Що таке Конвенція про права дитини?

20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН прийняла документ, який називається «Конвенція про права дитини». Конвенція ООН про права дитини - це міжнародний договір, що встанов­лює права й обов'язки держав, які підписали цей договір, у сфері захисту прав дитини. Конвенція про права дитини була прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй в Женеві і ратифікована, тобто затверджена, вищими органами України 1991 року. На сьогодні дана Кон­венція ратифікована 192 державами світу. Не ратифікували її лише Сомалі та Сполучені Штати Америки. Конвенція стала першим міжнародним документом, в якому права дітей викладено якнайповніше.

Згідно з Конвенцією: Дитина має право на життя та здоровий розвиток. Дитина має право на збереження своєї індивідуальності, включно з громадянством, ім'ям та сімейними зв'язками. Дитина має право на свободу особистості, свободу думки, совісті й релігії. Дитина має право на захист від усіх форм фізичного чи пси­хологічного насильства, експлуатації, образи, недбалого чи грубого поводження як із боку батьків, так і законних опі­кунів чи будь-якої іншої особи, котра піклується про ди­тину. Дитина, позбавлена сім'ї, має право на особливий захист і допомогу, які надає держава. Дитина має право на певний рівень життя, потрібний для її фізичного, розумового, духовного, етичного й соціального розвитку. Дитина має право на охорону здоров'я й соціальне забезпе­чення, включно із соціальним страхуванням. Дитина має право на освіту, яка повинна бути спрямована на розвиток особистості, талантів, а також розумових і фізич­них здібностей дитини у найповнішому обсязі. Дитина має право користуватись рідною мовою, сповіду­вати релігію своїх батьків, навіть якщо вона належить до етнічної, релігійної або мовної групи, що є в державі мен­шиною. Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, вільно брати участь у культурному житті й займатися мистецтвом. Дитина має право на захист від економічної експлуатації й від виконання будь-якої роботи, яка може становити не­безпеку для її здоров'я або завдавати шкоди фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному роз­витку.

Права дитини, визнані Конвенцією, можуть бути об'єднані у п'ять груп згідно з традиційною класифікацією прав людини

1. Громадянські права: право на життя (ст. 6), на ім'я і національність (ст. 7), на самобутність (ст. 8), на приватне життя (ст. 16), на захист від фізичного й сексуального насильства, від тортур, від свавільного арешту (ст. 19,34,37,40).
2. Політичні права: свобода думки (ст. 12), самовираження (ст. 13), переко­нань і віросповідання (ст. 14), зібрань (ст. 15), вільний доступ до інформації, що не шкодить здоров'ю дитини (ст. 17).
3. Економічні права: захист від експлуатації (ст. 32 і 36).
4. Соціальні права: право на освіту (ст. 4,28,29), на охорону здоров'я (ст. 24), на соціальне забезпечення (ст. 26).
5. Культурні права: право на відпочинок і довкілля, на залучення до гри, до участі у культурних і мистецьких заходах, що відповідають віку дитини (ст. 31).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: