Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






У професійному мовленні




Рівень культури мовлення

особистості залежить від

правильного та нормативного

послуговування морфологіч­ними

нормами української літературної

мови. Порівняно з лексичними похибками,

на морфологічному рівні помилки менш

поширені, проте слід бути уважними

у процесі тво­рення різних граматичних

форм іменників, прикметників, числівників,

активних та пасивних дієприкметників тощо.

Іменник

Давальний відмінок

У давальному відмінку

іменники чоловічого роду

II відміни мають паралельні

закінчення -ові, -еві (-єві) і -у,

-ю: писати ректорові (ректору),

рекомендувати деканові (декану

, відповісти директорові (директору).

Якщо в тексті поряд розташовано

кілька іменників чо­ловічого роду у

формі давального відмінка однини

, то ре­комендують варіювати закінчення:

Надсилаємо керівни­кові навчального

закладу Петру Олександровичу

Шевчен­ку повідомлення.

Кличний відмінок

В українській мові використання у

звертаннях форм називного

відмінка, що властиво російській

мові, є ненор­мативним, отже,

варто послуговуватися

кличним відмін­ком: Василю

Васильовичу, Петре Пилиповичу,

Анатолію Івановичу, Ганно

Василівно, Наталю Олександрівно,

Те­тяно Володимирівно тощо.

Прикметник

Часто порушення морфологічних

норм у сучасній ук­раїнській

мові трапляється через

неправильне творення

якісних прикметників.

Ступенювання прикметників

Прикметники мають вищий і

найвищий ступені порів­няння.

Вищий ступінь прикметників

утворюють додаванням: а)

суфікса -іш- або -ш- до

основи чи кореня звичайної

фор­ми якісного прикметника:

нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий,

дешев-ш-ий, солодший; б)

слів більш, менш до звичай­ної

форми якісного прикметника:

більш вдалий, більш гли­бокий,

менш вередливий.

Найвищий ступінь прикметників

утворюють додаван­ням: а)

префікса най- до форми вищого

ступеня: найбіль­ший, найкраща,

найменше; б) слів найбільш,

найменш до звичайної форми

якісного прикметника:

найбільш зруч­ний, найбільш

стійка, найменш приємне.

Для підсилення вживають

при формах найвищого сту­пеня

прикметників частки що і як.

Пишуть їх з прикмет­никами разом:

щонайсильніший, якнайбільший, якнай­швидший.

Для офіційно-ділового стилю

мовлення характерна складена

форма ступенів порівняння прикметників.

Активні та пасивні дієприкметники

Переклад з російської та польської мов

дієприкметни­ків і дієприкметникових

зворотів українською мовою

під­порядкований таким правилам:

Пасивні дієприкметники російської

мови на -м(ий) в українській мові

змінюють дієприкметники на -н(ий).

На­приклад: производимый (рос.) —

вироблюваний (укр.); не­достижимый (рос.)

— недосяжний (укр.).

Активні дієприкметники теперішнього

часу російсь­кої мови відтворюють

прикметники українською мовою:

навколишній, життєствердний, руйнівний.

Активні дієприкметники минулого

часу пишуть із суфіксом -л:

посивілий, завислий.

Російські активні дієприкметники

перекладають в українській мові

як іменники: работающий —

працівник; играющий — гравець.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных