РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ МИСЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗМІСТ

ВСТУП

Людина пізнає довколишній світ не лише через органи відчуття. Про те, що на вулиці холодно і сильний вітер, ми мо­жемо дізнатися, не відчуваючи холоду і вітру в теплій кімнаті. Нам достатньо побачити показники термометра за вікном, по­дивится на верхівки дерев, що хитаються, на тепло одягнутих перехожих Інформація, отримана через органи зору, обмірковується і ми робимо певний висновок. Про приховані явища, події, факти ми отримуємо інформацію завдяки складному пси­хічному процесу - мисленню. Серед усіх пізнавальних процесів, які являють собою форми відображення людиною довколишньо­го світу, саме мислення є найвищим і найбільш складним явищем.

Розвиток мислення у молодших учнів полягає в якісній зміні практично-дійового, конкретно-образного і понятійно-теоретичного мислення; в удосконаленні процесу й результату аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та абстрагування; у формуванні нових умінь та навичок розумової діяльності. Мислення в молодших школярів розвивається на основі досягнень їх інтелектуального розвитку в дошкільні роки, а також під впливом шкільного навчання. Навчання, його зміст та методи займають провідне місце в розвитку мислення у учнів початкових класів. Особлива роль у цьому належить допитливості, інтересові до знань.
Мислення молодших школярів не можна характеризувати тільки як конкретно - образне. Конкретність мислення учнів перших класів проявляється також і в тому, що першокласники самі не можуть загальні положення ілюструвати прикладами, застосовувати їх до конкретних фактів. Для них, а в багатьох випадках і для учнів 2 - 3 класів, легше проаналізувати конкретний факт і зробити відповідні висновки, ніж навести приклад до загального положення, застосувати відоме їм загальне положення для пояснення конкретного факту.

Мислення молодшого школяра якісно вдосконалюється в двох протилежних напрямках - удосконалення конкретних і удосконалення абстрактних його компонентів.

В учнів перших класів і частково других переважним видом аналізу є практично - діловий і образний. Це означає, що учні порівняно легко розв'язують ті задачі, де можна використовувати практичні дії з самими предметами.

Залежно від індивідуальних особливостей та змісту уроків аналіз навчального матеріалу може здійснюватися по-різному. В одних випадках, наприклад, це робиться безпосередньо під час сприймання, а другі учні пригадують вже відомі предмети та явища, мислено розчленовують їх, абстрагують одні їх особливості від інших. Об'єктом аналізу можуть бути предмети, явища, процеси, дії, вчинки людей, риси їх характеру та ін. Аналіз при цьому тісно пов'язується з синтезом - мисленим об'єднанням виділених елементів в єдине ціле, встановлення спільних ознак, зв'язків.
У першокласників переважає практично - дійовий синтез, тобто синтез на основі практичних дій з предметами. В учнів 2 - 3 класів переважає образний синтез. Що здійснюється при опорі на предмети, які є об'єктом сприймання або уявлення.

За даним А. Валлона, Л. Ломпшера та інших, аналіз для молодших школярів є легшим розумовим процесом, ніж синтез. Учні початкових класів краще виділяють частини предмета, ніж співвідношення між частинами. "…Дитина показує себе більш здатною відокремлювати елементи від цілого, яке дається їй відразу, ніж об'єднувати те, що трапляється в її досвіді розділеним".

Темою курсової роботи обрано питання: «Психологічні особливості мислення молодших школярів».

Мета курсової роботи – визначення особливостей мислення у дошкільному віці.

Предмет – вивчення мислення дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт – мислення діти молодшого шкільного віку.

Завдання курсового дослідження:

1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної методичної літератури з проблеми дослідження;

2. Розглянути поняття мислення;

3. Визначити особливості мислення дітей дошкільного віку;

4. Виявити рівень розвитку мислення дітей;

У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання:

- робота з літературними джерелами;

- спостереження;

- експеримент.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ МИСЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: