвідношень (зв'язків), то структура Str = { E,R } є множина, яка складається з Е і R.

Один і той же об'єкт може бути визначений кількома системами. Наприклад, для верстата-автомата можна визначити систему головного руху, систему подачі, систему автоматичного керування, систему автоматичного завантаження заготовок, тощо.

Функціонування системи задається її структурою, яка повністю визначає спосіб функціонування. Відносно замкнута система з конкретною структурою функціонує однозначно. З іншого боку, функціонування не визначає структуру однозначно, тому що одна і та ж функція може бути реалізована різними структурами.

Оточення (навколишнє середовище) системи теоретично включає все, що не входить в дану систему, але ми обмежимося тільки реальним довкіллям, а не повним, до якого входять: геосфера, атмосфера, біосфера (з людьми), техносфера, астросфера.

Вхід - це зовнішнє відношення навколишнього середовища до системи, тобто навколишнє середовище - система. Сукупність усіх входів складає узагальнений вхід, як вектор окремих дій, зв'язків (відносин) та (або) параметрів стану (операндів).

Вихід - це зовнішнє відношення системи до навколишнього середовища, тобто система - навколишнє середовище. Сукупність усіх виходів може бути зведена до узагальненого виходу (вектору виходу).

Входи і виходи системи включають усі види зв'язків з навколишнім середовищем: бажані і небажані (завади), зв'язки матеріального енергетичного та інформаційного характеру.

Вся система, її елементи і відносини володіють властивостями, які належать цій системі і відносно точно її визначають (розміри, маса, швидкість, форма, стабільність, технологічність, транспортабельність, а особливо здатність щось робити, тобто функціонувати). Властивістю є будь-яка суттєва ознака об'єкту. Для сукупної характеристики об'єкту, наприклад, при його оцінюванні, вибирають найбільш суттєві властивості. В цьому випадку мова йде про часткову, узагальнену та сукупну оцінку, узагальнені властивості або цінності.

Сукупність значень властивостей системи в зазначений момент часу називається станом системи, який за аналогією з якістю можна визначити вектором, що містить як компоненти окремі властивості.

Два стани системи можуть бути однаковими або різними. Різниця між станами називається різницею, яка виникає при переході системи від одного стану до іншого, Різниця може бути диференційованою (коли має місце безперевний перехід до наступного стану) або дискретною.

2. Пояснити кожний вид системи і привести приклади.

Згідно з різними критеріями можна встановити велику кількість систем, класифікуючи їх.

а) За місцем системи в ієрархії:

- надсистема, система, підсистема.

б) За зв'язками з оточенням:

- відкриті:

- закриті або замкнуті;

в) За зміною стану:

- динамічні;

- статичні;

г) За характером функціонування:

- детерміновані:

- стохастичні;

д) За типом елементів (в розумінні їх конкретності):

- конкретні;

- абстрактні;

е) За походженням системи:

- природні;

- виготовлені.

є) За характером залежності виходів:

- комбінаторні;

- секвентивні.

ж) За рівнем складності структури:

надзвичайно складні (наприклад, мозок, народне господарство);

- дуже складні (наприклад, завод-автомат);

- складні (наприклад, верстат-автомат);

- прості (наприклад, болтове з'єднання).

з) За видом елементів:

- системи типу "об'єкт" (елементами є речі, наприклад, двигун, машина, патрон);

- системи типу "процес" (елементами є операції, наприклад, виготовлення, фільтрація, перегонка, різання, шліфування).

3. Розкрити зміст характерних особливостей системи (наявність мети функціонування; наявність керування; визначеність структури; ієрархічність побудови системи; безперервна зміна стану компонентів системи без зміни структури системи)

Поряд з природніми процесами (старіння, ерозія тощо) людина організовує виготовлені процеси з метою здійснити необхідні або жадані для неї зміни, наприклад, для задоволення людських потреб.

Виготовлені процеси, в котрих ті чи інші властивості об'єкту дії (операнда) змінюються при участі людей і технічних засобів для досягнення бажаного стану операнда, називаються перетвореннями. Науками, які досліджують перетворення в якійсь певній галузі, є, наприклад, термодинаміка, технологія виробництва.

Термін "операнд" (Od) обраний як загальна назва речей, систем та станів, які віддані цілеспрямованому перетворенню, як наслідку певних впливів, заснованих на фізичних, хімічних та біологічних явищах і описаних деякою інструкцією-рецептом, алгоритмом, технологією. ії на операнд виконуються операторами і є виходами операторів.

Типовими видами процесів в технології є керування і регулювання. Керування - це процес в системі, завдяки якому, одна чи кілька вхідних величин діють бажаним чином на інші, які вважаються вихідними. Регулювання - це процес завдяки якому деякі змінні (регульовані) величини безперервно співставляються з еталонними (керованими), причому на регульовані величини здійснюється вплив з метою приведення відповідних відхилень до нуля.

Тема: Побудова системи технології машинобудування

1. З’ясувати роль і місце в народногосподарському комплексі. Звернути увагу на те, що машинобудування виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва, так і для галузей, які виробляють предмети споживання, а також самі предмети споживання.

Дати характеристику галузевої структури машинобудування.

Ретельно проаналізувати основні чинники, які впливають на розвиток галузей комплексу.

Охарактеризувати сучасний стан основних галузей машинобудування України. Визначити проблеми і перспективи розвитку

2. Визначити роль конструкційних матеріалів в машинобудуванні.

Ознайомитися з їх класифікацією та призначенням.

Законспектувати матеріал, стосовно сплавів, які використовуються в технології машинобудування. Розкрити зміст порошкової металургії та її роль в машинобудуванні. Описати композиційні, мастильні і допоміжні матеріали, та матеріали одержані на основі порошкової металургії.

Доказати, що машина є складною системою. Опистати склад машин і дати характеристику кожного її елемента. Проаналізувати основні етапи виготовлення машин і типи машинобудівних виробництв.

Визначити основні техніко-економічні показники машин.

Розглянути основи технології машинобудування: структуру технологічного процесу, проектування, типізацію і дати оцінку

техніко-економічної ефективності.

Тема: Особливості системи технології будівельного комплексу

Перед тим як розглядати технології будівельного комплексу, необхідно з’ясувати які матеріали використолвують в даному комплексі. До них належать: природні будівельні матеріали (рослинні і мінеральні) та штучні (невипалювальні і випалювальні).

Описати будівельні матеріали і привести приклади їх використання.

Після цього розглянути керамічні вироби і їх призначення.

Виготовлення керамічних виробів – тривалий процес. Він складається з багатьох стадій: підготовки сировинита глиняної маси, формування виробів, висушування, випалювання, та охолодження. Описати всі стадії.

Після розгляду цього матеріалу описати для прикладу технологічний процес виробництва цегли.

Потім більш детальніше розглянути будівельне виробництво. Для цьоьго необхідно визначити відмінні особливості його продукції.

Будівельне виробництво поділяється на організаційні цикли і виробничі періоди. Виробничі періоди поділяють будівельне виробництво на підготовчий період, основний і заключний.

Охарактеризувати періоди і цикли.

Якість в будівництві – це сукупність властивостей продукції, що задовільняє певні вимоги відповідно до її призначення. Якість продукції характеризується певними показниками. Назвіть їх.

Дайте відповідь на наступні питання:

– Індустріалізація будівництва - шлях до використання нових технологій.

– Що передбачає комплексна механізація?

– Які наслідки впровадження автоматизаціїї в будівництво?

– Техніка безпеки в будівництві.

– Доказати необхідність охорони навколишнього середовища в будівництві.

Тема: Системи технологій агропромислового комплексу

1. Дати загальну характеристику харчових продуктів. Доказати, що харчування повинно бути повноцінним, а харчові продукти – містити цінні речовини і по калорійності компенсувати витрати енергії людини.

Всі речовини, які входять до складу харчових продуктів, поділяються на органічні та мінеральні. Описати їх. Проаналізувати основні положення збалансованного і адекватного харчування.

Розглянувши коротко склад харчових продуктів і сучасні уявлення щодо раціонів харчування, що необхідні для забезпечення здорового укладу життя людини, можна сформулювати відповідні умови до технологічних процесів зберігання, промислової та кулінарної обробки, які перетворюють сировину на повноцінні харчові продукти.

Головними з цих вимог є?

Яка сировина використовується для виробництва харчів? Доказати, скільки необхідно виробляти харчових пародуктів, щоб забезпечити потреби насеення України. Чи варто розширювати їх асортимент?

Після розгляду цих питань перейти до класифікації харчових виробництв та їх раціонального розміщення на території України.

Контрольні питання.

– Загальна характеристика кормової промисловості України.

– Склад харчових продуктів.

– Що таке харчова ціннсть їжі.

– Наявність сировини в Україні для виробництва харчових продуктів.

– Білки, жири, вуглеводи в продуктах.

– Вітаміни та мікроелементи в їжі.

– Норми споживання продуктів.

– Відходи харчових виробництв та їх використання.

Тема: Системи технологій невиробничої сфери

Приведіть приклади технологій в освіті та їх інформаційне забезпечення;

назвіть соціальні технології, які направлені на оптимізацію соціальних процесів;

що таке реклама, її особливості і значення?

Які ви знаєте види реклами?

Назвіть етапи технологічного процесу виконання рекламної кампанії.

Які методи використовують для визначення рекламного бюджета?

Визначення ефективності рекламної кампанії.

Модульний контроль

Питання для модульного контролю

Змістовний модуль 1

1. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему.

2. Сучасна система енерговиробничих циклів.

3. Структура енерговиробничих циклів.

4. Поняття про системи та їх складові. Класифікація систем.

5. Зміст, методи та завдання технології.

6. Технологічна система та її структура.

7. Основні етапи розвитку технології.

8. Типи виробництв та їх основні технологічні ознаки.

9. Продуктивність, собівартість, якість.

10. Системи управління підприємством.

11. Поняття про виробничий і технологічний процеси.

12. Складові технологічного процесу.

13. Класифікація технологічних процесів.

14. Техніко-економічні показники технологічних процесів.

15. Показники якості технологічних процесів.

16. Економічна оцінка технологічного процесу.

17. Загальна характеристика і класифікація сировинних ресурсів.

18. Способи збагачення сировини.

19. Збагачення рідкої та газоподібної сировини. Застосування повітря і води у виробництві.

20. Паливно-енергетичні ресурси.

21. Поняття про оптимізацію.

22. Управління технологічними процесами.

23. Методи оптимізації технологічних процесів.

24. Науково-технічний прогрес та його форми.

25. Науково-технічна революція, особливості та складові.

26. Наука, техніка і технологія: шляхи розвитку.

27. Напрями виробництва.

28. Технологічні приорітети.

29. Ресурсозберігаючі технології.

30. Нові матеріали та види продукції.

31. Біотехнології

32. Авіа космічні технології.

33. Критичні технології екологічного розвитку.

34. Технології оборонно-промислового комплексу.

35. Сутність системи високих технологій.

36. Світові тенденції розвитку прогресивних технологій.

37. Критерії прогресивності технологій, їх роль у ресурсозбереженні, енергозбереженні, створенні нової техніки і нових видів продукції.

38. Сучасні види та характеристика високих технологій: біотехнології, генна інженерія, оптоелектроніка, космічна, лазерна, створення технічного інтелекту тощо.

39. Сучасні технології в освіті та їх інформаційне забезпечення.

40. Система соціальних технологій.

41. Реклама її особливості і значення.

42. Технологічна система рекламної компанії

43. Сутність нових інформаційних технологій на сучасному етапі розвитку суспільства.

44. Перспективи використання комп’ютерних технологій у вищій освіті.

45. Сутність системи високих технологій Світові тенденції розвитку прогресивних технологій. Критерії прогресивності технологій, їх роль у ресурсозбереженні, енергозбереженні, створенні нової техніки і нових видів продукції.

46. Сучасні види та характеристика високих технологій: біотехнології, генна інженерія, оптоелектроніка, космічна, лазерна, створення штучного інтелекту тощо.

47. Сучасні технології в освіті та їх інформаційне забезпечення.

48. Система соціальних технологій.

49. Реклама її особливості і значення.

50. Технологічна система рекламної компанії

51. Сутність нових інформаційних технологій на сучасному етапі розвитку суспільства.

52. Перспективи використання комп’ютерних технологій у вищій освіті.

Змістовний модуль 2

1. Техніко-технологічна база підприємства, її складові та тенденції розвитку.

2. Технічний розвиток та оцінка технічного рівня підприємств.

3. Характеристика гнучких виробничих систем та їх функції

4. Організаційна структура гнучких виробничих систем.

5. Цілі активного елемента в системі управління.

6. Рівень існування систем управління та АСУ.

7. АСУ витратами сировини та матеріалів.

8. Вимоги до методики побудови ефективної АСУ витратами сировини і матеріалів.

9. Побудова системи технології машинобудування.

10. Особливості системи технології будівельного комплексу.

11. Системи технології агропромислового комплексу.

Приклади тестових завдань

Змістовний модуль 1

1. До основних напрямів науково-технічного процесу в промисловості не відносяться:

а) комплексна механізація та автоматизація промисловості;

б) комп'ютеризація промисловості;

в) спеціалізація промисловості;

г) хімізація промисловості;

д) упровадження нових технологій.

2. Пріоритетними напрямами науково-технічного прогресу є:

а) створення нових технологій;

б) удосконалення застосовуваних технологій;

в) застосування прогресивних базових технологій;

г) правильна відповідь відсутня

3. Робототехнічні та роторно-конвеєрні комплекси є одним із пріоритетних напрямів НТП, а саме:

а) у створенні нових та удосконаленні застосовуваних технологій;

б) у створенні нових та удосконаленні існуючих засобів праці;

в) у створенні нових і поліпшенні якості застосовуваних матеріалів;

г) механізації та автоматизації виробництва.

Змістовний модуль 2

1. Технічний розвиток підприємства — це:

а) процес створення нових й удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки;

б) процес удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності;

в) процес формування та удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований па досягнення науки і техніки;

г) процес формування та удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кіпцеві результати його господарської діяльності.

2. Розвиток техніко-технічної бази підприємства здійснюється шляхом:

а) капітального ремонту устаткування;

б) технічного доозброєння підприємства;

в) модернізації;

г) заміни спрацьованого устаткування новим устаткуванням такого ж технічного рівня.

3. Підтримування техніко-технологічної бази підприємства здійснюється за рахунок проведення:

а) капітального ремонту устаткування;

б) технічного переозброєння діючого підприємства;

в) реконструкції діючого підприємства;

г) розширення діючого підприємства;

д) нового будівництва.

Модульні тестові завдання проводяться на останньому семінарському занятті кожного модуля

Форма контролю – перевірка правильності виконання тестових завдань

2.6. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни „Системи технологій” здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим графіком). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методичних і практичних питань, при підготовці до виконання модульних завдань, рефератів, розрахункових, наукових, творчих робіт тощо.

2.6.1. Тематика рефератів

1. Система як науково-методологічне поняття.

2. Види технологічних систем і їх наукове значення.

3. Інноваційні процеси в технологічних процесах.

4. Забезпечення надійності техніки.

5. Сучасне та майбутнє машинобудування.

6. Зв’язок технології з економікою.

7. Шляхи економії матеріальних та енергетичних ресурсів.

8. Технологічні процеси та принципи їх класифікації.

9. Матеріальні та енергетичні баланси в технологічному процесі.

10. Продуктивність, собівартість, якість.

11. Лазерні технології.

12. Особливості управління технологічними процесами.

13. Види палива.

14. Склад, властивості та напрямки використання палива. Роль автоматизації в технологічних процесах.

15. Роль науково-технічного прогресу в розвитку технологій.Історія розвитку науково-технічних революцій.

16. Роль науки, техніки і технології в розвитку суспільства.

17. Пріоритетні напрямки розвитку виробництва.

18. Пріоритети розвитку технологій.

19. Ресурсозберігаючі технології.

20. Нові матеріали та види продукції.

21. Біотехнології

22. Авіа космічні технології.

23. Критичні технології. Їх роль в ресурсо- та енергозбереженні.

24. Світові тенденції розвитку високих технологій.

25. Нові технології і економічний ризик.

26. Організація технічного контролю та управління якістю промислової продукції.

27. Завдання чорної металургії та її зв’язок із розвитком машинобудування в Україні. Сировина для одержання сталі.

28. Аналіз і перспективи розвитку енергетичної бази України.

29. Альтернативні методи одержання енергії.

30. Економічна характеристика сировини, матеріалів та енергетичних ресурсів хімічної промисловості.

31. Технологічні схеми виробництва мінеральних добрив.

32. Значення кислот та їх солей для промислового виробництва.

33. Значення полімерних матеріалів для народного господарства.

34. Сучасне та майбутнє машинобудування.

35. Особливості технологій машинобудування.

36. Технологічна схема вироблення енергії.

37. Схема вироблення енергії на атомних електростанціях.

38. Схема вироблення енергії на гідроелектростанціях.

39. Основні напрямки розвитку електроенергії.

40. Перспективи розвитку водню як джерела енергії.

41. Відходи харчових виробництв і їх використання.

42. Особливості соціальних технологій.

Форма контролю – обговорення (захист) матеріалів реферату під час ІКР.

2.6.2Факультативні види робіт

Студент має можливість отримати додаткову оцінку за такі види робіт:

1. Пошук, підбір та огляд літературних джерел, які відсутні у списку обов'язкових.

Форма контролю – розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР.

2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій.

Форма контролю – обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР.

3. Формування аналітичних звітів та участь у науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Форма контролю – розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР.

3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)

Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.

З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.

Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.

Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.

Поточний контроль

3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські (практичні) заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 60 балів.

3.1.2. Кількість набраних за семінарські (практичні) заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського (практичного) заняття.

3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських (практичних) занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, „достатньо”, „незадовільно”, „неприйнятно”) на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.

Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.

Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.

3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.

3.1.5. Викладач, який проводить семінарські (практичні) заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.

Модульний контроль

3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.

3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ЄКТС. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається у робочій програмі. Максимально за усі модульні контролі протягом семестру студент може отримати 40 балів.

3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації навчального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські (практичні) заняття.

3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.

Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.

3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.

3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських (практичних) занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом факультету.

3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.

Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: