Співвідношення індивідуальних та типологічних ландшафтних одиниць.

Розподіл тепла і вологи, їх співвідношення залежить від широтної зональності, секторності, висотної ярусності ландшафтів, і ці найважливіші закономірності ландшафтоутворення повинні слугувати вихідними “координатами” при класифікації ландшафтів.

У якості вищого таксономічного ступеню класифікації пропонується вважати тип ландшафтів, основним критерієм для виділення якого є глобальні відмінності у співвідношеннях тепла і вологи, гідротермічний режим ландшафтів. Конкретними класифікаційними признаками служать такі показники, як радіаційний баланс, сума активних температур, коефіцієнт зволоження та коефіцієнт континентальності. Тип ландшафтів – це поєднання ландшафтів, які мають загальні зонально-секторні риси у структурі, функціонуванні і динаміці.

Характерні риси ландшафтів кожного типу найкраще виражені в центрі його ареалу, а на периферії з’являються признаки переходу до сусідніх типів. Ця обставина дає змогу поділяти типи ландшафтів на підтипи, які зумовлюють поступовість зональних переходів.

Наступний таксономічний ступінь класифікації включає гіпсометричний фактор, який слугує виділенням класів і підкласів ландшафтів, які відбивають ярусні ландшафтні закономірності.

Нижчою одиницею за клас є тип ландшафту, виділення якого відбувається на основі грунтово-біокліматичних признаків на рівні типів грунтів і класів рослинних формацій (наприклад, степовий, пустельний, лісовий). Типи ландшафту поділяються на підтипи.

Рід ландшафту виділяється за генетичними типами рельєфу (наприклад, рід степових плоскорівнинних древньоалювіальних ландшафтів

На нижніх ступенях ландшафтної класифікації визначальним критерієм виступає фундамент ландшафту – його петрографічний склад, структурні особливості, форми рельєфу. Це призводить до виділення найнижчого таксономічного рівня класифікаційних одиниць – видів ландшафтів. Останні характеризуються найбільшим числом класифікаційних признаків і максимальною схожістю за генезисом, набором компонентів, структурою і морфологією. Морфологічна будова є одним з провідних признаків при об’єднанні конкретних ландшафтів у види.

Виділення типологічних ПТК відбувається на основі вивчення конкретних індивідуальних ландшафтів, риси подібності між якими дозволяють поєднати їх в ті чи інші типологічні групи.До індивідуальних одиниць відносяться вже розглянуті раніше фація, урочище, місцевість, ландшафт, фізико-географічний район, фізико-географічна область, фізико-географічна провінція, фізико-географічна зона, фізико-географічна країна.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: