СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Мексика— країна в Північній Америці, яка була колискою низки давніх цивілізацій Нового Світу

ВСТУП

Мексика— країна в Північній Америці, яка була колискою низки давніх цивілізацій Нового Світу.
Мексика - країна найдавніших цивілізацій. На її території протягом багатьох тисячоліть жили численні індіанські племена. Упродовж років Мексика була відома в основному своїми узбережжями, омиваними хвилями Тихого океану, Карибського моря і Мексиканської затоки, а також як місце, де прекрасний відпочинок можна поєднати з неповторними пізнавальними екскурсіями. Мексика не має собі рівних. В ній поєднуються дивовижна природа, прекрасні пляжі і сніжні вулкани, багатюща історія з археологічними пам'ятками ацтеків і майя та безліччу райських куточків, оточених лагідними хвилями.

Мексика славиться різноманітністю своїх курортів. Одним із найвідоміших та найпопулярніших місць для відпочинку в Мексиці є Акапулько. Культурних пам'яток тут мало, але задоволення можна отримати від занять водними видами спорту - плаванням, пірнанням, водними лижами, які повністю заволодіють вашою увагою. Це місце також славиться своїми розважальними закладами. Дискотек тут навіть більше ніж пляжів.

Акапулько або ж Перлина Тихого океану - курорт із чудовою природою. Дві чудові затоки, дивовижне природне оточення, теплі пляжі, прохолоду на яких створюють численні пальми - все це робить Акапулько кращим містом у тропічному раю. Місто-порт Акапулько - знаменита нічна столиця Мексики. Це місто розваг, шоу, казино та ресторанів. Осередок туристичного життя Акапулько - лагуна Пії-де-ла-Куеста з відмінними пляжами і ресторанами на північній околиці міста. Акапулько також приваблює туристів своїм кліматом. Тут, за статистикою є 360 сонячних днів у році. Любителі шопінгу теж зможуть відвести душу. У цьому місті є все - від бутиків і дорогих молів, до крамниць ремісників, де можна дешево купити ювелірні вироби зі срібла та інші товари, зроблені руками майстровитих мексиканців.

Ще один рай для відпочинку - це Канкун, найбільш відвідуване місце в Карибському басейні, знаменитий чудовими пляжами і вражаючими руїнами індіанців майя. Води туттеплі і кришталево чисті, середня температура весь рік 26-28 градусів. Тут найбільша і найкрасивіша колонія морських рифів, а Чорний кораловий риф, відкритий 20 років тому Жа-ком Кусто, збирає любителів підводного плавання з усього світу.

РОЗДІЛ I.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕКСИКИ

1.1. Загальні відомості про країну

Ме́ксика, офіційно Мексика́нські Сполу́чені Шта́ти— країна в Північній Америці, яка межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки, на півдні з Гватемалою, Белізом. Мексика також омивається на заході Тихим океаном, на південному сході Карибським морем та на сході Мексиканською затокою. Мексиканські Сполучені Штати — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко.

Мексика — п'ята за величиною країна на американському континенті та 14-та у світі. З населенням 118 мільйонів чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення у світі. Мексика — член ООН, ОАД, Латиноамериканської асоціації інтеграції, Латиноамериканської економічної системи. Мексика була колискою низки давніх цивілізацій Нового Світу.

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава. У статті 2 Конституції Мексики країна визначається як полікультурна нація, заснована на принципах корінних народів. Сучасна Мексика є "змішаною" нацією, або нацією "метисів"; як висловився ще 1925 року Хосе Васконселос Кальдерон, це сплав усіх рас, як етнічний, так і культурний.

Понад 60% населення складають іспано-індіанські метиси, 29% - індіанці різних племен, 10% - прямі нащадки європейців і 1% - інші нечисленні народності. Усі ці етнічні та расові групи і складають єдиний мексиканський народ.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Серед національних меншинств, складених іммігрантами з інших країн, в Мексиці найбільшу присутність, в порядку спадання, мають американці США, іспанці, німці, італійці, британці, кубинці, французи, китайці, росіяни, ліванці, євреї, цигани, чилійці, перуанці, корейці, філіпінці, греки, ірландці, австрійці, угорці, поляки, бельгійці, пуерторіканці, сирійці та турки.

1.2. Історія Мексики

Історія Мексики має близько 3000 років. На території сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, майя й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.

Ернан Фернандо Кортес — завойовник Мексики.

Зруйнувавши цивілізацію ацтеків, іспанці назвали цю територію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.

У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрали Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатором країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це в свою чергу призвело до загострення напруженості з Сполученими Штатами і до Мексикансько-Американської війни в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.

Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трирічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на територію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.

Роки президентства Порфіріо Діаса (1876–1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його сваволя, беззаконня, конфіскації та жорстокі методи придушення опозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, а після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, в якій відзначилися такі національні герої як Франсіско Війя та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президентство наступних трьох президентів супроводжувалося насильством і вбивством двох з них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президентства Плутарко Еліас Кайєс, який в 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Інституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.

Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президентства Лазаро Карденаса обраного перший раз на шестирічний термін, були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.

1.3. Географія Мексики

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і суміжні території становлять 12 % території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центрально-американською країною.

На півночі Мексика межує зі США — (кордон — 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 km², сюди ж входять 6000 km² острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьерра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканічний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сур простирається на сході від штату Мічоакан до штату Охака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканічному Поясі: Піко де Орісаба (5 700 м.), Попокатепетль (5 462 м.), Істаккіуатль (5 462 м.) та Невадо де Толука (4 577 м.). В долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.

Клімат більшої частини Мексики тропічний, на півночі — субтропічний, дуже мінливий залежно від характеру рельєфу. Зі сходу та заходу на територію Мексики проникають вологі тропічні повітряні маси, що рясно зрошують навітряні схили гір. Північно-західна територія країни незахищена від вітрів, що дмуть з центральних частин Північної Америки, і має сухий континентальний клімат.

Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що обрамляють його, на північному заході — гористий півострів Каліфорнія, на півдні — гірська область Чьяпас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000–2000 м, складається з численних широких плоских акумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.

Півострів Каліфорнію утворюють гірські масиви висотою 800–1000 м (найбільша висота 3078 м). Південна частина країни відділена від Мексиканського нагір'я западиною ріки Бальсас, на південь від якої лежить гірський район Південної Сьєри-Мадре, що складається з хребтів висотою 3 тис. м. На Теуантепекському перешийку гори знижуються до 300 м, берегова низовина Мексиканської затоки розширюється і далі на схід займає майже увесь півострів Юкатан. Продовженням гірських підвищень на півдні є вулканічний масив Чьяпас і хребет Південна Сьєра-Мадре (3703 м).

1.4. Культура Мексики

У колоніальний період найбільш високого розвитку досягла мексиканська архітектура. Під керівництвом іспанських зодчих, переважно священнослужителів, індіанці звели безліч культових і світських будівель у ренесансному і барочному стилях, які у ту епоху переважали в Іспанії. Святковий вигляд куполам і фасадам додавав кахельний декор. Стіни храмів прикрашалися масштабними фресками.

Протягом 19 ст. у розвитку мексиканського мистецтва не спостерігалося значних зсувів. На Всесвітній паризькій виставці 1889 р. Мексика вибудувала свій павільйон у мавританському стилі, характерному для Іспанії 14 ст. У 1909 р., напередодні падіння диктатури Порфіріо Діаса, у Мексику повернулися художник Дієго Рівера (1886–1957) і теоретик мистецтва Лікар Атль (псевдонім Херардо Мурільо, 1875–1964). До того часу у національному образотворчому мистецтві відзначилися дві великі фігури: автор гравюр Хосе Гуадалупе Посада (1851–1913) і живописець Франсісько Гойтія (1884–1960).

На початку 1920-х років міністр освіти Хосе Васьконселос (1881–1958) замовив ряду молодих художників масштабні розписи на стінах деяких громадських будівель. Ці художники, прозвані муралістами (від ісп. mura — настінний розпис) — Дієго Рівера, Хосе Клементе Оросько (1883–1949), Давид Альфаро Сікейрос (1896–1974), Руфіно Тамайо (1899–1991), Хесус Герреро Гальван (1910–1973), Мігель Коваррубіас (1904–1957) — намагалися поєднувати сучасну пластику з тематикою і естетикою доколумбових мексиканських культур. Колосальні за розмірами фрески і мозаїки муралістів являють собою не стільки розпис на стінах, скільки стіни-картини, що створюють справді архітектурний простір. Мексиканський муралізм значно вплинув на мистецтво всієї Латинської Америки, особливо країн Андського регіону. Настінні розписи досі залишаються найпрестижнішим жанром мексиканського живопису. З сучасних художників найбільшої популярності досяг Луїс Гуевас.

Характерна риса сучасної мексиканської архітектури — синтез новітніх тенденцій з традиціями індіанської архітектури і гармонійне поєднання сталі, бетону, скла з настінними розписами і мозаїчними панно. Яскравий зразок цієї архітектури являє Університетське містечко, відкрите у 1954 р., де розміщується Мексиканський національний автономний університет. Олімпійські ігри 1968 р., проведені у Мехіко, послужили стимулом для зведення ряду прекрасних сучасних будівель і реставрації шедеврів колоніальної архітектури.

Мексиканські індіанці мали досить розвинену музичну культуру. У своїй книзі Індіанська монархія (Monarquia Indiana) іспанський хроніст і місіонер Хуан де Торкемада дає живий опис пронизливої і ритмічної музики ацтеків. Вокальна й інструментальна музика ацтеків будувалася на пентатонних звукорядах (приблизно відповідають чорним клавішам фортепіано) і не знала півтонів. Музичний інструментарій ацтеків включав різного типу барабани, брязкальця з висушених плодів, скребки, дзвоники, флейти і морські раковини з просвердленими у них отворами, які видавали звуки на зразок тромбона. Струнних інструментів індіанці не знали. Іспанці навчили індіанців діатонічному звукоряд, контрапункту і грі на струнних. Народна креольська музика Мексики відрізняється багатством і різноманітністю. З жанрів мексиканського пісенного фольклору найбільшу популярність придбав корридо, різновид народної балади. Цей пісенний жанр розвинувся на основі іспанського романсу 15-16 стст., але знайшов глибоко своєрідну тематику і стилістику. Він будується з чотиривіршів з точною римою (на відміну від асонансних рим іспанського романсу), виконується під акомпанемент гітари з повторенням мелодійних фраз кожного куплета. Класикою жанру став значний підрозділ корридо мексиканської революції, що склався у 1910-1920-ті роки.

1.5. Туризм в Мексиці

Важлива галузь господарства Мексики – туризм. Його розвитку сприяють: багата культурна і природна спадщина, розвинена мережа автошляхів, наявність поруч в США платоспроможної клієнтури. Щороку країну відвідують 6 млн. туристів, переважно із США. Головними принадами для туристів є столиця Мехіко і стародавні центри цивілізації ацтеків та майя на центральному нагір'ї та на півострові Юкатан. Особливою популярністю серед них користуються Паленке і Чічен-Іца. Світове визнання отримала курортна зона «Мексиканська Рив'єра» з центром Акапулько на тропічному узбережжі Тихого океану.

Зовнішня економічна орієнтація Мексики спрямована в бік США. Туди надходить 75% товарного експорту – нафта, природний газ, руди металів, овочі і фрукти, а також продукція «макіладорас». Потоки туристів з півночі рухаються навстріч потокам дешевої мексиканської робочої сили на північ, у США. Це «брасерос» – сезонні сільськогосподарські мігранти і «чіканос» – нелегальні мігранти. На північ спрямована і транспортна система Мексики. Так поступово формується «НАФТА» – «Північноамериканська зона вільної торгівлі», в яку пропонують включити США, Канаду і Мексику.

Найважливішою частиною Мексики є південь Мексиканського нагір'я – тьєрра темплада, що лежить на висоті 2000-2500 м н.р.м. Це район «цілорічної весни» – в природному стані високотравна савана з помірними температурами, достатнім зволоженням, родючими чорними грунтами і густою річковою мережею. Вже за 2000 р. до н.е. тут існувала землеробська культура. В доколумбову епоху, в колоніальну епоху і зараз саме тут концентрується населення.

В 1325 р. тут була заснована столиця ацтеків – Теночтітлан. Іспанці її зруйнували в 1521 p., але на тому ж самому місці була побудована нова столиця – Мехіко. Зараз в її метрополітені (2390 км кв.) проживає 19 млн. чоловік. Це місто, якому немає конкурентів у країні, і яке є одним з найбільших у світі. Одночасно це уособлення нового типу гігантських міст, які виникли в другій половині XX ст. в слаборозвиненому світі. Його величезні розміри співіснують з низькою, порівняно з містами розвинених країн, ефективністю і гіпертрофованими проблемами.

Мехіко виконує столичні, фінансові, управлінські, торгові, промислові, наукові, культурні і транспортні функції. Його частка в економіці країни значно більша від частки населення. Тут зосереджена 1/2 обробної промисловості, 40% наукових працівників. Його культурне і спортивне обличчя мають світове значення. Університет існує з 1551 р. Національний музей антропології – один з найбільших у світі. В 1968 р. тут відбулися Літні Олімпійські ігри (єдиний приклад в Латинській Америці). Разом з тим, всі гострі проблеми «вибуху урбанізації» знайшли в Мехіко свій класичний вираз. Чимало проблем природного характеру. Тричі за останній час (1857, 1961 і 1985 pp.) Мехіко страждав від землетрусів. Надто великим є «тиск» на природу. Грунт під містом внаслідок надмірного забору підземних вод осідає, довколишні гори стали перешкодою для природного повітрообміну. Ще гострішими є соціальні проблеми цього гіганта.

1.6. Етнічний склад,мова та релігія країни.

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936–1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика — найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль (мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), майя та інші.

З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89 % віруючих мексиканців — католики, 6 % — протестанти, 5 % — прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.

1.7. Відносини з Україною

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 14 січня 1992 року. Посол Мексиканських Сполучених Штатів у Республіці Польща Франсіско Хосе Крус Гонсалес є послом Мексики в Україні за сумісництвом.

З березня 1999 року у м. Мехіко функціонує Посольство України у Мексиканських Сполучених Штатах.

24—26 вересня 1997 року Мексиканські Сполучені Штати з офіційним візитом відвідав Президент України Л. Д. Кучма. Візит надав необхідного динамізму процесу становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, були закладені підвалини договірно-правової бази двосторонніх відносин.

У січні-лютому 2002 р. відбувся обмін особистими посланнями Президента України Л. Д. Кучми та Президента Мексики В.Фокса, а також міністра закордонних справ України А. М. Зленка та міністра закордонних справ Мексики Х.Кастаньєди з нагоди 10-річчя встановлення дипвідносин між Україною та Мексикою.

У березні 2002 р. відбувся робочий делегації експертів України до Мексики, під час якого була парафована двостороння Угода про торговельно-економічне співробітництво.

Також у березні 2002 р. Мексику відвідала офіційна делегація України на чолі з Державним секретарем Мінекономіки та за питань європейської інтеграції В. Л. Першиним, яка взяла участь у Конференції ООН з питань фінансування розвитку (м. Монтеррей).

За даними Держмитслужби України обсяг торгівлі у 1999 р. становив 26,612 млн дол. США (експорт з України 24,346 млн дол. США, імпорт — 2,266 млн дол. США), у 2000 р. — 55,936 млн дол. США (експорт — 50,551, імпорт — 2,385), у 2001 р. — 68,587 млн дол. США (експорт — 66,576 млн дол. США, імпорт — 2,011 млн дол. США).

У товарній номенклатурі українського експорту домінують металопрокат, труби, вироби з чорних металів, феросплави, авіаційні двигуни, трансформатори, електро- та радіолокаційна апаратура, добрива; імпорту — тютюнова сировина, перець, фарбувальна сировина. Слід зазначити, що введення з вересня 2001 р. урядом Мексики підвищеної ставки мита на імпортовану металопродукцію з ряду країн, у тому числі, походженням з України, може негативно вплинути на розвиток двосторонньої торгівлі.

Україна і Мексика співпрацюють у науковій сфері. З 1990 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» підтримує зв'язки з Національним політехнічним інститутом м. Мехіко, а з 1993 року Харківський політехнічний інститут ім. Жуковського — з Інженерним інститутом Національного автономного університету м. Мехіко.

РОЗДІЛ II. ГЕОГРАФІЯ ІСТОРИЧНИХ ЦЕНТРІВ МЕКСИКИ

2.1. Давнє місто Чічен-Іца

Чичен-Іца — стародавнє місто на півночі Юкатану. Засноване у VIII столітті представниками майянського племені іца у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

У Х столітті іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».

У 1194 році чиченські війська в битві біля Чикенчеена зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана Хапайкан. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили майяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — Чакшибчак із рештками своїх прибічників втік до Петен-Іци.

У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Майяпана.

Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно знелюдніла.

На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу майя. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.

Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським Національним інститутом антропології та історії (es:Instituto Nacional de Antropología e Historia, INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.

2.2. Історичний центр міста Пуебла

Пуебла— столиця та найбільше місто мексиканського штату Пуебла. Населення міста становить 1 399 519 мешканців— це четверта за розміром міська агломерація країни. Пуебла є важливим промисловим, культурним та освітнім центром центральних та південно-східних районів Мексики, також це одне з найстаріших колоніальних міст континенту.

Місто засноване в 1531. Збереглася прямокутна мережа вулиць (план архітектора А. Камачо), житлові будинки і 86 церков (споруди різноманітно прикрашені поліхромними кахлями і різьбленням.), парки і фонтани колоніальної епохи. Ренесанс, з межами готики і бароко, грандіозний кафедральний собор, монастирі Санто-Домінго і Сан-Франсисько. Церкви доби бароко - Гуадалупе, Ла Компаньія, Нуестра Сеньйора де ла Лус., «Каса де Альфеньіке» (нині Музей штату Пуебла) і ін. житлові будинки XVI-XVIII ст. Музей мистецтва «Х. Л. Бельо-і-Гонсалес». Чолула (піраміда часу тольтеков, найбільша в Мексиці, довжина підстави 440 м, висота 77 м, на вершині — церква Вірхен де лос Ремедіос, (1554), збудована заново в 1874; монастир Сан-Габрієль.

2.3. Історичний центр міста Морелія

Морелія — столиця та найбільше місто мексиканського штату Мічоакан. Місто розташоване на висоті 1921 м над рівнем моря в долині Ґуаянґарео, оточене пагорбами Пунуато і Кінсео. Населення міста з околицями становить 642 тис. мешканців (608 тис. власне у місті, перепис 2005 року). Муніципалітет Морелія, центром якого є місто, займає площу 1 199 02 км² та має населення 684 тис. мешканців, також включаючи міста Морелос і Капула.

Історичний центр міста, що містить понад 1000 колоніальних будівель та церков, з 1991 року занесений до списку Світової спадщини.

До прибуття іспанців долина Ґуаянґарео на навколишні райони були населені індіанцями Пірінда. Іспанське місто було засноване 18 травня 1541 першим віце-королем Нової Іспанії Антоніо де Мендосою під назвою «Сьєдад-де-Мічоакан» (Ciudad de Michoacan). Також тут були оселені 50 знатних родин індіанців Пурепеча (перевезених з Пацкуаро і Тіріпетіо). В 1545 році місто було перейменоване на Вальядолід.

Протягом довгого часу місто залишалося конкурентом у регіоні місту Пацкуаро, проте на відміну від останнього, населеного індіанцями, Вальядолід був переважно іспанським, населеним нащадками конкістадорів та переселенцями з метрополії. В 1547 році поселення офіційно отримало статус міста, а в 1553 році отримало власний герб.

Суперництво між Пацкуаро і Вальядолідом стало очевидним під час вибору місця розташування центру єпископства Мічоакан. Хоча іспанця наполягали на тому, щоб зробити єпископським містом Вальядолід, перший єпископ Мічоакану Васко де Кіроґа, що завжди захищав індіанців від іспанців, зробив столицею Пацкуаро. В 1571 році, через шість років після смерті Кіроґи, король Філіп II перенес єпископську столицю до Вальядоліду. В 1580 році Вальядолід також замінив Пацкуаро в якості столиці провінції Мічоакан.

Протягом колоніального періоду у місті було засновано велике число релігійних орденів, що зробило місто важливим центром мистецтва та культури Нової Іспанії.

Історичний центр міста (Centro Histórico), що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО, охоплює приблизно 150 міських кварталів у центрі міста, що приблизно відповідає розмірам міста наприкінці 18 століття.

Більша частина ісоричних будівель відноситься до колоніального періоду. Найвідомішими є Собор Морелії в стилі Бароко (закінчений в 1744 році), конвент Сан-Франсіско (збудований в 1513 році), Конвент Сан-Аґустін (закінчений в 1550 році); колледж і храм Ла-Компанія-де-Хесус (зараз відомий як палац Клавіхеро, будівництво почалося в 1580 році), конвент Ель-Кармен (1597 рік), конвент Санта-Катаріна та інші.

Через центр міста також проходить акведук, збудований між 1785 і 1789 роками.

2.4. Давнє місто Теотіуакан

Теотіуакан — величезне доколумбове місто в долині Мехіко, на території якого розташовані найбільші піраміди Месоамерики (піраміда Сонця є другою за висотою у світі після піраміди Хеопса в Єгипті). Крім пірамідальних структур, Теотіуакан відомий великим комплексом житлових споруд (так звана «Вулиця Мертвих») та яскравими і добре збереженими фресками.

Первісна назва міста залишилась невідомою. Майя іменували його Вітенах або Хонохвіц. Але сьогодні поширенішою є назва, що дали покинутому на той ча місту ацтеки. З мови науатль Теотіуакан перекладається як «місто, де люди ставали богами».

Місто досягло свого розквіту в 1 тисячолітті н. е., коли воно було найбільшим містом Америки та одним з найбільших у світі, протягом цього періоду його населяли понад 100 тис. мешканців. Цивілізація, що збудувала місто, також відома під назвою Теотіуакан, місто було її політичним та релігічним центром, а її вплив поширювався на всю територію Месоамерики, частково через прямий контроль, а частково через культурний вплив (точні кордони держави та залежних територій залишаються невідомими), що простежується у виробах та архітектурі багатьох поселень регіону. Етнічний склад мешканців міста залишається предметом досліджень, ймовірні кандидати включають науа, отомі і тотонаків, часто припускається, що місто було багатонаціональним.

Найбільшою перешкодою у вивченні історії міста стала повна відсутність письмових джерел. Їх нема ні на кам'яних стінах, ні в храмах, ні в похованнях. Знайдена значна кількість стінописів в місцевих помешканнях, але написів вони не мають теж. Переважають зображення богів, оголених та розкішно одягнених людей, сцени жертвоприношень, в тому числі кривавих.

Ці стінописи та інтерпретації археологічних артефактів залишаються єдиним джерелом свідоцтв про минуле міста. Особливістю стінописів стала відсутність портретних зображень, а ті, що є, не можуть бути портретами.

2.5. Резерват китів Ель-Віскаїно

Біосферний резерв Ель-Віскаїно — природоохоронна територія в мексиканському штаті Баха-Каліфорнія-Сюр на півострові Каліфорнія між Тихим океаном та Каліфорнійською затокою, включаючи узбережжя обох. Резерв має площу 25 467 км² і є найбільшим та найрізноманітнішим біосферним заповідником Латинської Америки.

Середні днівні температури складають від 18º до 22 ºC, нічні значно нижче. Кількість опадів невелика, менш ніж 80 мм на рік, інколи трапляються роки загалом без дощів, а інколи випадають значні зливи. Річки району зазвичай не досягають океану. Постійні вірти привели до утворення численних дюн. Найбільші висоти резерву розташовані на сході, досягаючи 1600 м над рівнем моря, тут температури нижчі, а вершини інколи вкриваються снігом узимку. Вулкан Асуфре зберігає активніть та є джерелом геотермальної енергії. Також до парку входять 16 островів та острівців, найбільші з них Навідад, Асунсьйон та Сан-Роке

Головною перлиною Віскаїно є резерват китів різних видів, до них належать блакитні і горбаті кити. У сезон міграції сірі кити відпливають до вод бухти Охо-де-Льебре і Сан-Ігнасіо, щоб відшукати пару і обзавестися потомством. Щороку у водах заповідника Ель-Віскаіно з'являються на світ приблизно 900 китенят.

Ель-Віскаіно дуже люблять туристи. Особливо це місце подобається дайверам, оскільки тільки тут можна спокійно спостерігати за поведінкою китів з маленького відстані. Це дуже прекрасне дійство.

У стародавні часи місця заповідника були заселені індіанцями, які належали до племені кочімі. Про це свідчать результати археологічних досліджень. В таких популярних для піших екскурсій горах Сьєрра-де-Сан-Франсиско, де багато пам'ятників старовини, археологи знайшли наскельні панно приблизно 1 100-тих і 1300-тих років до н. е. зображення, нанесені на стелі і стіни печер.

У XVII столітті ці малюнки знайшов єзуїт Франсіско Хав'єр. Туристів обмежують у доступі до цих малюнків, так як пам'ятник стародавнього мистецтва, що включає близько 250 об'єктів, знаходиться під охороною мексиканської держави

РОЗДІЛ III. ГЕОРАФІЯ ПЛЯЖНИХ КУРОРТІВ МЕКСИКИ

3.1. Акапулько

Акапулько— морський порт і чудове місце відпочинку в Мексиці для тих, хто любить нічні та гучні вечірки.Звідси також експортують морепродукти і тропічні фрукти. Місто засноване в 1531. До 1815 року був основним портом на тихоокеанському узбережжі Мексики

Перше європейське поселення на місці Акапулько було засноване в 1531 році.

Завдяки торгівлі з Філіппінами до середини XVI століття Акапулько став другим за важливістю портом Нової Іспанії після Веракруса. У 1573 році Акапулько отримав монополію на торгівлю з Манілою.

Для захисту від англійських і голландських піратів був побудований форт Сан-Дієго, що, тим не менш, не завадило голландцям розграбувати місто в 1615 році.

Акапулько — один з найстаріших і найпопулярніших морських курортів Мексики[2]. Він щороку приваблює мільйони туристів райським кліматом, білосніжними пляжами, фантастичним нічним життям і казково красивою затокою (бухта Акапулько відноситься до чотирьох найкрасивіших заток світу).

Як курорт Акапулько прославився в 50-ті роки, ставши популярним місцем відпочинку зірок Голлівуду та американських багатіїв.

Зараз, коли хвиля інтересу з боку американської кіноеліти вже давно зійшла нанівець, Акапулько — цілком демократичний курорт, про колишню славу якого нагадують хіба що відбитки верхніх кінцівок на так званій Стіні Слави.
Акапулько — осередок нічного життя Мексики.
Клімат в Акапулько рівний протягом усього року з середньомісячними температурами (26-28°С), абсолютний мінімум +11 °C, максимум +41°C[3]. Сухий сезон — з листопада по травень.

3.2. Канкун

Канкун— прибережне місто та всесвітньо відомий курорт у найсхіднішому штаті країни Кінтана-Роо, адміністративний центр муніцпалітету Беніто-Хуарес. Місто розташоване на півострові Юкатан на березі Юкатанської протоки, що відділяє його від Куби.

Своєю появою курорт Канкун зобов’язаний кубинській революції. З 1970 року Канкун почав перетворюватися з невеликого рибальського села у відомий по всьому світі курорт на березі Карибського моря. В 70-х роках тут почали будуватися готелі, а сьогодні Канкун входить в десятку найкращих курортів світу.

Місто зараз швидко росте, та у 2010 році досягло населення близько 705 тис. мешканців, на 20% більше, ніж у 2005 році.

У місті функціонує міжнародний аеропорт, який є другим у країні за обсягом пасажирських перевезень.

Канкун входить у десятку найкращих курортів світу. Побудований на місці невеликого рибальського села, Канкун зараз є одним з найважливіших центрів міжнародного туризму. Курорт розташувався на піщаній косі, що нагадує цифру «7», завширшки 400 м і завдовжки 30 км. Верхня частина коси виходить на затоку Жінок, де вода майже завжди спокійна, нижня — на відкрите море з вражаючим прибоєм. На всій її протяжності розташовані готельні комплекси, розважальні та торгові центри, дискотеки, морські розважальні бари, ресторани, кафе тощо. Мало які курорти можуть зрівнятися з Канкуном по красі та чистоті моря, близькості до всесвітньо відомих археологічних зон, природних заповідників та, звичайно по чистоті білосніжних пляжів.

В районі Канкуна знаходяться підводні національні парки Гаррафон, Контой, Шел-Ха і Чанканаб Лагун, а також Крокодиловий парк Крокотаун. Недалеко розташований парк Ешкарет, археологічні центри Коба, Тулум, Чічен-Іца. Можна відвідати найбільше в Америці поле для гри в м’яч, обсерваторію, Жертвенне озеро. Канкун – центр водного спорту. Тут є можливість поплавати з аквалангом, з маскою, з дельфінами, покататись на водних лижах, на підводному мотоциклі Submarine Bob, зайнятися віндсерфінгом. Можна відвідати театралізовані шоу, фольклорні вистави. Вночі відкриті нічні клуби, дискотеки, бари, паби.

Акумель («житло черепах») — красиві карстові печери з виходом у море, видимість в них може досягати 100 м.

Коба — стародавнє місто майя з безліччю стародавніх споруд і ще не досліджених печер. Знаходиться за 167 км від Канкуну.

Тулум — стародавнє поселення майя, знаходиться всього за 50 км від Канкуну. Місто оточене кам'яними стінами. Це єдиний форт імперії майя на побережжі, залишався чинним до 1554 р. Сьогодні тут можна побачити Храм фресок, Храм бога що спускається, Храм бога вітру, Храм моря та церемоніальний центр.

3.3. Плая-дель-Кармен

Плая-дель-Кармен- місто і адміністративний центр муніципалітету Солідарідад в мексиканському штаті Кінтана-Роо. Місто розташоване в середині так званої «Рив'єри-Майя» на березі Карибського моря. Третє за величиною місто штату після Канкуна і Четумаля.

У доіспанські часи територія майбутнього Плая-дель-Кармен називалася Шаман-Ха. Це був перевальний пункт на шляху до священного для індіанців майя острова Косумель.

Заселення почалося лише на початку 20-го століття, коли на цьому місці з'явилося поселення рибалок. До середини 1980-х років Плая-дель-Кармен залишався селищем з населенням, що не перевищувало 1500 чоловік. Але після того, як він з’єднався з островом Косумель, туризм сильно змінив його.

У жовтні 2005 прямо через Плая-дель-Кармен пройшов ураган Вільма, що завдало місту значної шкоди, і на деякий час відлякало туристів. Через кілька тижнів пошкодження були в основному усунені.

За безпекою відвідувачів пляжу слідкують рятувальники, уздовж берега досить багато рятувальних пунктів і жоден з них не пустує, скрізь є працівники.

3.4. Косумель

Косумель - найбільший острів Мексики (14 км в ширину і 53 км в довжину), розташований в 19 км на схід від півострова Юкатан. Славиться своїм підводним світом і другим за величиною в світі кораловим рифом протяжністю понад 700 км. Піщана смуга пляжу займає всього 3% від усієї території острова, на решті частини знаходиться національний парк.

Назва походить від мови майя і його можна перекласти як острів ластівок.

Площа муніципалітету становить 647,33 км², що складає 1,27% від загальної площі штату. Так як він розташований на острові, фізичних кордонів з іншими муніципалітетами штату не має, але існує морське сполучення з муніципалітетами Солідарідад, Тулум і Беніто-Хуарес. Омивається Карибським морем.

Косумель - це напрямок номер один для дайвінгу в Мексиці, Косумель - затишний острів з десятком готелів і столицею Сан-Мігель.

На косумельских пляжах багато загорають і мало купаються: берегова лінія кам'яниста, а вітер створює немаленькі хвилі. В цілому, західна частина острова більше підходить для спокійного проведення часу на пляжі. Не прмийнятні для купання місця перетворені в лаунж-парки, де за невелику плату туристам видають парасольку і лежак, а також можливість скористатися душем і кімнатою відпочинку. До числа популярних парків відносяться Плайя-Сан-Франциско і Плайя-Паланкар. Східна, вітряна, сторона Косумель привертає кайт- і просто серферів: хвилі там досить значні.

Підводний світ - перше і основне, що слід згадати серед місцевих визначних пам'яток. На острові відкрито безліч дайвінг-центрів, що пропонують зануритися поближче до коралів і рибок плавцям будь-якого рівня. Підводні коралові тунелі Пунта-Сур і Санта-Роса, риф Барракуда і вертикальні стіни Маракайбо-Діп (до 50 м глибиною) вважаються одними з кращих (але і небезпечних!) дайв-майданчиків країни. А для туристів зі страхом до води передбачений окремий варіант знайомства з підводним життям - екскурсія на човні з прозорим дном.

На острові є кілька руїн майя: в містечку Сан-Гервасій і парку Пунта-Сур на південному краї Косумеля, де знаходиться стародавній маяк.

3.5. Цікаві факти про країну

· Цікавий факт: місто Мехіко – перше місто Північної Америки. Населення столиці Мексики становить 19.7 млн осіб! Також столиця є найбільшим містом у всій Америці і другим за величиною в світі.

· Мексика займає площу в 1,96 млн км2, 14-а країна за площею в світі.

· Іспанські конкістадори привезли кориду в Мексику. В даний час корида є національним видом спорту, який користується величезною популярністю серед населення.

· Футбол – популярний вид спорту. Корида на другому місці.

· У сільській місцевості збереглося понад 50 рідних для мексиканців мов, а національною є іспанська. Цікавий факт, що Мексика – найбільш населена іспаномовна країна в світі.

· Офіційна валюта – мексиканське песо.

· До 1836 року Техас був у складі Мексики. Незалежною країна стала тільки після війни з США (1836-1838 роки).

· До 1958 року жінки не могли голосувати на президентських виборах у Мексиці.

· Сучасні жителі Мексики – спадкоємці ольмеків, сапотеків, тольтеків, майя, ацтеків, інків, африканців, французів та іспанців.

· Символи на мексиканському прапор взяті з ацтекській міфології.

· В період з листопада по квітень у Мексиці проводиться корида. Це відбувається на найбільшій у світі арені – «Пласа Мехіко», що розташована в Мехіко. Вона також є найпрестижнішою ареною світу. Вік учасників не має значення. Всі учасники шоу повинні почати і закінчити свій виступ, за спробу втечі можуть навіть заарештувати!

· У ацтеків було прийнято приносити людські жертви, це вони перейняли у ольмеків. Ацтеки вважали, що людська кров дає Всесвіту сили існувати, а сонцю рухатися.

· Піраміда Чичен-Іца в Мексиці була названа однією з нових семи чудес світу!

· Один з найвідоміших фактів: текіла є національним напоєм Мексики, але мало хто знає, що цей напій був добре відомий людям ще задовго до того, як країна стала незалежною державою. Деякі племена, які раніше жили на території Мексики, вже у XIV столітті пили текілу.

· Мексика славиться своїм древнім деревом “Арбол-де-Тул”, історія якого починається ще 2 тис. років тому. Висота цього найдавнішого дерева становить близько 40 футів. “Арбол-де-Тул” – одне з найбільш відвідуваних визначних пам’яток.

· Національний університет Мексики – перший в Північній Америці.

· Мексика посідає друге місце після Бразилії за кількістю католиків.

· Мексика знаходиться в так званому “Вогняному кільці”, де виявлені найсильніші землетруси на Землі.

· Цікавий факт: найвищою точкою країни є пік Орісаба 5700 м.

· У Мексиці мешкає більш ніж 50 різних видів колібрі, кілька видів пеліканів і багато інших видів, яких немає більше ніде в світі.

· У Мексиці основною релігією є християнство. Приблизно 90% є католиками, 4% протестантами, а решта є представниками інших релігій.

· Цікавий факт, що середня тривалість життя в Мексиці становить 79 років для жінок і 74 роки для чоловіків.

· Мексика є найбільшим постачальником сільськогосподарської продукції.

· Мексика отримала незалежність від Іспанії ще 16 вересня 1810 р.

· Країна займає друге місце в світі за кількістю екосистем. Також вона має 17 заповідників і 26 охоронюваних територій, які повністю перебувають під владою флори і фауни.

· Цікавий факт: Мексика – єдина країна Латинської Америки, якій вдалося провести Олімпійські ігри (1968 року).

· У 1970 та 1986 році Мексика приймала чемпіонат світу з футболу.

З моменту проголошення незалежності від Іспанії в 1821 році країна витерпіла згубні конвенції, зарубіжні військові окупації, економічні невдачі і революцію, яка залишила по собі мільйони загиблих.

Але, здається, що ситуація поступово змінюється на краще: у країні починає з’являтися середній клас і багато інфраструктури були модернізовані за кілька років. Інвестиційний банк «Goldman Sachs» заявив, що завдяки сильним торговельним зв’язкам, вони розраховують до 2050 року Мексика стане п’ятою з економічною величиною країною у світі.

1) Найкоротше президентство в світі

Вільям Генрі Гаріссон був 9- м президентом Сполучених Штатів Америки, і чий термін правління був найкоротшим в історії США. Він помер від пневмонії в офісі на 32- му дні свого президентства. Але в тривалості свого правління Гаріссон сильно поступається тридцять четвертому президенту Мексики Педро Ласкураіну, який правив країною кілька годин.

У 1913 році Ласкуріан був міністром закордонних справ при президенті Франсіско Мадеро. На протязі декількох днів мексиканської революції влада була повалена генералом Вікторіано Уерта. Згідно з Конституцією тимчасовим президентом призначався міністр закордонних справ – тобто, їм був призначений Ласкуріан. У дуже короткий термін свого правління він передав всі повноваження і подав у відставку.

Існує кілька суперечок щодо того, скільки ж насправді правил цей 34 -й президент Мексики. Але багато одностайно погоджуються, що термін правління Ласкуріана становить менше години, а конкретніше – близько п’ятнадцяти хвилин.

2) Свято 5 травня – це не те, що всі думають

Багато хто думає, що 5 травня в Мексиці (Cinco de Mayo) відзначають як день незалежності. Однак, Cinco de Mayo насправді шанує перемогу в битві проти французької окупації. Навесні 1861 численний французький батальйон пронісся по країні поки не був зупинений в місті Пуебла, де і відбулася вирішальна битва в якому мексиканці здобули перемогу. Це було 5 травня 1862.

Ця дата дуже важлива для міста Пуебла. Там це свято популярний, чого не можна сказати про інших регіонах. День незалежності Мексики абсолютно окреме свято, який мексиканці відзначають 16 вересня.

3) Текіла: культурна ікона

Текіла – національний напій Мексики, який роблять з блакитної агави. Також як і шампанське, яке може легально проводиться тільки у виноробному регіоні на північному сході Франції Шампані, текіла може бути отримана тільки з агави, що виросла у певних регіонах Мексики. Із зростанням популярності цього напою в усьому світі Мексика намагається зберігати контроль з виробництва текіли і стверджує, що це «географічно залежний продукт», який знаходиться під захистом закону про інтелектуальну власність. Однак, здається, скоро й інші країни зможуть виробляти текілу, зокрема, Китай, де також є регіони схожі з клімату та грунті на мексиканські.

Один з найпоширеніших міфів про текілу, що в пляшці повинен бути черв’як. Але в цьому випадку, багато хто плутає текілу з мескалем: у текілу не прийнято додавати черв’яків, вони додаються тільки в меськаль, алкогольний напій, який також робиться з блакитної агави.

4) Культура «Cholombian»

Кожне суспільство має свою відмінну унікальну міську субкультуру, і Мексика в цьому не виняток. Зосереджені в місті Монтеррей, «Чоломбіанс» («Cholombians») найбільш відомі завдяки своїм химерним зачіскам – виголеним головам з довгими покритими шелаком пасмами біля обличчя. Їх стиль в рівній мірі сформований: паса з гелем, мішкуватий одяг, релігійні прикраси, які називаються «escapolarios».

Ця субкультура поділяє пристрасне захоплення колумбійськими речами, а особливо колумбійським музичним стилем кумбія. Стиль кумбія прийшов від музики африканських рабів, змішаної з місцевими стилями, і чимось може нагадувати сальсу. І хоча деякий час субкультура піддавалася критиці, незабаром було відзначено, що вони не агресивні і займаються мирними видами діяльності, наприклад, танцюють.

5) Карлос Слім: найбагатша людина в світі

73- річний Карлос Слім Елу великі з п’яти останніх років вважається найбагатшою людиною на землі з капіталом близько 70 мільярдів доларів.

Геніальний брокер Слім вже до середини свого третього десятка став мультимільйонером. Більшість його доходів пов’язане з телекомунікаційною компанією «América Móvi», яку він заснував до 2000 року. Мексиканська індустрія телекомунікації у великій мірі розрегульований, і в багатьох місцях Латинської Америки і Карибського басейну «América Móvil» є єдиним вибором.

6) Ситуація з наркоторгівлею гірше, ніж багато хто думає

У Мексиці постійно відбуваються збройні конфлікти між ворогуючими наркокарателями, урядовими військами і поліцією. За період з кінця 2006 по 2011 жертвами цих конфліктів стали більш 47500 чоловік.

Мексиканські наркокартелі посилилися після розпаду в 1990- х роках колумбійських наркокартелів – Медельїнського і Калі. В даний час Мексика є основним іноземним постачальником канабісу, кокаїну і метамфетаміну в США, а мексиканські наркокартелі домінують на оптовому незаконному ринку наркотиків в США.

7) Велика кількість викрадень дітей

Найбільша кількість прибутку мексиканські наркокартелі витягують з торгівлі, але також останнім часом збільшилася і кількість викрадень дітей з метою викупу.

Прецеденти досягають деколи небаченого жаху: десяток молодих людей у ​​травні цього року був викрадений прямо з бару в Мехіко. Багато викрадення спрямовані на туристів, або тих, за кого зможуть заплатити викуп. За статистикою за останні шість років у Мексиці пропало 26 тисяч людей. Зараз боротьба з викраденнями переросла в якийсь бізнес – забезпечення безпеки і захисту від можливих нападів надають різні наймані служби охорони.

Якою б складною НЕ була ситуація, часом владі вдається домогтися успіху: на початку червня цього року 165 іммігрантів були врятовані на північно-східному кордоні штату Тамауліпас – їх тримали в ув’язненні, в той час як інша група людей вимагала викуп від їх родичів.

8) Жорсткі закони про зберігання зброї

Враховуючи все вищесказане, може здатися, що в Мексиці також активно присутній торгівля зброєю – нібито збройові магазини знаходяться буквально на кожному розі. Однак у Мексиці найсуворіші закони щодо вогнепальної зброї. У країні лише одні магазин, який продає – знаходиться він в Мехіко і контролюється військовими. Щоб купити зброю, громадянин повинен надати рекомендації і бути готовим до того, що буде детально вивчено його минуле, у нього візьмуть відбитки пальців і сфотографують, тобто складуть на людину повне досьє. І тільки після цього йому видадуть дозвіл на покупку тільки однієї рушниці і однієї коробки патронів.

Чорний ринок в Мексиці в значній мірі годується від процвітаючою торгівлі зброєю у Сполучених Штатах.

9) Зниження нелегальної імміграції

Щороку з початку сторіччя більше ніж півмільйона нелегальних мексиканських іммігрантів перетинали кордон США. Їх кількість все збільшувалась, а шлях ставав все небезпечніше. На кордонах присутні картелі контрабандистів, які встановлюють, а часом і збільшують на рівному місці вдвічі, вартість в’їзду до Сполучених Штатів. Крім того, закони про іммігрантів у Мексиці дуже жорсткі, що робить життя цих людей в країні практично неможливою – роботу знайти дуже складно і депортації звичайна справа.

Але за останні роки життєві умови в Мексиці трохи покращилися. Невеликі сім’ї та доступ до освіти зменшили нерівність в країні, а такі звичайні людські потреби як електрика, вода і прибирання сміття змінили якість життя людей навіть на найвіддаленіших територіях.

10) Ожиріння

На сьогоднішній день за статистикою Мексика займає друге місце після Сполучених Штатів з катастрофічним показниками зростаючого ожиріння в країні. Це парадоксально, так як Мексика – країна, яка страждала від голоду. У 1989 році менше ніж 10 % підлітків мали проблеми з надлишковою вагою, але за останні 15 років з моменту появи великої кількості ресторанів швидкої їжі норма сильно підвищилася. Після того, як Coca Cola стала більш доступною, ніж проста вода, мексиканці п’є її навіть більше і частіше ніж американці. Сьогодні 70% всього населення Мексики мають проблеми з вагою, і ця цифра зростає з кожним днем. Діабет став основною причиною більшості смерті в країні, забираючи до 70000 життів щороку.

ВИСНОВОК

В цій курсовій роботі я дала повну характеристику Мексиканським сполученим штатам. В моїй роботі мова йде також про курорти та туристичні центри країни, їх локацію, історію, цікаві факти та певні рекомендації щодо них.

У Мексику їдуть туристи, які бажають поєднати розважальний та пізнавальний відпочинок. Це країна з цікавою історією, багатими культурними надбаннями та традиціями. Мальовнича природа, білосніжні пляжі та сніжні вулкани, археологічні пам’ятки ацтеків, майя, колоніальні палаци, недорогі товари та послуги – все це сучасна Мексика.
Мексика - не найбагатша країна, але для туристів є першокласні курорти Канкун, Акапулько, Плайя-де-Кармен, Пуерто-Валларта, Косумель, Уатулько та інші. Тут знаходиться найбільш населене місто в світі, тут можна побачити пам'ятки найдавніших цивілізацій, сюди приїжджають на відпочинок мільйони людей щороку. Саме тури до Мексики дають можливість Вам побачити цю давню і в той же час сучасну країну абсолютно по-новому, навіть якщо Ви перед тим багато чули про Мексику. Провівши свій відпочинок в Мексиці Ви наберетеся нових сил, а в пам'яті залишаться найяскравіші моменти, які тільки можуть залишити проведені тури до Мексики.

Мексика - країна, де цікаво загубитися. Звичайно, за умови знання іспанської, бо місцеве населення майже не володіє іноземними мовами, а розповісти їм, повірте, завжди є про що. Мексиканці-південці, особливо мешканці Юкатана - справжні нащадки майя, дуже привітні, цікаві і жахливо балакучі. Стародавні міста ацтеків і майя вражають своєю величною тишею. Захоплююче забратися на сотні ступенів вверх до порога якогось храму Дощу або Неба і затихнути в споглядальному онімінні..

Як ні в жодному іншому місці планети, в Мексиці відпочинок проходить дуже незабутньо - колорит тутешнього населення та національний фольклор створюють фантастичну атмосферу свята, яке ніколи не припиняється, тури до Мексики дозволяють вибрати один з безлічі способів проведення часу - ви можете провести як захоплюючий активний відпочинок, відвідати цікаві екскурсії по країні, організувати для себе незабутній пляжний релакс в, який дозволить вам розслабитися, забути про всі проблеми і зануритися в яскравий і барвистий світ прекрасного відпочинку в Мексиці!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Інтернет енциклопедія ''Кругосвет'' -[Електронний ресурс]. –Режим доступу: //http://krugosvet.ru

2. Максименко Л.М. «Мексика» - М.: Думка, 1983.220с.

3. Країни світу (Короткий економіко-політичний довідник). 95с.

4.. Хеммінг Дж. Завоювання імперії інків. Прокляття зниклої цивілізації. - М.: 2007. 563с.

5. Мексика очима туриста – [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.mexico.ru/

6. Енциклопедія «Earth: Pearson New International Edition», Edward Tarbuck, Frederick Lutgens, Dennis Tasa, 11th Edition.400с.

7. С.Г.Кобернік,Р.Р. Коваленко «Географія»:довідник для абітурієнтів /В. «Літера», К.-2010,578 с.

8..Туризм у Мексиці. – [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.geograf.com.ua

9. Енциклопедія «An Introduction to Physical Geography and the Environment», Joseph Holden, 3rd Edition. 400c.

10. Енциклопедія «World Regions in Global Context: Pearson New International Edition»,
Sallie Marston, Paul Knox, Diana Liverman, Vincent Del Casino, Paul Robbins, 400с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: