Просторова диференціація геосистем.

Диференціація геосистеми передбачає поєднання як вертикальних так і її горизонтальних частин (компонентів), тому слід розглядати як вертикальну так і горизонтальну структуру геосистем.

Розуміння вертикальної структури геосистеми сприймається через зв'язок між компонентами системи, а поняття горизонтально ї структури - це зв’язки між суміжними геосистемами. Прикладом вертикальної структури геосистеми може бути взаємозв’язок між атмосферою та літосферою - після випадання дощу вода просочується у грунт, при цьому розчиняє мінерали.

Горизонтальна структура реалізується через горизонтальні зв’язки в геосистемах шляхом відповідних способів передачі речовини та енергії. Скажімо під дією дощових вод ґрунтовий покрив, що міститься на схилах балки поступово зноситься в її днище, або відбувається раптове переміщення великих мас породи під час зсуву ґрунту. Так чи інакше процеси ці відбуваються в межах двох суміжних геосистем – днища та схилу, які в свою чергу утворюють єдину геосистему вищого рангу балку. Балка разом із геосистемами такого ж рангу утворюють, поєднуючись в геосистему ще вищого рангу - річкову долину і т.д.

Слід зауважити що складові частини геосистем впорядковані не тільки у просторі але й у часі. Наприклад: сніговий покрив – цей компонент присутній у багатьох геосистемах тільки зимою; зелена маса рослин помірного поясу присутня тільки в теплу пору року і тільки тоді впливає на функціонування цілої системи.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: