Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






АЛГОРИТМ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ




Перший етап умовно називається «Стоп!» і направлений на оцінку вчителем ситуації і усвідомлення власних емоцій. Цей етап необхідний для того, щоб не нашкодити дитині поспішними діями і не ускладнити відношення з ним. Тільки у тих випадках, коли ситуація представляє небезпеку для життя і здоров'я дитини, потрібно діяти швидко і рішуче. Але подібні ситуації зустрічаються не так вже і часто, тому всіх інших випадках рекомендується, скориставшись паузою, запитати себе: «Що я зараз відчуваю?», «Що я зараз хочу зробити?», «Що я роблю?», після чого необхідно перейти до другого етапу.

Другий етап починається з питання «Чому?», який педагог задає самому собі. Суть даного етапу полягає в аналізі мотивів і причин вчинку дитини. Це дуже важливий етап, оскільки саме причини визначають засоби педагогічної дії. Щоб правильно визначити мотиви поведінки дитини, педагогові необхідно уміти розуміти мову невербального спілкування (демонстративний, викликаючий погляд; нудьгуючий або зосереджений вигляд і т. д.).

Третій етап полягає в постановці педагогічної мети і формулюється за допомогою питання «Що?»: «Що я хочу отримати в результаті своєї педагогічної дії?» (відчуття страху у дитини або усвідомлене відчуття провини). Педагогічна вплив повинен бути направлений не проти особистості дитини, а проти його вчинку. Дитина повинна чітко усвідомлювати: саме зараз він вчинив погано. Необхідно показати дитині у кожному конкретному випадку, що ви приймаєте його таким, яким він є, розумієте його, але в той же час не схвалюєте його дій. Такий підхід, не принижує гідність дитини, а здатний викликати позитивний відгук.

Четвертий етап полягає у вибиранні оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на питання «Як?»: «Яким чином досягти бажаного результату?». Продумуючи способи і засоби досягнення педагогічного впливу, вчитель повинен залишати свободу вибору за дитиною. Майстерність педагога виявляється не в тому, щоб змусити дитину вчинити належним чином, а в умінні створити такі умови, щоб той міг зробити вибір. Виходячи з цього, педагог запропонує декілька варіантів дитині, але самим привабливим для нього зробить саме оптимальний і тим самим допоможе йому зробити правильний вибір.

П'ятий етап - практична дія педагога. Даний етап є логічним завершенням всієї попередньої роботи по розв`язанню педагогічної ситуації. Саме на цьому етапі реалізуються педагогічні цілі через певні засоби і способи відповідно до мотивів дитини. Успіх практичної дії вчителя залежатиме від того, наскільки точно він зможе сформулювати педагогічну мету, наскільки правильно він зуміє вибрати оптимальні способи досягнення поставленої мети і наскільки уміло утілить їх в реальному педагогічному процесі.

Шостий етап - завершальний в алгоритмі вирішення педагогічної ситуації. Він є аналізом педагогічного впливу і дозволяє оцінити ефективність спілкування педагога з дітьми, порівняти поставлену мету з досягнутими результатами і сформулювати нові перспективи.

Шеліхова н.І. Техніка педагогічного спілкування. / Під общ редакцією Н.Р Гинзбурга. - М,1998.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных