Реалізація художніх принципів реалізму в романі Стендаля. Форми реалістичного психологізму в романі О

«Червоне і чорне» ……………………………………………………………………………..9

Тема № 3.

Форми реалістичного психологізму в романі О. де Бальзака

«Батько Горіо» …………………………………………………………………….….….….13

Тема № 4.

Новелістика П. Меріме: заперечення романтичної традиції та утвердження реалізму ……………………………………………………………………………….…..…..17

Тема № 5.

Засоби творення характеру і дійсності в романі Ч. Діккенса «Посмертні нотатки Піквікського клубу»................................................................................................................20

Тема № 6.

Сатирична панорама англійського суспільства в романі В.М.Теккерея

«Ярмарок марнославства» …..… ………………………………………………………….25

Тема № 7.

Жіноча література вікторіанської Британії ……………………………………………...29

Тема № 8.

Об`єктивний роман Г. Флобера «Пані Боварі» ……………. …………………………...35

Тести для самоперевірки……………………………………………………………………..40

Зразки завдань для модульного контролю…………………………………………….........47

Глосарій………………………………………………………………………………….........49

Рекомендована література……………………………………………………………………53

ВСТУП

Практичні заняття з курсу «Історія зарубіжної літератури (друга половина ХІХ ст.)» – важливий етап у засвоєнні особливостей розвитку європейського літературного процесу в його історико-функціональному висвітленні. Практична частина курсу покликана стимулювати творчу активність студентів-третьокурсників, надати їм можливість, користуючись теоретичним матеріалом, навчитися самостійно аналізувати художні твори, осягати сутність літературних явищ у складній системі категорій духовної культури доби. Кожне заняття присвячене аналізу одного твору і вирішує завдання глибокого осягнення тексту з метою найповнішого його розуміння, конкретизації уявлень про творчість письменника та особливості національного літературного процесу даного періоду.

Проведення практичного заняття передбачає організацію професійної дискусії з питань конкретної теми із залученням актуальних науково-теоретичних та методологічних тенденцій. Результатом проведення такої дискусії має бути формування у студентів чіткого уявлення про своєрідність і значення певного художнього феномена в історії європейського письменства. Студент повинен вміти аналізувати літературні твори у їх співвіднесенні із соціально-історичними тенденціями доби, культурно-філософським контекстом, етикою, світоглядом, творчими принципами письменників.

Тематика практичних занять представлена відповідно до навчальної програми курсу, з урахуванням матеріалу лекцій, історико-літературних проблем, винесених на самостійне опрацювання. Передбачається, що окремі положення наукових дискусій на практичних заняттях будуть використані студентами у процесі написання модульних контрольних робіт, при виконанні індивідуального науково-дослідного завдання, під час відповіді на екзамені.

Однією зі складових професійної компетенції студента-філолога є вміння аналізувати не лише художній текст, але й наукові концепції, тому одним з завдань практичної частини курсу є ознайомлення з методологічними моделями філологічного дослідження. Перехід від навчального до наукового підходу на практичних заняттях потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями, авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння літературознавчими категоріями; розширення кругозору та вміння зіставляти різні тексти, у тому числі і ті, що належать українським письменникам-реалістам (володіння основами порівняльно-історичного, а також типологічного методів літературознавства); вміння робити самостійні наукові висновки і захищати свою позицію під час професійної дискусії.

Студенти третього курсу вже отримали значний обсяг літературознавчих знань, оскільки раніше засвоїли вступ до літературознавства, історію зарубіжної літератури від античності до епохи романтизму, вдосконалили своє знання іноземної мови, почали прослуховувати історико-літературні спецкурси. Цей факт дозволяє урізноманітнити форми наукової роботи в межах практичного заняття, а також збільшити обсяг самостійної роботи студентів при підготовці до занять і після їх проведення в аудиторії.

Тема № 1.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: