Орієнтація на форми роботи

Такий педагогічний стереотип, як орієнтація на форми робоча форми роботи ти характеризується тим, що форми організації освітнього процесу виступають метою, а не засобом досягнення виховного впливу. У такому разі педагог має стандартизований набір установок, за яким:

· діти мають встигнути розв'язати усі передбачені педаго­гом завдання;

· структура заняття є усталеною і не варіюється під час за­няття;

· заняття буде невдалим, якщо проводити його в нетипових умовах;

· дошкільники не мають достатньо досвіду, щоб знаходити власні способи дій та варіанти розв'язань, без показу зразка, чіткого тлумачення алгоритму дій не може здійснюватися виховний процес;

· на заняттях не передбачено вільного темпу діяльності до­шкільників, оскільки це може їх дезорганізувати;

· заняття може бути лише одного визначеного виду (інте­гроване, тематичне тощо).

Така стереотипізація формує парадигму педагогічної діяль­ності, реалізацію педагогом дошкільного навчального закладу пев­ної мети. Зазвичай вона зводиться до того, що він передає, а діти відтворюють «готові форми» соціального досвіду, накопичують на­вчальну інформацію тощо. За цих умов не відбувається стимулюван­ня особистісної діяльності дошкільника, її вдосконалення.

Під час організації різних форм роботи в педагога виникають протиріччя між стереотипами та здатністю обирати адекватні засо­би і методи продуктивної педагогічної діяльності. Наприклад, між індивідуальним характером професійної підготовки і нерозвиненіс­тю колективних форм організації освітнього процесу, між трудно­щами під час включення в інноваційну діяльність та необхідністю здійснювати ефективну взаємодію з дітьми, між прагненням забез­печити демократичний стиль взаємин із дітьми і нерозумінням по­зиції дитини. Така невідповідність між професійною творчістю та консервативними установками і стереотипами свідчить про психолого-педагогічну безграмотність педагога.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: