Психологія діяльності. 1. Поняття про діяльність.

План:

1. Поняття про діяльність.

2. Навички, уміння, звички.

3. Види діяльності.

Поняття про діяльність

Розглядаючи особстість, як об’єкт психологічного пізнання та носія свідомості, неможливо її відокремити від категорії діяльності.

Діяльність – це важлива форма прояву активного ставлення людини до навколишньої дійсності, через яку встановлюється реальний зв’язок між людиною і світом, та досягається свідомо поставлена ціль.

Діяльність – це свідома активність людини, що виявляється у системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Людська (людини, як носія свідомості) діяльність знаходиться в прямолінійній залежності від розвитку суспільних відносин в людському суспільстві. У зв’язку з тим, що діяльність однієї людини тісно пов’язана з діяльністю інших, вона має суспільно-свідомий характер, чим різко відрізняється від інстинктивної діяльності тварин.

Діяльність обов’язково спрямована на якусь ціль, мету та детермінована мотивами і потребами.

Завдання, яке повинно бути виконане дією, визначається співвідношенням цілі та умовами діяльності. Воно ж і визначає психологічну будову дії. Досягнення результату конкретної дії може потребувати цілого ряду актів, певним чином пов’язаних один з одним. Ці часткові дїї, акти, на які розпадається дія, називаються операціями.

Дії діляться на два види – вольові та імпульсивні.

Вольова дія – специфічний людський вид, свідомий акт, направлений на здійснення відповідної мети.

Імпульсивна дія – це адективна розрядка. В ній велике значення мають динамічні співвідношення. Імпульс, який знаходиться у вихідному спонуканні, в ньому безпосередньо і швидко переходить в дію, яка неопосередкована передбаченням наслідків, оцінкою та зважуванням мотивів.

Дії складаються з системи рухів.

Рухи – механізм, який служить для вираження дії та за допомогою яких вона виконується.

Основними якостями рухів є: сила, швидкість, темп, ритм, координація, точність, спритність.

Навички, уміння, звички

Компоненти свідомої діяльності людини становлять психічне новоутворення – навички.

Навички – це рух, сформований в процесі довільного тренування, який ввійшов у структуру більш складної дії та діяльності як спосіб її виконання і завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії.

Для раціональної організації процесу вироблення навички велике значення мають два моменти: інтерференція та перенесення.

Інтерференція – це гальмівна взаємодія навичок, при якій попередньо вироблені навички заважають виникненню нових або знижують їх ефективність. Тут можна зазначити, що чим краще та свідоміше людина володіє своїми навичками, тим менше гальмівний вплив вони мають одна на одну.

Перенесення розуміється як позитивний вплив раніше набутих навичок на процес формування інших.

Навички є підгрунтям вищого щаблю дій – умінь. Уміння характеризується як дія, що утворюється в результаті координації та об’єднання в систему навичок та знань за допомогою свідомого контролю. Головні якості умінь полягають в їхньому збереженні кінцевого результату дії та свої структури при змінюванні свого складу – навичок, операцій, рухів.

Головна різниця між умінням і навичками полягає полягає у наявності свідомого інтелектуального контролю.

Окремим елементом діяльності виступає звичка. Звичка – відносно усталений спосіб дії, який виконується механічно і немає свідомої цілі або конкретно вираженого продуктивного завершення. Розрізняютьпозитивні та негативні звички.

Види діяльності

Діяльність дуже різноманітна за проявами своїх видів. Перший вид людської свідомості – це гра.

Ігрова діяльність – це вид усвідомленої діяльності, де ціллю є суб’єктивне задоволення від процесу самої гри. В основному ігрова діяльність спостерігається у дітей. Гра має розвиваюче значення, а також виступає способом реалізації дитячих потреб.

Розрізняють такі типи ігор:

· Індивідуаліні ігри.

· Групові ігри.

· Предметні ігри.

· Сюжетні ігри.

· Рольові ігри.

Праця – це провідний вид людської життєдіяльності, спрямований на виробництво визначених суспільно корисних, матеріальних чи ідеальних продуктів. Предметом психологічного пізнання виступають компоненти трудової діяльності та умови, в яких вона відбувається.

Основні мотиви трудової діяльності людини виражені у її відношенні до праці.

Навчальна діяльність – це цілеспрямоване засвоєння системи знань, навичок та вмінь.

Ціль, яку досягає навчання, полягає в підготовці об’єкта до майбутної діяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: