СЛОВНИК ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Абсентеїзм – ухилення від голосування на виборах (від виконання громадського пролітичного обовязку, участі в політичному житті суспілства).

Абсолютна монархія – вид монархії, якому властива необмежена

влада монарха.

Автократія – політичний режим, за якого вища посадова особа

держави володіє абсолютною владою.

Автономія – форма самоуправління соціальної спільноти.

Поділяється на територіальну (автономія регіону в рамках унітарної чи

федеративної держави), національно-територіальну (автономія регіону, в

населенні якого переважає або становить істотну частку національна

меншина), національно-культурну тощо.

Авторитаризм – тип політичного режиму, що базується на концент-

рації влади в єдиному центрі, максимальному розширенні компетенції

виконавчої влади, обмеженні політичних прав та свобод, опозиційної

діяльності, провідній ролі насильства для забезпечення влади.

Агент соціалізації – політична група, інститут, за допомогою яких

відбувається політична соціалізація.

Агітація (пропаганда) – засоби інформування, суттю яких є

встановлення інформаційного контролю за індивідами та надання їх

політичним діям суворої спрямованості.

Адміністративне управління – діяльність органів державної влади,

установ та організацій, державних службовців з управління ресурсами,

спрямована на реалізацію проектів суспільного розвитку.

Анархізм – політичний рух, що ставить за мету знищення

інституціональних, насильницьких форм управління.

Антрепренерська система – система рекрутування політичної

еліти, джерелом якого виступають будь-які суспільні групи.

Асиміляція – «поглинання» одного етносу іншим, сприйняття

першим етнокультурних особливостей другого.

Балотування – висунення політиком чи партією своєї кандидатури

(списку) на виборах.

Бікампералізм – явище двопалатного парламенту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: