Примітки до статті...

* НБУ затвердив також Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Ними, зокрема, передбачено, що працівники банку в разі прийняття їх на роботу підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці (п. 1.3 Правил). Положення цих Правил розглянула Наталія Левицька («Податкове планування», вересень 2006 р., № 9 (71), с. 35 (www.nalogovnet.com)).
Втім, Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці встигли зазнати певних змін. Зміни внесено також до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, якими передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора відомості про фінансовий стан банку, його боржників і вимоги банку до них, а також про учасників банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю (постанова Правління НБУ від 09.11.2006 р. № 428).

*******

Власний перелік документів, що містять конфіденційну інформацію, має і Генпрокуратура (наказ від 18.03.2005 р. № 18).

До речі, відповідно до Закону «Про державну таємницю» СБУ затвердила Звід відомостей, що становлять державну таємницю (наказ від 12.08.2005 р. № 440).

Не зайвим буде ознайомитися з інформаційним листом ВГСУ від 28.03.2007 р. № 01-8/184 про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію.

До речі, відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, та Переліку відомостей з питань мобілізаційної підготовки національної економіки, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, Мінпромполітики затвердило Примірний перелік конфіденційної інформації Мінпромполітики України, яка є власністю держави (наказ від 21.08.2007 р. № 492).

Моніторинг теми…

• Зазначимо, що, на думку Алли Погребняк, інститут комерційної таємниці може стати в нагоді підприємству під час податкової перевірки («Бухгалтер», лютий (III) 2009 р., № 7, с. 43). Адже трапляються випадки, коли податківці вимагають пред'явити їм документи, які, на думку керівництва, є комерційною таємницею.
Перелік інформації, яка не може бути віднесена до комерційної таємниці, затверджено Постановою № 611. Втім не все, що не входить до цього списку, може вважатися комерційною таємницею підприємства. Наприклад, автор звернула увагу на те, що маркетингові звіти до такого переліку не включені. Але для підприємства, яке витратило на них значну суму коштів, дані такого документа можуть бути секретними. Чи можна захистити такий звіт режимом комерційної таємниці? Автор публікації переконаний, що це можливо, але для цього підприємство має підготувати належну документальну базу.
Аби маркетинговий звіт став таємницею підприємства, по-перше, він повинен містити важкодоступні (невідомі широкому загалу) відомості, що мають певну комерційну цінність. А по-друге, керуючись ч. 1 ст. 36 ГКУ, підприємство має затвердити внутрішній нормативний акт – положення про комерційну таємницю – і включити до нього пункт про те, що маркетингові звіти, отримані від виконавців за договорами, є комерційною таємницею.
Якщо податківці все-таки наполягатимуть на обов'язковості їх ознайомлення з маркетинговими звітами, бухгалтер підприємства зможе аргументувати свого відмову тим, що, по-перше, у списку, наведеному в Постанові № 611, їх немає; по-друге, відомості, що містяться в таких звітах, не є даними, необхідними для перевірки обчислення і сплати податків, адже для цих цілей цілком достатньо договору про надання маркетингових послуг і акта їх здачі-приймання. Бажано, щоб такий акт був максимально докладним, а кожен його пункт підтверджував нерозривний зв'язок спожитих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: