Принципи психологічного консультування.

І. І. Цимбалюк виділяє такі принципи психологічного консультування:

– доброзичливе й безоцінкове ставлення до клієнта, який припускає

використання цілого комплексу професійної поведінки, спрямованої на те, щоб

під час прийому клієнт почував себе спокійно й комфортно. Доброзичливе

ставлення – не просто відповідність загальноприйнятим нормам поведінки, але

й уміння уважно слухати, надавати необхідну психологічну підтримку, не

засуджувати, а намагатися зрозуміти й допомогти кожному, хто звертається за

допомогою.

– орієнтація на норми й цінності клієнта, який передбачає, що психолог

під час своєї роботи повинен орієнтуватися не на соціально прийняті норми і

правила, а на ті життєві принципи й ідеали, носієм яких є клієнт. Ефективний

вплив можливий лише завдяки орієнтації на систему цінностей самого клієнта.

Критичне ж ставлення консультанта може призвести до того, що, прийшовши

на прийом, людина замкнеться, не зможе бути щирою й відкритою, а отже, і

можливості консультативного впливу виявляться практично не реалізованими.

Приймаючи ж цінності клієнта, поважаючи їх і віддаючи їм належне,

консультант зможе впливати на них у тому випадку, якщо вони є перешкодою

на шляху нормального функціонування людини.

– анонімність є найважливішою умовою психологічного консультування

є його анонімність. Це значить, що будь-яка інформація, повідомлена клієнтом

психологові, не може бути передана без його згоди ні в які громадські або

державні організації, приватним особам, у тому числі родичам або друзям. З

цього правила існують винятки (про які клієнта завжди попереджають

заздалегідь), спеціально обумовлені законом у багатьох країнах. У нашій країні

таким винятком, мабуть, можна вважати ситуацію, коли психолог довідується

під час прийому про серйозну загрозу життю клієнта. Але, звичайно ж, навіть у

цій ситуації його дії повинні бути максимально обережними і співвідноситися з

інтересами клієнта.

- Заборона давати поради. Клієнтам неможна давати поради.Підстави для цього різні й досить суттєві. Насамперед яким би небув життєвий досвід психолога,дати гарантовану пораду іншій людині неможливо: життя кожного унікальне й непередбачуване.Можуть будь які поради приписуватись консультантові який дав пораду і заважає клієнту усвідомити свою роль у подіях,що відбуваються з ним.

– розмежування особистих і професійних стосунків.Існує чимало дуже досвідчених і професійних консультантів, що

потрапляли в пастку, переходячи з клієнтами на дружні стосунки або

намагалися надавати професійну допомогу своїм друзям і найближчим

родичам. Цей шлях приховує у собі чимало небезпек і не лише тому, що будь-

які рекомендації й одкровення з близькими легко знецінюються, але і за

багатьма іншими причинами; про деякі з них буде сказано нижче.

У психологічному консультуванні, як і в психотерапії, існують два

суттєвих поняття, що мають велике значення для роботи з пацієнтами:

а) «перенесення», тобто схильність клієнта переносити і проектувати на

психолога і стосунки з ним свої стосунки зі значимими людьми, основні

проблеми і конфлікти;

б) «контрперенесення» – проектування психологом своїх стосунків зі

значимими людьми й основних внутрішніх проблем й конфліктів на стосунки з

клієнтом. Ці поняття, введені в психоаналіз 3. Фрейдом, означають, що будь-які

людські стосунки і навіть такі «спеціальні» стосунки, що складаються в межах

консультування чи психотерапії, знаходяться під впливом внутрішніх

особистих потреб і бажань людини, які вона найчастіше не усвідомлює. Більше

того, навіть професіонал-психолог часто виявляється «обеззброєним»

контрперенесенням.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: