Формуючий експеримент

Для підвищення рівня мислення були проведені наступні заняття з дітьми експериментальної групи.

Назви одним словом

Мета: продовжувати вчити дітей узагальнювати предмети, вживати узагальнюючі слова.

Хід гри

Дорослий називає дітям три слова, які стосуються однієї групи, а ди­тина повинна назвати їх одним узагальнюючим поняттям. Дуже часто узагальнюючі поняття складаються з двох слів, і чим точніше відповідь, тим краще.

Наприклад:

— Молоко, каша, котлета —... (їжа):

— компот, сік, чай —... (напої);

— молоток, пила, рубанок —... (столярні інструменти):

— скрипка, сопілка, рояль —... (музичні інструменти):

— дзига, лялька, башточка —... (іграшки):

— орел, коршун, сокіл —... (хижі птахи);

— сосна, кедр, ялина —... (хвойні дерева);

— телевізор, міксер, праска —... (побутові прилади);

— жовтий, зеленим, червоний —... (кольори);

— Захід, Схід, Південь —... (сторони світу);

— Україна, Росія, Америка —... (країни);

— персик, абрикос, апельсин —... (фрукти).

Гру можна ускладнити, якщо ввести таке доповнення: перед тим, як назвати узагальнююче слово, дитина повинна додати нове до названих слів, що стосуються цієї групи.

Наступні заняття наведені в додатках Б-І.

Аналіз результатів

Щоб переконатися в ефективності проведеної роботи, ми знову провели заняття на виявлення рівня мислення у дітей експериментальної та не експериментальної групи з використання тесту наведеного в додатку Ї. Отримані результати зображені в таблиці 2.2.

Таблиці 2.2.

Отже, в результаті занять рівень активності дітей експериментальної групи значно виріс: високий рівень – 30%, середній – 50%, низький – 20%.

Зобразимо графічно зміну рівня мислення дітей експериментальної групи.

Рис. 2.1. Динаміка рівня мислення дітей експериментальної групи

Отже, в результаті проведених занять, рівень мислення дітей експериментальної групи підвищився, тобто подібні заняття вчителем необхідно проводити регулярно.

ВИСНОВКИ

У дітей мо­лодшого шкільного віку переважає наочно-образне мис­лення. Під час розв'язування задач вони спираються на реальні предмети або їх зображення. У них поглиблюєть­ся і розширюється мислення, що виявляється в глибшому розумінні змісту засвоєних понять, опануванні нових та оперуванні ними. Процес навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, особливо на уроках математики, оскільки від дій з конкретними предметами школяр пере­ходить до розумових операцій з абстрактними числами.

Протягом молодшого шкільного віку в дітей форму­ються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порів­няння, абстрагування, узагальнення.

Аналіз — мислене розкладання цілого на частини. Пер­шокласники та деякі другокласники використовують пе­реважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий ана­ліз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Синтез полягає в об'єднанні частин у ціле на основі по­переднього аналізу, встановлення зв'язків і відношень між ними. Першокласники легше здійснюють синтез у процесі виконання практичних дій. У третьому, рідше в другому, класі він набуває образно-мовленнєвого, система­тичного характеру.

Рівень аналізу й синтезу у молодших школярів зале­жить не тільки від їх загального розвитку, а й від предме­тів, які є об'єктом цих дій. Аналіз і синтез поєднуються у порівнянні об'єктів.

Порівняння — встановлення схожості або відмінності предметів, явищ. При порівнянні учні початкових класів легко виокремлюють відмінності і важче подібності. У процесі систематичного і тривалого навчання вони посту­пово опановують уміння виокремлювати та порівнювати подібності.

Абстрагування полягає у виокремленні одних ознак об'єкта і в одночасному ігноруванні інших. Учні початко­вих класів більше зосереджуються на зовнішніх ознаках, легше абстрагують властивості предметів, ніж зв'язки і відношення між ними.

Узагальнення — це відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності. У молодшому шкільному віці во­но полягає в об'єднанні предметів на основі певної ознаки. Розвитку узагальнення сприяють систематичне виконан­ня завдань на групування наочних предметів, словесно оз­начених об'єктів, розв'язування математичних задач.

Учні початкових класів усвідомлюють власні мисли­тельні операції, що допомагає їм здійснювати самокон­троль у процесі пізнання. У них розвиваються самостій­ність, гнучкість, критичність, мислення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: