Червономорська нафтогазоносна область

Нафтогазоносні провінції західної частини Індійського океану.

Включає в себе підводну континентальну околицю Східної Африки, Червоне море, шельфові зони Аравійського півострова (в тому числі і Персидську затока), а також західний шельф Індійського субконтинету. Промислова нафтогазоносність встановлена в межах підводної континентальної околиці і в міжконтинентальних акваторіях. Найбільш великі нафтогазоносні басейни наступні: Червоне море, Персидська затока і західний (Бомбейський) шельф Індії.

Червономорська нафтогазоносна область

Нафтогазоносний басейн Червоного моря охоплює вузьку рифтогенну западину шириною 200-300 км і протяжністю 2 тис. км, якій розділяється на Суецький, Червономорський, Аденський та Ефіопський грабени. Рифт розділяє Африканську і Аравійську плити. Більшість грабенів рифту мають складну брилово-блокову будову. Всі вони розбиті східчастими скидами. Більшість має давній початок формування, починаючи з кінця докембрію. Але найактивніший їх розвиток припав на кінець мезозою – пізній неоген – чествертинний період. Особливо інтенсивне прогинання відбувалося в крейдовий та неогеновий періоди. З півночі на південь спостерігається омолодження осадових відкладів, що їх виконують. Так Суецький грабен виповнений палеозой-четвертинними відкладами, а Червономорський – кайнозойськими.

Основні ресурси вуглеводнів Червоного моря приурочені до Суецького нафтогазоносного суббасейну.

Суецька нафтогазоносна область.

.

Фундамент та доміоценова товща розбиті розломами на блоки, які групуються у протяжні горстові зони або тектонічні уступи Вздовж горстових зон у неогенових відкладах виниклі приразломні лінійні зони локальних піднять, з якими пов’язана основна нафтогазоносність Регіональна нафтогазоносність приурочена до нубійської серії, до пісковиків та вапняків верхньої крейди, рифогенних вапняків еоцену та вапняків і пісковиків міоцену. Окрім того нафтоносними є також кристалічні породи фундаменту Суецької затоки Суецький грабен виповнений товщею осодових порід верхнього палеозою, мезозою і кайнозою, потужністю більш ніж 7 км. На докембрійському фундаменті залягають відклади нубійської серії, які охоплюють стратиграфічний діапазон від нижнього карбону до нижньої крейди. Це, в основному, перешарування пісків і пісковиків континентального походження, які розділені пачками вапняків, доломітів і глин. Вище залягають вапняки, піски, глини верхньої крейди і палеогену. Найбільш інтенсивне прогинання відбулося наприкінці олігоцену.

У зв’язку з цим грабен заповнювався потужними континентальнимиі лагунними відкладами неогену-антропогену (5км).

У суббасейні відкрито 44 нафтових родовища, з них 29 морських і 3 прибережно-морських. До великих родовищ цього регіону відносяться: Ель-Морган (запаси 115 млрд. т нафти); Рамадан (100 млн. т нафти); Белаїм-Море (78 млн. т нафти); Джулай (82 млн. т нафти). Загальні запаси суббасейну оцінюються в 900 млн. т нафті і 30 млрд. м³, що в сумі складає біля 1 млрд. т вуглеводнів; при середній щільності запасів 42 тис. т/км².

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: