Соціологічна школа кримінального права

1. Соціологічна школа виникла на початку 80-х років XIX ст.

2. Найбільш значними представниками соціологічної школи були: Ліст (1851-1919) - Німеччина, Принс (1845-1919), Бонгер (1876-1946)- Бельгія, Ван-Гамель (1842-1917)-Голландія, Тард (1843-1904)-Франція, Фойницький (1844-1910)-Росія, Чубинський (1870-1944), який працював багато років в Україні. Звичайно, погляди кожного з соціологів мають свої особливості, але для всіх характерним є розгляд таких проблем: вчення про причини злочинності, вчення про небезпечний стан і вчення про покарання і заходи безпеки.

3. Вчення про причини злочинності. Злочин не є результатом свободної воді, як про те писали класики. Злочин - це результат складної взаємодії різноманітних факторів, з однієї сторони - індивідуальних (у тому числі і біологічних), а з іншого боку - фізичних і соціальних. Фізичні фактори - це географічне середовище, клімат, пори року, кількість опадів, час доби тощо.

Індивідуальні фактори - стать, вік, походження і виховання, освіта, родиний стан, хвороби, фізичні і психічні властивості.

Соціальні фактори - безробіття, рівень цін на продукти харчування, рівень споживання алкоголю, заробітна плата, життєвий рівень, проституція, люмпенізація населення й ін.

Соціологи пропонують ряд рекомендацій для усунення факторів злочинності, особливо соціальних: зниження безробіття шляхом

4. Вчення про небезпечний стан - це реакційна частина поглядів соціологів.

Соціологи розробили класифікацію злочинців і залежно від цього рекомендували різні види репресії. До так званих "випадкових" злочинців слід застосовувати, виходячи з принципу моральної вини, "відплатне покарання", відносно звичних злочинців (невиправних) Ліст рекомендував їх елімінацію (тобто знищення) - смертну кару або довічне ув'язнення. До хронічних, звичних злочинців слід застосовувати також заходи безпеки, превентивне ув'язнення, поміщення до спеціальних закладів, відправлення у заслання, поліцейський нагляд тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: