Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 7. Організація нормування праці на підприємстві.




Мета: Ознайомитись зі структурою служби нормування праці, зі змістом роботи з нормування праці. Вивчити показники виконання норм і методи їх розрахунку. Знати мету, завдання і організацію роботи з нормування праці.

Питання:

1. Облік і аналіз стану нормування праці на підприємстві

2. Організація перегляду норм.

3. Структура і функції служб, що займаються організацією нормування праці на підприємстві.

 

1. Облік і аналіз стану нормування праці на підприємстві

Економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, яка забезпечує вивчення господарських процесів і дій у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості. Це дослідження конкретних господарських процесів за допомогою спеціальних методів ви­вчення як загальних, так і окремих питань економіки підприємства. Такий аналіз дозволяє своєчасно виявити причини відхилень від намічених показників, узагальнити й правдиво оцінити виробничо-господарську ситуацію, що склалася на підприємстві чи в окремо­му його підрозділі, та підготувати науково обґрунтоване рішення для її розв'язування. Добре підготовлений та правильно органі­зований аналіз дозволяє забезпечити об'єктивні засади науково обґрунтованого планування праці.

Зацікавленість підприємства у підвищенні ефективності використання живої праці виявляється через аналіз стану технічного нормування на підприємстві взагалі та якості діючих норм зокрема. Тому періодично виникає необхідність аналізу цих показ­ників в окремих підрозділах виробництва.

Аналіз стану нормування праці містить:

· визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці;

· визначення процента технічно обґрунтованих норм у складі застосовуваних на підприємстві норм;

· встановлення чисельності робітників-відрядників, що не виконують норми виробітку;

· встановлення чисельності робітників-відрядників, що перевиконують норми виробітку;

· визначення середнього рівня невиконання норм та з'ясування причин такого стану;

· визначення середнього рівня перевиконання норм та з'ясування, який головний фактор призводить до цього: зростання продуктивності праці чи низька якість норми;

· розробка і впровадження заходів, спрямованих на забезпечення умов, відповідних до параметрів, які було зафіксовано при встановленні норм для тих робітників, що не виконують норми;

· перегляд і впровадження нових норм, що відповідають удосконаленню виробництва і праці під впливом НТП на тих робочих місцях, де існуючі норми праці набагато перевиконуються;

· розробка й затвердження графіка перегляду та впровадження оновлених норм і здійснення заходів щодо забезпечення відповідних умов для запобігання невиконанню норм.

Визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці, відбувається на всіх без винятку дільницях та в цехах підприєм­ства. На основі цього обліку по цехах та підприємству в цілому розраховують коефіцієнт охоплення персоналу нормами праці:

де чн — чисельність персоналу (робітників), що працюють за встановленими нормами праці;

ч заг загальна чисельність персоналу (робітників) на підприємстві.

Показники оцінки стану нормування праці на підприємстві:

—кількість робітників, яким встановлено норми праці;

—процент технічно обґрунтованих норм у складі застосовуваних на підприємстві норм;

—чисельність робітників-відрядників, що не виконують встановлені норми виробітку;

—чисельність робітників-відрядників, що перевиконують встановлені норми;

—середній рівень невиконання норм;

—середній рівень перевиконання норм;

—якість норм;

—ефективність перегляду норм.

Як відомо, на підприємствах застосовуються норми праці, встановлені різними методами. Тому більш глибоко стан нормування праці на підприємстві відображає показник процента технічно обґрунтованих норм у сукупності впроваджених на підприємстві норм:

де Нт.о — кількість впроваджених на підприємстві технічно обґрунтованих норм праці;

Нзаг — загальна кількість впроваджених на підприємстві норм праці.

Застосування досвідно-статистичних норм як недостатньо суворо розрахованих знижує якість нормування праці на підприємстві. На цей час нормується праця майже 40% усіх зайнятих у промисловості працівників і майже 65% робітників. Особливо низький рівень нормування праці на допоміжних роботах з погодинною оплатою праці й нормування праці фахівців і технічних виконавців, що зумовлює надлишкові витрати праці порівняно з наявними можливостями техніки, технології та персоналу, не дозволяє досить ефективно використовувати матеріальні засади зростання продуктивності праці.

Аналізові підлягають рівень виконання норм виробітку за категоріями робітників-відрядників та обґрунтованість самих норм праці, наявних на підприємстві.

В умовах НТП на підприємствах постійно вдосконалюється техніка, технологія, організація виробництва та праці. Це створює умови для скорочення трудомісткості продукції. Результатом цього є скорочення часу на виробництво одиниці, що, у свою чергу, викликає необхідність перегляду діючих норм праці. Чим вищий процент перевиконання норм, тим менше вони напружені, гірше обґрунтовані.

Щоб захистити цей процес від суб'єктивізму підприємця чи нормувальника, необхідно проаналізувати фактичний рівень перевиконання норм на підприємстві та на дільницях, де впроваджувались останнім часом досягнення науково-технічного та організаційного прогресу.

Рівень виконання норм виробітку встановлюють порівнянням кількості робочого часу, передбаченого за нормою на певний обсяг виробленої продукції, з фактично витраченим часом на випуск цієї продукції. Перевиконання чи недовиконання норм виробітку робітниками впливає безпосередньо на обсяг виробництва продукції підприємством, а значить, обумовлює виконання контрактних зобов'язань фірми.

Значні відхилення у виконанні норм виробітку, наявність певної чисельності робітників, які їх не виконують, свідчать про значні недоліки в організації виробництва і праці на цій дільниці.

Для визначення показника виконання місячних норм групою робітників на дільниці, у зміні, в цеху застосовують два методи:

- на базі календарно відпрацьованого робочого час:

РВН – рівень виконання норм, %

Тн – виконаний обсяг робіт за діючими нормами, нормо-години;

ТД – кількість нормо-годин, витрачених додатково через відхилення від

нормативних умов праці;

ТБР – кількість нормо-годин, витрачених на виправлення браку не з вини

робітника.

Тзм - фактично відпрацьований календарний час (змінний),годин.

 

- на базі фактично відпрацьованого часу:

ТПР – внутрішньо змінні простої, нормо-годин;

ТНАД - кількість годин надурочної роботи, якщо вони мають місце.

Але аналіз лише загального виконання норм виробітку окремими робітниками ще не дає уявлення про якість, наукову обґрунтованість самих норм. Тому аналіз слід доповнити дослідженнями виконання окремих елементів норм, відповідності фактичної організації праці запланованій, передбаченій на етапі проектування й розробки норми.

Ступінь виконання обґрунтованих норм виробітку — важливий показник успішності праці як окремих робітників, так і виробничих колективів у цілому.

Виявлення значного рівня перевиконання норм, наявність суттєвих змін технологічних, технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних умов праці — це вагомі підстави для перегляду норм.

Нормування може забезпечувати економію робочого часу тільки в тому випадку, коли якість норм підтримується на високому рівні, відповідно до сучасних умов виробництва.

Якість норми розглядається як здатність стимулювати підвищення продуктивності праці. Вона значною мірою залежить від методу її встановлення. Тому впровадження технічно обґрунтованих норм сприяє вирішенню завдання підвищення якості нормування праці на підприємстві.

Відсутність прямих показників оцінки якості норм праці викликає необхідність застосування таких непрямих показників, як точність норм та напруженість норм праці.

Під точністю норми праці (/н)розуміють межу допустимого відхилення в рівнях виконання норм внаслідок відмінностей в індивідуальній продуктивності праці:

де Рс середній рівень виконання норм, %;

Рм — максимально допустиме відхилення індивідуального виробітку від середнього рівня (для машинних робіт дорівнює 33%, для ручних — 50%);

Nзаг — загальна чисельність досліджуваної групи працівників.

Напруженість норми праці визначається з порівняння середнього рівня її виконання (у процентах) з максимальним відхиленням від 100%; нормальний рівень напруженості визначається за формулою:

Наявність різних рівнів точності та напруженості норм на практиці поділяє роботи й вироби на вигідні та невигідні з точки зору витрат праці (робочого часу) на їх виготовлення, вона є підґрунтям для суб'єктивізму в поділі праці між бригадами та окремими робітниками, що, в свою чергу, суттєво погіршує соціально-психологічний мікроклімат серед робочого персоналу на підприємстві.

 

2.Організація перегляду норм праці

Зі змінами технології виробництва, технічних, організаційних і санітарно-гігієнічних умов виробництва повинні бути переглянуті й раніше встановлені норми праці відповідно до вдосконалення технічних та організаційних умов. Якщо цього не зробити, то норма застаріє і стане гальмом підвищення продуктивності праці.

Діючі норми переглядають протягом усього року у міру виконання технічних, господарських та організаційних заходів, які підвищують продуктивність праці на окремих агрегатах, робочих місцях, операціях або забезпечують поліпшення організації праці в цілому.

Перегляд норм виробітку, як правило, призводить до поліпшення якості самих норм, до забезпечення більш повної їх відповідності рівню організації виробництва, до використання наявних резервів підвищення продуктивності праці. Серед них найважливіші: технічне переозброєння виробництва, впровадження новітніх технологій, ноу-хау, найвдаліших поєднань поділу та кооперування праці у виробничих бригадах, кращих прийомів праці окремих робітників.

Перегляд норм праці відбувається у певній послідовності:

— визначають дільниці, робочі місця і професії працівників, де впроваджено норми праці;

-- аналізують рівень виконання норм праці серед робітників на дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому;

— встановлюють рівень перевиконання норм, тобто виявляють чинники зростання продуктивності праці чи вдосконалення виробництва;

—оцінюють якість впроваджених норм;

—досліджують прогресивні зміни у технології, технічних, організаційних та санітарно-гігієнічних умовах праці;

—розраховують нові, прогресивні норми відповідно до поліпшення техніко-організаційних і санітарно-гігієнічних умов на робочому місці;

— розробляють графік впровадження нових норм у цехах і на дільницях підприємства;

— розробляють форми й періодичність контролю впровадження норм та їх оволодіння;

— проводять виробничий інструктаж тих робітників, для яких переглянуто норми праці.

Перегляд норм стосується інтересів виробництва та економічних інтересів робітників, бо нова норма має призвести як до зниження витрат виробництва на одиницю продукції, так і до зростання матеріальної зацікавленості робітників. Цього досягають встановленням норми на рівні між середніми й найбільш передовими показниками, враховуючи широке використання матеріального стимулювання. Конкретні плани перегляду норм складають відповідно до планів організаційно-технічних заходів з удосконалення виробництва й підвищення конкурентоспроможності продукції. У них відображається узгоджена спільна робота адмі­ністрації та профспілкової організації щодо систематичного вдос­коналення нормування праці з метою підвищення її продуктивності, поліпшення всіх економічних показників виробничої діяльності підприємства.

Якість перегляду норм значно поліпшується, якщо на підприємстві здійснюють систематичний контроль стану технічно­го нормування, рівня виконання норм, причин, що зумовили значне перевиконання норм. Перегляд норм — одна з умов підвищення продуктивності праці, досягнення проектних потужностей. Тому має бути встановлено сувору відповідність між зміною норм праці та підвищенням продуктивності праці.

Норми переглядають на основі календарного плану заміни норм на дільницях та за видами робіт. За цим процесом встановлюють постійний контроль. У зв'язку з освоєнням нової техніки чи нової продукції для робітників можуть бути встановлені на дея­кий час (звичайно на строк не більше трьох місяців) пільгові норми, які також необхідно своєчасно замінювати.


 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных