Рочділ 4. Правовідносини соціального забезпечення

ками. Так, законодавством передбачено, що пенсіонер зо­бов'язаний своєчасно повідомляти про обставини, які можуть спричинити зміну розміру пенсії або припинити її виплату (зміни в складі сім'ї пенсіонера, переосвідченпя у МСЕК тощо). Зо невиконання цих юридичних обов'язків до пенсіонерів засто­совуються передбачені пенсійним законодавством санкції. На­приклад, при одержанні з їх вини зайвих сум пенсії на них по­кладається обов'язок відшкодувати завдану шкоду.

Характерною особливістю соціально-забез печу вальних правовідносин с те, що на відміну від багатьох інших право­вих відносин вони в ідеалі як відносини суспільні не можуть існувати позо сферою правового регулювання. Та обставина, що при характеристиці предмета права соціального забезпе­чення ми виходили із класичного їх розуміння як суспільних відносин, що існують у сфері соціального захисту і потребу­ють свого законодавчого впорядкування, стаючи тим самим предметом права, зовсім не означає, що об'єктивно такі відносини можливі без правового регулювання. Якщо інші суспільні відносини (майнові, трудові, сімейні, земельні то­що) можна уявити і без їх правової форми, то відносини соціального захисту завжди с правовими відносинами. Адже не можуть існувати відносини з нарахування й виплати, наприклад, пенсій, якщо попередньо не буде проголошено право на пенсію. Так само не можна отримати субсидію на покриття комунальних послуг, якщо держава не гарантува­тиме такої можливості. Отже, соціально-забезпечувальні відносини у їх ідеальному вигляді завжди мають правову форму. Т у традиційному значенні суспільних відносин як таких, відносин соціального захисту не буває¹.

■Сучасний стан розпитку суспільних відносин у державах з високим рівнем пра­вового.забезпечення фактично впключяс існування не правових форм цих відносин. Навіть якщо врахувати, що частина відносин все ж врегульовується іншими видами соціальних норм (моральними, звичаєвими, релігійними, корпоративнії ми тонні), відсоток відносин, що забезпечуються правовими нормами, о абсолютно найвищим. Тому коли ми відзначаємо, що існують, на­приклад, відносини купітїлі-ііродажу, трудові, сімейні чи інші, то ми тим самим уявляємо, що йдеться відразу про правові види цих відносин. Всі вони вже врегульовані правовими нормами і поза правом практично не існують.

\-.і гильни харіїніперистпка социігіьно-.шбслісчіівагіьних праекшиЬіосин

Зазначена обставина досить суттєво вплинула по характер

ндичних фактів, які породжують виникнення, зміну та

н чинення соціально-забезпеч у вальних правовідносин.

іьіпе того, при цьому визначальними тут все ж є юридичні

■ к'ти, які виступають підставами виникнення цих відно-

Гллузева наука такі факти, що лежать в основі соціально­
го снувальних правовідносин, називні-: юридичними і
.адами, виділяючи при цьому три необхідні елементи і
лдичіюго фактичного складу (окремі юридичні факти). Це |<
родусім об'єктивні обставини (факти), а також волсвияв-
,іпя особи на отримання конкретного виду соціального за- | |
шочення І рішення компетентного органу про прпзпачен- ' >
відповідного виду соціального забезпечення. Кожен із цих І і
-плинних фактів, що у сукупності формують юридичний \,
іад, г, необхідним для виникнення еоціально-зобезпечу- §.
!ьних правовідносин. Відсутність хоча б одного з еле- ||
лтів цього ланцюжка виключає можливість становлення |
жових відносин. і.!■
Об'єктивні факти — це такі передбачені юридичними ігор- іц
^і 11 конкретні соціальні обставини, які є необхідними для::-
пикнення у особи права на певний вид соціального забез- ]'.
іоння. Воші бувають абсолютно та відносно об'єктивними ■[
ктами.,; і
Абсолютно об'єктивними фактами, тобто такими, що не П
іежать від волі самого суб'єкта правовідносин, вважають-,!
соціальні ризики та стать особи. Вони визначають вид пра- і
'йдноеин та умови їх динаміки.;■
Відносно об'єктивними фактами с обставини, наявність!;
відсутність яких ставиться у залежність від волі суб'єктів
мвовідносин. Такими є страховий стаж особи, її заробіток
деякі інші.

Другий елемент юридичного складу повністю стосується ^!:

і'ри свідомого волевиявлення суб'єкта права на соціальне ''
"іезпечення, а тому такі факти прийнято називати діями.
об правовідносини соціального забезпечення постали в ре-

Розділ 4. Правовідносини соціального забезпечення

альності, необхідним є волевиявлення (ініціатива) громадя­нина або іншої, визначеної законодавством, особи, яка діє в інтересах отримувача. Волевиявлення зазвичай має письмо­ву форму і проявляється у вигляді заяви до відповідного ком­петентного органу, який ухвалює рішення про надання особі належного виду соціального забезпечення.

Найбільш характерним прикладом елементів волевияв­лення, що властиві правовідносинам соціального забезпечен­ня, можуть бути підстави виникнення пенсійних правовідно­син усіх видів. Вони постають за наявності визначеної у зако­нодавстві певної сукупності юридичних фактів, яка є індиві­дуальною для кожного з видів таких правовідносин. Так, для виникнення пенсійних правовідносин за віком юридичний склад повинен містити такі елементи: досягнення особою пенсійного віку; наявність страхового стажу зазначеної три­валості; волевиявлення громадянина та рішення компетент­ного органу про призначення пенсії. Для виникнення пен­сійних правовідносин у зв'язку із забезпеченням інвалідів юридичними фактами є: наявність однієї з трьох груп інва­лідності у поєднанні з її причиною (загальне чи професійне захворювання); наявність страхового стажу певної трива­лості (для пенсійного забезпечення по інвалідності внаслідок загального захворювання); волевиявлення інваліда та акт відповідного компетентного органу про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю.

Необхідним елементом юридичного фактичного складу є і рішення державного органу. Саме воно і зумовлює динаміку соціально-забезпечувальних правовідносин.

Рішення про призначення пенсії констатує наявність усіх необхідних умов для виникнення, зміни чи припинення пенсійних правовідносин. У фактичному складі — це завер­шальний елемент, який у сукупності з іншими призводить до певних юридичних наслідків — призначення соціальної ви­плати, зміни її розміру, припинення виплати тощо.

У сфері недержавного пенсійного забезпечення зовнішнім проявом волевиявлення сторін (скажімо, пенсійного фонду

4.2. Загальна характеристика соціально-забезпечувальних правовідносин

та вкладника) може стати пенсійний контракт. Змістом цьо­го договору вважатимуться пенсійні ризики, настання яких зумовлює виникнення у особи-учасника права на пенсію, істотні умови застосовуваної пенсійної програми та умови ре­алізації пенсійного права особи. Укладення пенсійного кон­тракту є первинним елементом юридичного фактичного складу у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Варто зазначити, що традиційна класифікація юридич­них фактів за правовими наслідками на правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі у сфері соціального забез­печення є до певної міри умовною. Тут за певних обставин один і той самий юридичний факт може мати різні правові наслідки. Так, смерть пенсіонера припиняє правовідносини з матеріального забезпечення пенсією за віком і може стати підставою для призначення виплати у зв'язку із втратою го­дувальника.

Соціально-забезпечувальні правовідносини, утворюючи єдину цілісну структуру, є, тим не менше, досить неоднорід­ними, що дає підстави класифікувати їх за різними кри­теріями.

Найпоширенішою можна визнати класифікацію за вида­ми соціального забезпечення, де, як відомо, виділяють пен­сійне забезпечення, допомоги, соціальні пільги та соціальне обслуговування. Зазначені види зумовлюють відповідний поділ соціально-забезпечувальних правовідносин на пен­сійні, допомогові та правовідносини щодо надання соціаль­них пільг і обслуговування. Натомість чимало з цих видів можна класифікувати на окремі підвиди залежно від виду соціального забезпечення, на який претендує особа. Так, правовідносини у сфері державного пенсійного забезпечення поділяють на правовідносини пенсійного забезпечення за віком, у зв'язку з інвалідністю внаслідок загального захво­рювання, внаслідок професійного захворювання та внаслі­док втрати годувальника (у солідарній пенсійній системі), щодо забезпечення довічною пенсією чи одноразовою випла­тою (у накопичувальній системі).

Розділ 4. Правовідносини соціального забезпечення

4.3. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин

Для класифікації допомогових правовідносин, як і для класифікації самих видів допомог, використовуються дещо інші критерії. Так, за характером суб'єктного складу всі ці правовідносини поділяються на правовідносини з надання соціальних допомог сім'ям з дітьми, тимчасово непрацездат­ним громадянам, безробітним, малозабезпеченим особам, особам, що постраждали внаслідок аварій, катастроф, сти­хійного лиха; а за джерелами фінансування — на правовід­носини по допомозі в системі загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування та у бюджетній сфері.

Чимало з цих видів потребує ще більш детального поділу. Так, класифікуючи допомоги сім'ям з дітьми за соціальним ризиком, можна виділити: допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, одноразові допомоги при народженні дитини, до­помоги для догляду за дитиною, допомоги на дітей одиноким матерям тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: