Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Суб'єкти, які забезпечують реалізацію права на соціальне забезпечення




Суб'єктами, які забезпечують реалізацію належних особам прав на соціальне забезпечення, є суб'єкти, що безпосередньо надають таке забезпечення, і суб'єкти, які сприяють особам у його отриманні. Залежно від підстави надання соціального


 




Розділ 5. Суб'єкти права соціального забезпечення

забезпечення суб'єктів, які його надають, можна поділити на тих, які це роблять відповідно до законодавства, і тих, які на­дають його на добровільних засадах. Такими, що надають соціальне забезпечення відповідно до законодавства, є дер­жавні органи спеціальної компетенції, соціальні страхові фонди, спеціалізовані державні підприємства та установи.

Суб'єктами права соціального забезпечення виступають такі державні органи: Міністерство праці та соціальної політики України; Міністерство України з питань надзви­чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслід­ків Чорнобильської катастрофи; обласні і районні управ­ління праці та соціального захисту; Фонд України соціально­го захисту інвалідів; органи державної служби зайнятості. Основною функцією кожного з цих органів є надання насе­ленню в межах своєї компетенції різних видів соціального забезпечення. Головними з повноважень цих суб'єктів є їх обов'язки саме у сфері соціального забезпечення громадян.

Найбільш відомим спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері соціального забезпечення є Міністерство праці та со­ціальної політики України. Його повноваження визначаються Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від ЗО серпня 2000 р. № 1035/2000. Міністерство праці та соціаль­ної політики України належить до так званих функціональних міністерств. Це означає, що сфера його діяльності визначається соціальною функцією держави, тобто цей орган має забезпечу­вати реалізацію та захист соціальних прав громадян.

Основними завданнями Міністерства праці та соціальної політики України є:

1) участь у формуванні та забезпеченні реалізації держав­ної політики у сфері зайнятості, соціального захисту насе­лення, у тому числі ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи, соціального страхування, оплати, норму­вання та стимулювання праці, умов праці, пенсійного забез-


5.4. Суб'єкти, які забезпе ч ують реалізацію права на соціальне забезпечення

печення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції;

2) керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціону­ванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкуренто­спроможності робочої сили;

3) розроблення і здійснення заходів для посилення моти­вації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нор­мування;

4) забезпечення через систему підпорядкованих йому ор­ганів реалізації права громадян на соціальний захист шля­хом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим грома­дянам, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;

5) забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення дер­жавного нагляду за додержанням роботодавцями вимог за­конодавства про працю;

6) розроблення заходів, спрямованих на реалізацію полі­тики грошових доходів населення.

7) забезпечення здійснення Пенсійним фондом України заходів у сфері пенсійного забезпечення та соціального стра­хування.

На місцевому рівні державними органами, наділеними по­вноваженнями у сфері соціального забезпечення населення, є головні управління праці та соціального захисту населен­ня обласних, Київської міської державних адміністрацій, управління праці та соціального захисту населення Севас­топольської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення районних, район­них у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. Правовою базою діяльності цих органів є Типове положення про головне управління праці та соціального захисту насе-


 




Розділ 5. Суб'єкти права соціального забезпечення

лення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. № 1498.

Головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій і управ­ління праці та соціального захисту населення Севастопольсь­кої міської державної адміністрації є структурними підроз­ділами обласних, Київської та Севастопольської міських держ­адміністрацій, що утворюються головами обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, підзвітними і підконтрольними головами відповідних держадміністрацій та Мінпраці. Підзвітність і підконтрольність управлінь праці та соціального захисту населення Міністерству праці та соціаль­ної політики не означає, що ці управління є територіальними органами названого міністерства.

Основними завданнями обласних та районних управлінь є забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потре­бують допомоги та соціальної підтримки з боку держави; забезпечення у межах своїх повноважень дотримання зако­нодавства про працю й охорону праці, зайнятість, загально­обов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення та соціальний захист населення.

У сфері соціального забезпечення діють також спеціалізо­вані органи, до повноважень яких віднесено соціальне забез­печення окремих категорій громадян. Такими є Державна служба зайнятості, що має своїм завданням соціальний за­хист безробітних, Фонд України соціального захисту інва­лідів, а також Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи.

Державна служба зайнятості була утворена на базі служби працевлаштування1, що існувала раніше. Відповідно до Поло-

1 Постанова Ради Міністрів Української РСР «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» від 21 грудня 1990 р. № 381.


5.4. Суб'єкти, які забезпечують реалізацію права на соціальне забезпечення

ження про державну службу зайнятості, затвердженого по­становою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. № 47, у структурі державної служби зайнятості є Державний центр зайнятості Мінпраці, центр зайнятості Автономної Рес­публіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські і районні у містах цент­ри зайнятості. Крім того, до її складу входять центри ор­ганізації професійного навчання незайнятого населення, цен­три професійної орієнтації населення та інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Особливістю правового статусу органів державної служби зай­нятості є те, що вони, з одного боку, перебувають в управлінні Міністерства праці та соціальної політики, а з іншого — вико­нують відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державно­го соціального страхування України на випадок безробіття.

Одним із органів, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері соціального захисту окремих категорій на­селення, донедавна був Державний комітет України у спра­вах ветеранів, центральний орган виконавчої влади, діяль­ність якого спрямовувалася і координувалася Кабінетом Мі­ністрів України через міністра праці та соціальної політики України. Основними завданнями Комітету були: участь у формуванні соціальної політики щодо ветеранів війни, вете­ранів праці, ветеранів військової служби; забезпечення реа­лізації державної політики у сфері соціального захисту вете­ранів війни; здійснення заходів щодо увічнення пам'яті за­гиблих під час бойових дій, ліквідації соціальних наслідків воєн та воєнних конфліктів, щодо патріотичного виховання населення. Указом Президента України від 20 квітня 2005 р. Державний комітет України у справах ветеранів лікві­довано, а виконання його функцій передано Міністерству праці та соціальної політики України.

Одним із суб'єктів права соціального забезпечення, на який законодавством покладено здійснення соціального за-


 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных