Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ненній про початок англосаксонської навали




Ненній – історик к.VII ст., про життя якого майже нічого невідомо. Автор компілятивної “Історії бриттів”. Текст відомий за англосаксонськими рукописами ІХ-XIV ст. та ірландським перекладом ХІ ст.

36. Трапилося так, що після поселення саксів на вищезгаданому острові Танет, король Ґвортіґірн пообіцяв удосталь постачати їх їстівними припасами й одягом. І їм це вийшло по душі, і вони зобов'язалися хоробро боротися з його ворогами. Але коли ці чужоземці розмножилися, бритти більше не змогли їх годувати. А вони продовжували вимагати продовольство й одяг, як їм було обіцяно, і бритти так відповіли їм: “Ми не можемо більше поставляти вам продовольство й одяг, тому що число ваше збільшилося; залишіть нас, тому що допомоги вашої ми не потребуємо”. І сакси разом з своїми провідниками вирішили порушити мир.

37. Будучи чоловіком знаючим, підступним і хитрим, Генґіст, переконавшись, що король бездіяльний, а народ його беззбройний, замислив зрадництво і звернувся до короля бриттів з такими словами: “Нас небагато: якщо хочеш, ми надішлемо гінців до батьківщини нашої і закличемо вояків з нашого краю, щоб зросла чисельність тих, хто б’ється за тебе і за твій народ”. І Ґвортіґірн звелів, щоб вони так зробили, і сакси послали гінців. Послані переправилися через безодні Фетіди [море]. Вони повернулися, привівши із собою шістнадцять циул [суден], у яких прибули добірні воїни, а на одній з цих циул прибула дочка Генґіста, дівчина дуже вродлива і дуже ставна. Після прибуття цих циул Генґіст улаштував бенкет Ґвортіґірну, його воякам і його товмачу, якого кликали Керетиком. Він наказав доньці піднести їм вина й меду, і вони досита наїлися і перепилися. І коли вони так бенкетували, у серце Ґвортіґірна вселився сам сатана, що запалив у ньому прагнення до дівчини, і цар через свого товмача зажадав її в батька собі в дружини, сказавши: “Чого б ти з мене не вимагав, будь то хоч половина мого королівства, усе буде твоїм”. І Генґіст, порадившись зі своїми [людьми] найстаршими віком, що приплили разом з ним з острова Оггуль [Ютландія], чого йому прагнути в короля за дівицю, із загальної згоди зажадав область, що їхньою мовою називається Кантургворален, а нашою - Кент. І Ґвортіґірн віддав цей край саксам, хоча там тоді правив Гвойрангон, якого, до усього, не повідомили, що його королівство передається язичникам, і він сам таємно відданий у їхні руки. От так дочка Генґіста була видана за Ґвортіґірна, і він спав з нею і дуже її кохав.

38. … А Генґіст продовжував помалу закликати до себе циули, так що на тих островах, звідкіля прийшли сакси, мешканців зовсім не залишилося. І коли прибульці зросли в числі і зміцніли, вони підступили до вищезгаданого міста кентців…

 

Фрагмент з праці Беди «Церковна історія народу англів»

“Церковна історія” - класичний твір англійської історіографії, який охоплює події … Праця присвячена переважно історії церкви в Британії, - життю святих, ченців монастирів, подіям соборів, теологічним дискусіям, загалом торкається і політичних процесів в англосаксонських королівствах.

У рік від втілення Господа 449-й Маркіан, сорок шостий від Августа, став імператором після Валентиніана і правив сім років. В цей час народ англів чи саксів, запрошений Вортігерном, приплив до Британії на трьох кораблях і одержав місце для поселення в східній частині острова, нібито збираючись захищати країну, хоча їх щирим наміром було завоювати її. Спочатку сакси билися з ворогами, що нападали із півночі, і здобули перемогу. Звістки про це разом з чутками про родючість острова і про слабкість бриттів досягли їхньої батьківщини, і незабаром звідти відплив набагато більший флот з безліччю воїнів, що з'єдналися з тими, хто вже був на острові, у непереможну армію. Новоприбулі одержали від бриттів землі по сусідству з ними на умовах, що вони будуть боротися проти ворогів країни заради її миру і спокою й одержувати за це плату.

Вони вийшли з трьох найсильніших германських племен — саксів, англів і ютів. Жителі Кенту і Векти [острова Вайт] походять від ютів, як і мешканці земель напроти острова Векти в провінції західних саксів, дотепер називані народом ютів. Від саксів з області, відомої нині як Стара Саксонія, походять східні сакси, південні сакси і західні сакси. Крім цього, із країни англів, що знаходиться між провінціями ютів і саксів і називається Ангулус, яка з тієї пори спорожніла, вийшли східні англи, середні англи, мерсійцы і весь народ Нортумбрії, тобто ті, хто живе на північ від ріки Гамбер, а також й інші племена англів. Говорять, що першими їх провідниками були два брати, Генґіст і Горса. Горса пізніше був убитий у битві з бриттами, і в східній частині Кенту дотепер стоїть монумент із його ім’ям. Вони були синами Вітгісля, сина Вітти, сина Векти, сина Ведена, від якого походять правлячі роди багатьох провінцій.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных