Шляхи запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання

(за Павлом Сидоровим)

ü Визначте і розділіть короткострокові та довгострокові цілі.

ü Робіть перерви, необхідні для забезпечення психічного і фізичного благопо­луччя, відпочивайте від роботи.

ü Оволодійте вміннями і навичками саморегуляції. Релаксація, ідеомоторні акти, визначення цілей, позитивне внутрішнє мовлення сприяють зниженню рівня стресу, що дає змогу запобігти емоційному вигоранню.

ü Займіться професійним розвитком і самовдосконаленням. Одним із способів запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання є обмін професій­ною інформацією з колегами з інших закладів, що розширює коло спілкуван­ня. Позитивно впливає на особистість також відвідування курсів підвищення кваліфікації, конференцій тощо.

ü Уникайте недоцільної конкуренції. Виникають ситуації, коли це складно, однак надмірне прагнення бути кращим призводить до підвищення рівня тривожності, робить людину агресивною, що спричиняє в неї розвиток син­дрому емоційного вигорання.

ü Долучайтеся до емоційного спілкування. Якщо людина аналізує свої почуття і ділиться ними з іншими, імовірність емоційного вигорання значно зни­жується.

ü Намагайтеся обдумано розподіляти навантаження.

ü Учіться переключатися з одного виду діяльності на інший.

ü Простіше ставтеся до конфліктів на роботі.

ü Не намагайтеся бути кращим завжди і в усьому.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: