Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Овідіополь, 2014 р.




Комунальна установа

«Овідіопольський районний методичний кабінет»

Відділу освіти

Овідіопольської райдержадміністрації

 

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

(методичні рекомендації)

 

 

Овідіополь, 2014 р.

Готовність дитини до школи: методичні рекомендації. – Овідіополь, 2014. – 66с.

Упорядники: Левицька С.В., Солтус В.М.

 

 

У методичному посібнику надаються рекомендації, щодо складання програми дослідження та написання аналітичного звіту з готовності дитини до школи. Також надається психодіагностичний інструментарій. Подаються матеріали, за якими батьки самостійно можуть визначити, чи готова дитина до школи. Посібник рекомендований практичним психологам дошкільних навчальних закладів, батькам, вихователям дошкільних навчальних закладів.

 

 

 
 


Левицька Світлана Вікторівна методист із психологічної служби КУ «ОРМК» Солтус Валентина Миколаївна практичний психолог Овідіопольського ДНЗ №4

Вступ.

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розу­міють необхідний і достатній рівень психологічного розвитку ди­тини для засвоєння шкільної програми за певних умов навчання. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання — це один із найважливіших підсумків психологічного розвитку в період до­шкільного дитинства.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання в XXI ст. змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи. У зв'язку з цим проблема готовності до­шкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З вирішенням цієї проблеми пов'язане визначення цілей і прин­ципів організації навчання та виховання в дошкільних устано­вах. Тому основною метою визначення психологічної готовності до шкільного навчання можна вважати профілактику шкільної дезадаптації. На сьогодні практично загальновизнано, що готов­ність до шкільного навчання — багатокомпонентне утворення, яке вимагає комплексних психологічних досліджень. Традицій­но виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Під інтелектуальною зрілістю розуміють диференційоване сприйняття (перцептивну зрілість), що включає виокремлення фі­гури з фону; концентрацію уваги; аналітичне мислення, що вира­жається в здатності збагнути основні зв'язки між явищами; мож­ливість логічного запам'ятовування; уміння відтворювати зразок, а також розвиток тонких рухів руки і сенсомоторну координацію. Можна сказати, що інтелектуальна зрілість в істотній мірі, що ро­зуміється таким чином, відображає функціональне дозрівання структур головного мозку.

Емоційну зрілість в основному розуміють як зменшення ім­пульсних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

До соціальної зрілості належать потреба дитини в спілкуванні з однолітками та вміння підпорядковувати свою поведінку зако­нам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситу­ації шкільного навчання.

Досягнення шкільної зрілості обумовлене низкою генетичних і соціально-психологічних чинників, що впливають на соматич­ний і психічний розвиток дитини протягом усього періоду її жит­тя до школи. Характер впливу цих чинників визначає причини шкільної незрілості, до яких належать:

• недоліки у виховному середовищі;

• недоліки соматичного розвитку дитини;

• невротичний розвиток характеру;

• пренатальне або раннє постнатальне пошкодження централь­ної нервової системи.

Діагностика сформованості передумов навчальної діяльнос­ті спрямована на визначення готовності майбутнього школяра до нового для нього виду діяльності — навчальної. Навчальна ді­яльність має низку особливостей, що відрізняють її від ігрової ді­яльності. Вона передбачає орієнтацію на результат, довільність і обов'язковість.

Значна частина навчальних завдань, із якими стикається пер­шокласник, спрямована на виконання низки умов, деяких вимог, орієнтацію на правило і зразок. Саме ці вміння належать до так зва­них передумов навчальної діяльності, тобто до дій, які ще не є пов­ною мірою навчальними, але необхідні для початку їх засвоєння.

У зв'язку з цим у віці 6-7 років доцільно проводити дослі­дження вищеперелічених умінь, від яких значною мірою зале­жить успішність навчання на перших етапах засвоєння знань і ви­мог школи.

Важливе значення має мотиваційно-особистісний компоненти готовності до шкільного навчання. Методики діагностики крите­ріїв готовності дитини до шкільного навчання можуть варіюватися. Добираючи методи, необхідно дотримуватися низки важливих умов. Методи повинні бути короткими і простими. Завдання мають відповідати віковим особливостям та інтересам дітей. Інтере­си мають бути пов'язані зі знайомими видами діяльності й концен­труватися у сфері уяви та наочно-образного мислення (гра, малювання та ін.). Обстеження має відбуватися на матеріалі, зрозуміло­му і цікавому дітям. Рівень складності завдань має бути дібраний так, щоб дитина могла їх виконати. Обстеження будується відпо­відно до особливостей функціонування нервової системи дітей 6-7 років, оскільки вони можуть витримувати інтелектуальне й емо­ційне навантаження протягом обмеженого часу (в середньому ін­дивідуальне обстеження повинне займати 45 хв).

Отже, перед дошкільною ланкою освіти постають завдання формування психологічної готовності дітей до навчання: розвиток пам’яті, мислення, мовлення, тобто загальних розумових здібностей, сформованість яких сприяє успішному засвоєнню шкільних предметів.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных