Психологічна культура: передумови та перешкоди формування

Поняття «психологічна культура» є порівняно новим. Воно утворилося на перетині різних сфер наукових знань: філософії, куль­турології, соціології, етики і психології. Сформована психологічна культура педагога передбачає наявність у фахівця:

· сукупності знань із психології;

· уміння використовувати набуті знання під час роботи з ді­тьми;

· здатності розуміти емоційний стан дитини, рівень розвит­ку її пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери;

· уміння правильно оцінювати педагогічні ситуації, вибира­ти відповідні способи спілкування з конкретною дитиною, методи впливу на неї тощо.

Високий рівень психологічної культури дає педагогу можли­вість компетентно дібрати ефективні форми, методи та засоби виховання, що є запорукою успішного здійснення освітнього про­цесу. Адже часто саме через низький рівень психологічної культури педагоги допускають помилки під час взаємодії з дітьми. Перешко­дами для формування психологічної культури педагога є:

· наявність стереотипів щодо сприймання та оцінювання по­ведінки дітей;

· перебільшення ролі пам'яті для навчання і, як наслідок, — її перевантаження;

· незнання вікових можливостей дітей;

· недемократичний стиль спілкування.

Тож підвищувати психологічну культуру педагога необхідно насамперед задля оптимізації педагогічної взаємодії із дітьми. Для цього практичний психолог має приділяти особливу увагу проблемі формування психологічної культури педагогів.

«З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у нескінченне число відносин, кожне з яких незмінно розвивається... Направити цей розвиток і керувати ним — завдання вихователя.»

Антон Макаренко

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: